Обов’зково підлягає оцінці впливу на довкілля планована діяльність, яка віднесена до першої і другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля згідно частин другої і третьої статті 3 Закону про ОВД. На жаль, процедура ОВД в українських реаліях стала інструментом екорейдерства та екотероризму зі сторони недоброчесної громадськості. Тому, які реалії повинен знати суб’єкт господарювання в галузі надрокористування при проходженні ОВД? Та як боротися із ними?
18 грудня 2017 року вступив в дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі — Закон про ОВД), який докорінно змінив процедуру започаткування діяльності у сфері надрокористування.
Варто зазначити, що в європейській практиці, якісне ОВД — це ефективний інструмент планування господарської діяльності та важливий елемент забезпечення сталого розвитку територій, на яких ця діяльність провадиться. Спільним завданням держави та громадського сектору є пошук балансу між збереженням довкілля, інтересами бізнесу за забезпеченням держави стратегічно важливими ресурсами.
Як організовано та функціонує цей процес в Україні?
Зазначу, що цим Законом запроваджено новий дозвільний документ — висновок з оцінки впливу на довкілля та визначено порядок його отримання.
Необхідність здійснення оцінки впливу на довкілля при надрокористуванні визначено статтею 15-1 Кодексу України про надра з врахуванням вимог ст. 3 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».
Що таке оцінка впливу на довкілля ?
Згідно із Законом про ОВД вплив на довкілля — це будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Оцінка впливу на довкілля проводиться в такі етапи:
Як бачимо, процедура складна та потребує неабияких зусиль, часу та коштів.
Та все ж кому із надрокористувачів потрібно здійснювати процедуру ОВД?
Обов’зково підлягає оцінці впливу на довкілля планована діяльність яка віднесена до:
Першої категорії — кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.
Другої категорії — видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням.
Розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Зверніть увагу!
Законодавство передбачає і винятки, коли можна обійтися і без процедури ОВД. Ці винятки визначені ст.17 Закону про ОВД, зокрема — це надрокористувачі, які отримали у свій час висновок державної екологічної експертизи до набуття чинності Законом про ОВД. Висновки державної екологічної експертизи мають статус висновку з ОВД.
Як вбачається із вимог ст. 3 Закону про ОВД, йдеться про видобування корисних копалин. Проте не все так просто.
Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 124) визначено два випадки необхідності здійснення процедури ОВД:
Отже, якщо ви діючий суб’єкт надрокористування вам доведеться здійснити процедуру ОВД, якщо виникли такі обставини:
Деякі державні екологічні інспекції на власний розсуд тлумачать норми Закону про ОВД.
Зверніть увагу!
Якщо ви є власником спецдозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, на думку інспекторів, наявність Висновку є обов’язковою.
На їх переконання, етап дослідно-промислової розробки включає магічне слово «дослідно-промислова розробка» дає їм підстави складати Приписи, зобов’язуючи власників таких спецдозволів здійснювати процеду-ру ОВД.
Зверніть увагу!
Наявність самого спецдозволу, як документа дозвільного характеру, для них не аргумент. Як і не аргумент, що отримання спецдозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, не передбачено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.
Така позиція контролюючого органу не має нічого спільного із захистом довкілля, а направлена лише на надання «потенційного клієнта» своїм ФОПам з метою отримання фінансової вигоди.
Всім відомо, що отримання дозвільного документа — Висновку з ОВД стало чисто комерційною та корупційною процедурою.
Процедура ОВД в українських реаліях стала інструментом екорейдерства та екотероризму зі сторони недоброчесної громадськості.
Із проаналізованих мною 423 справ, що стосуються видобувної діяльності, у 196 випадках представники громадськості не з’явилися на слухання. Проте бували і випадки, коли надто прискіплива увага громадськості до реалізації планованої діяльності.
Участь заздалегідь підготовлених активістів із «потрібними запитаннями» в процесі громадських слухань, спотворення екологічної інформації про вплив планованої діяльності на здоров’я людей та довкілля, залякування мешканців — ось арсенал екологічної зброї екорейдерів та екотерористів.
Ще не приступивши до добування корисних копалин та отримання прибутку, Вам доведеться сплатити чималу суму кошів до 1 млн.грн за бажані «папірці» та «домовитися» за окрему плату із псевдоактивістами.
Українська реальність така, коли:
Немає сумніву в тому, що бізнес хоче вкладати кошти в сферу надрокористування, проте маючи при цьому гарантії та прозорі правила гри.
І навпаки, «тіньовий» бізнес за участі псевдоекоактивістів хоче нічого не вкладати, а шляхом погроз та екоманіпуляцій отримувати шаленні «відкати». Йому байдужий пошук балансу між збереженням довкілля, інтересами бізнесу за забезпеченням держави стратегічно важливими ресурсами, йому вигідна консервація безладу.
Інертність та пасивність державних органів та свідомої екогромадськості щодо вирішення чутливих екологічних питань неодмінно призводить до втрати довіри до бізнесу, держави, небайдужих громадян!
На моє переконання, унормування та визначення понять «екорейдерство та екотероризм» завдання екологічного законодавства Украї-ни на найближчу перспективу.
Важливо!
Громадськість не може заблокувати реалізацію планованої діяльності — такі норми Закону про ОВД. Це прерогатива суду.
Без врегулювання вказаних проблем надходження інвестицій в Україну під загрозою. Тож, якщо ви потрапили в схожу ситуацію, для вас ТОП-5 порад:
Як на практиці працює механізм участі громадськості в процесі оцінки впливу на довкілля, слідкуйте за нашими публікаціями, про реалізацію інвестиційного проекту ТОВ «Біляївський ГЗК» з розробки Біляївського родовища каолінів та його збагачення.
Автор: Іван Паламарчук, заслужений природоохоронець, експерт з питань надрокористування, агроекології та екологічного контролю ПАЕУ
Саме зараз, коли країна переживає переломний період і перебудовує власні вектори на зелену економіку, важливо вчасно відреагувати.
Ці та інші питання виникають не лише у природокористувачів, а й у кожного відповідального за стійкий розвиток.
