Зокрема:

1. 1. 1. Скасування необхідності погодження Держспоживпродслужбою  та органами місцевого самоврядування документів, які обґрунтовують рівень впливу фізичних та біологічних факторів на стан  атмосферного повітря згідно  Порядку розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 300.
      2. Скасування необхідності погодження з територіальними органами Держекоінспекції, територіальними органами ДСНС, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями плану заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, згідно Порядку виведення з експлуатації магістральних трубопроводів нафти, газу та продуктів їх переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 209.
      3. Скасування необхідності подання до Міненерго суб’єктами господарювання після виведення з експлуатації магістрального трубопроводу звіту про виконання плану заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Зрозуміло, що бізнес сприймає запропоновані зміни позитивно та оцінює їх як:

• • • скорочення адміністративних процедур та строків підготовки документації, зменшення навантаження та прогнозованість строків;
    • потенційне зниження корупційних ризиків, пов’язаних із погоджувальними процедурами та звітністю.

☝️ Водночас, зауважимо, що магістральні трубопроводи є об’єктами підвищеної небезпеки та об’єктом збройної агресії РФ, що суттєво змінює умови функціонування та регулювання магістральної інфраструктури. 

Фізичні пошкодження та руйнування магістральних трубопроводів, компресорних станцій, об’єктів обліку та управління; втрата контролю або обмежений доступ до частини інфраструктури на тимчасово окупованих територіях; зростання аварійних та екологічних ризиків, у тому числі неконтрольованих витоків нафти, газу, забруднення ґрунтів і вод, необхідність оперативної консервації, демонтажу або виведення з експлуатації окремих ділянок, — це лише частина впливу війни на магістральну інфраструктуру.

Для прикладу, магістральна газотранспортна інфраструктура України формувалась головним чином у період 1940-1980-х років як частина єдиної інфраструктури СРСР та є однією з найбільших у Європі. Її довжина становить близько 37,6 тис. км магістральних трубопроводів разом із мережами розподілу, сховищами і компресорними станціями.

☝️ Довготривале використання без належного ремонту, нестача капітальних вкладень, у т т.ч. через війну та давність інфраструктури, лише посилюють екологічні ризики під час виведення магістралі з експлуатації (розгерметизація, витоки газу, забруднення, вибухи або пожежі, порушення ґрунтового покриву при демонтажі труб).

Важливо пам’ятати, що війна підвищує, а не знижує екологічні ризики. 

Відмова від погоджень і звітності без альтернативних механізмів може призвести як до неконтрольованих екологічних та техногенних наслідків, так і до конфліктів із вимогами екологічного acquis ЄС та принципу «precautionary principle».

З урахуванням війни та особливого статусу магістральної інфраструктури , дерегуляція може бути виправданою і обґрунтованою, якщо вона має тимчасовий або спеціальний (воєнний/перехідний) характер та супроводжується екологічним аудитом (контролем) проектів демонтажу та постмоніторингом.