Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Правові колізії у сфері управління відходами: де система починає суперечити сама собі

Кінець квітня позначився змінами в регулюванні управління відходами.

В першу чергу, це рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі  № 320/18154/25 за позовом МБО «Екологія-Право-Людина» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2024 №1003 «Про реалізацію експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» зі змінами, внесеними від 25 березня 2025 року (надалі – Постанова 1003).

Термін дії Постанови 1003

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі  № 320/18154/25 не набрало законної сили, строк подання апеляційної скарги до 17 травня 2026 року. 

Формально, Постанова зберігає чинність до результатів апеляційного оскарження.

Відповідно п. 1 постанови, реалізація експериментального проєкту передбачена протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою (до 04 вересня 2026 року).

З урахуванням фактичної тривалості судових проваджень та строків дії експериментального проекту, вказане рішення майже не впливає на ситуацію з дозволами на здійснення операцій з оброблення відходів, отриманих за спрощеним порядком.

Висновки суду щодо дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів

Суд чітко і однозначно вказує, що дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ч. 9 ст. 42 Закону України «Про управління відходами» є безстроковим.

При цьому, навіть потенційне скасування Постанови не передбачає автоматичне припинення дії документа дозвільного характеру.

Відповідно, всі дозволи, отримані за спрощеною процедурою, залишаються безстроковими.

Висновки суду щодо висновків державної екологічної експертизи

Також суд чітко і однозначно вказує, що позитивні висновки державної екологічної експертизи, отримані до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Більше того, аналогічні аргументи наводить представник Мінекономіки у поясненнях на позов.

Така позиція Мінекономіки є вкрай важливою в контексті попередніх суб’єктивних роз’яснень та підстав для відмов в отриманні дозволу за загальною процедурою. 

Фактично, для суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, які отримували відмови з підстави відсутності висновку з ОВД, це «вікно можливостей» отримати дозвіл.

По-друге, це постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 року № 512 «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» (надалі – Постанова 512).

Ключове:

  1. Відповідно до п. 4 Постанови 512, постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування.
    Станом на 29 квітня 2026 року, інформація щодо опублікування Постанови 512 відсутня.
    Потенційно, Постанова 512 набере чинності в липні 2026 року.
  2. Постановою 512 установлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами до набрання чинності цією постановою, зобов’язані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою подати до органу ліцензування документи, зазначені в додатках 6, 7, 9 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
    Отже, потенційно ліцензіати повинні до серпня 2026 року оновити дані, зазначені в додатках 6, 7, 9 до Ліцензійних умов та подати їх до Мінекономіки.
    Додаток 6. Відомості про наявність документів дозвільного характеру, який, серед іншого, включає інформацію про висновок з ОВД та дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів.
    Додаток 7. Відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення
    Додаток 9. Інформація про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання

З огляду на попередній досвід та суб’єктивізм міністерства, вузькими місцями залишається висновок з ОВД та дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів отриманий за спрощеною процедурою.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі  № 320/18154/25 яскраво демонструє, що низька якість нормотворення, правова суперечливість створює колізії, інвестиційні ризики, нестабільність дозвільної системи, потенційні масові судові спори.

Особливо критичною є необхідність уникнення ситуацій, коли самі державні органи формують взаємовиключні підходи до ОВД, дозволів та ліцензій.

Недосконале, суперечливе нормотворення, його застосування створює ризики не лише для бізнесу, а в першу чергу для самої держави, підриваючи ефективність реформи управління відходами.

Суб’єкти господарювання мають право розраховувати на стабільність, послідовність і передбачуваність державного регулювання, особливо у дозвільній та ліцензійній сфері.

Якщо держава офіційно впроваджує певну процедуру (навіть спрощену), бізнес не повинен нести надмірний регуляторний тягар через подальші нормативні помилки держави.

Як працювати в умовах невизначеності реформи управління відходами? — читайте у цифровому журналі «Sustainability Leaders Guide»

Хочете завжди тримати руку на пульсі?

👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства

☎︎ З питань передплати:

      • 0 800 330 351 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

або

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
Banner close