Приголомшливий темп і всебічні загрози людству через зміну клімату, а також суттєві ризики енергетичної безпеки Європейському континенту внаслідок політики енергетичного шантажу та газової зброї Російської Федерації, обумовлюють зелену трансформацію як наріжний камінь сталого та стійкого розвитку глобально. 

Криза Covid-19 обумовила і справдила переваги прискореної цифровізації у світі та в Україні, що на сьогодні особливо гостро стало в нагоді чисельній кількості українців, потерпілих від військової агресії. 

Зелена та цифрова трансформації є окремими пріоритетами уряду України, актуальні навіть без ув’язки з міжнародними зобов’язаннями та курсом на вступ до ЄС. Але:

1. Чи бути цифровій та зеленій трансформації?
2. Нова ідея для світової спільноти чи все ж таки невідкладний виклик комплексних дій для нашої держави?
3. Які політичні рішення потрібні, якщо необхідна нероздільність обох напрямків для сталого і стійкого розвитку обов’язкова?

Цифрова система моніторингу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря України SeveЕcoВot ГО «SaveDnipro» є яскравим та чи не єдиним прикладом цілеспрямованої інтеграції цифрових рішень у підтримку захисту довкілля. Насамперед за реалізацією наявної стратегії уряду щодо розбудови цифрової держави (електронного урядування) портал з екологічних питань забезпечить підвищення якості державних послуг. 

Інші проєкти запровадження/використання інформаційно-комунікаційних технологій певною мірою мають опосередкований вплив на реалізацію зеленого курсу України і продиктовані неекологічними чинниками. Наприклад, впровадження систем електронного документообігу націлено на оптимізацію менеджменту та спрощення рутинних процедур, скорочуючи й вирубку лісів для паперової промисловості; дистанційні відеоконференції та віртуальні виставки проводяться переважно через вимушене обмеження мобільності (пандемія, війна), сприяючи одночасно і зменшенню вихлопних газів від транспорту. 

Зверніть увагу! 

На сьогодні в Україні відсутня офіційна політика в контексті інтегрованого управління та взаємного посилення (взаємодії) цифрової та зеленої трансформацій, зокрема у рамках Зеленого курсу.

Проте у висновках Ради ЄС «Цифровізація на користь довкілля», затверджених ще від 17.12.2020, визнано, що «цифровізація є відмінним важелем для прискорення переходу до кліматично нейтральної, циклічної та сталішої економіки», а також, «має величезний потенціал у досягненні цілей Європейського Зеленого Курсу» (надалі — ЄЗК). Наведені тези додатково акцентовані і ЄК в Комюніке від 09.03.2021 «Цифровий компас 2030: Європейський шлях до цифрового десятиліття» та Робочій програмі «Цифрова Європа» на 2021-2022 рр.

До того ж за оцінками ЄК наголошено, що обидва напрямки знаходяться на першому місці політичного порядку денного ЄС, їх взаємодія матиме величезні наслідки для майбутнього, бо цифрові технології:

• можуть каталізувати зелений перехід у сільському господарстві, будівлях і будівництві, енергетиці, енергомістких галузях промисловості, а також транспорті і мобільності. При цьому найбільш енергоємними в ЄС визнані сталеливарна, цементна, хімічна, целюлозно-паперова промисловості;
• відповідають за 5-9 % світового споживання електроенергії та близько 3 % викидів парникових газів, що зростатиме у подальшому, якщо не вживати відповідних заходів. На додаток ООН прогнозується, що операції, пов’язані з цифровими технологіями складатимуть до 20 % світового попиту на електроенергію;
• збільшують кількість використання води, наприклад для охолодження центрів баз даних;
• призведуть до подальшої напруги через електронні відходи.

Варто згадати, що основою досягнення цілей ЄЗК є інтегровані Національні плани з енергетики та клімату (надалі — НПЕК), як це визначено ЄК в Комюніке від 17.09.2020. То ж до НПЕК України, який ще не розроблений і є обов’язковим для сторін Енергетичного Співтовариства та держав-членів ЄС, варто включити напрямки «озеленення» цифрового сектору: підвищення енергоефективності та екологічних стандартів для цифрових технологій, мереж та інфраструктур протягом усього їх життєвого циклу тощо.

• Але постає логічне запитання, чи повинні напрямки цифровізації зеленого переходу бути передбачені в НПЕК?!

ОЕСР в своєму Огляді за 2020 рік «Цифрова економіка» визначає, що «загальнодержавний підхід до цифрової трансформації вимагає стратегії цифрової трансформації», яка «має забезпечити узгодженість та координацію політики в усіх сферах та секторах», «визначити пріоритети політики, встановити цілі та окреслити дії для реалізації». При цьому «успішне впровадження стратегії цифрової трансформації потребує прийняття плану дій із конкретними заходами, чіткими обов’язками, бюджетом, часовими рамками та вимірюваними цілями».

Незважаючи на те що дотепер відсутня національна стратегія цифровізації, як і план дій її реалізації з фінансовим забезпеченням, та беручи до уваги те, що політичні рішення мають розроблятися за участі всіх стейкхолдерів, — розглянемо напрямки внеску цифрових технологій у каталізацію зеленого переходу, окреслені в звіті Об’єднаного дослідницького центру, наукового відділу ЄК від 30.06.2022 «До зеленого&цифрового майбутнього 2022: «Основні вимоги до успішного подвійного переходу в ЄС»:

1. моніторинг і відстеження можуть надати точну інформацію в режимі реального часу. Цифрові технології дозволяють здійснювати моніторинг викидів, стану екосистем і матеріальних потоків. У циркулярній економіці цифрове відстеження є засобом для повторного використання та переробки. Поєднання цифрових технологій, таких як smart і комунікаційні датчики з аналітикою даних забезпечують розуміння стану майже в реальному часі навколишнього середовища (наприклад, якість повітря або води);
2. моделювання та прогнозування можуть підвищити ефективність. За допомогою цифрового моделювання, можна, наприклад:
   • отримати інформацію про весь життєвий цикл продукції, що дозволить визначити варіанти зменшення впливу на довкілля, точки перелому, які призводять до застаріння, а також способи покращення ремонтопридатності та можливості модернізації;
   • спрогнозувати події (погоду або попиту на електроенергію тощо), що використовуватиметься для балансування попиту та пропозиції в енергосистемах, запобігання перебоям та готовності до кризових подій. Також самонавчальні термостати (на базі штучного інтелекту) можуть ідентифікувати звички користувача та оптимізувати цикли опалення; цифрові двійники управління дорожнім рухом з даними в реальному часі можуть оптимізувати маршрути відповідно до поточних умов;
3. віртуалізація змінює сектори та зменшує їхній вплив на довкілля. За допомогою цифрових альтернатив, зокрема таких, як електронні книги, відеоконференції, електронна комерція, онлайн-події (концерти тощо), багатовекторно зменшує негативний вплив на довкілля;
4. управління системами за допомогою цифрових технологій допомагає впоратися зі зростаючою складністю: успішне освоєння технологій штучного інтелекту в промисловості може сприяти меншій ресурсоємності та підвищенню ефективності процесів виробництва; цифрові двійники з реальними даними можна використовувати як засоби для інтелектуального та більш ефективного керування машинами та системами тощо;
5. інформаційно-комунікаційні технології створюють нові рівні взаємодії: надають можливості для майже необмеженого збору та поширення інформації з потенціалом позитивного впливу на поведінку користувачів (наприклад, етикетки і smart упаковка може повідомляти про екологічний слід і «повну вартість» продукту), інше. 

Важливо! 

Усвідомлення та навіть затвердження на національному рівні європейських пріоритетів та цілей недостатньо.

Оскільки успіх обох трансформацій буде ключовим для досягнення Цілей сталого розвитку ООН — програмування та архітектура врядування задля національних стратегії й плану дій з цифрової трансформації та НПЕК має відбуватися за певними і спільними для них правилами:

• архітектура, як кліматичного врядування, так і цифровізації має координуватися профільними віцепрем’єр-міністрами у взаємодії зі всіма стейкхолдерами, зокрема на субнаціональному рівні;
• національні плани за обома напрямками повинні інтегрувати регіональні плани та мати програму фінансового забезпечення.

 

• Ну і як завжди — що необхідно для фінансування?!

Так, набуття статусу кандидата в члени ЄС надає додаткові можливості, проте базові джерела, принципи та підходи міжнародної спільноти викладено у актуальних роз’ясненнях «Екомодернізація: першочергові кроки та як залучити кошти».

При цьому цікаво, що в Комюніке ЄК від 29.6.2022 підкреслено, що для обох трансформаційних процесів потрібно «завершення створення Банківського союзу та Союзу ринків капіталу». 

Про кошти на відновлення не йтиметься, якщо відновлення буде сплановано в інший спосіб, ніж прийнятний для партнерів, які це фінансуватимуть.

Автор: Оксана Мороз, експерт ПАЕУ, співробітник Міністерства енергетики 2003-2020 рр.