Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Що таке зелена трансформація ТГ і чому вона критично важлива вже сьогодні?

АВТОР:

ЛЮДМИЛА БУГ, експертка з міжнародної діяльності Агенції регіонального розвитку Одещини

Зелена трансформація — це не «європейська абстракція», а реальна програма дій для розвитку українських громад. Чим швидше громади почнуть впроваджувати європейські екологічні практики — тим стійкішими, привабливішими і заможнішими вони будуть. Бо майбутнє — за тими, хто мислить довгостроково і діє відповідально вже сьогодні.

❓ Що включає зелена трансформація?

Це не абстракція, а цілком конкретні дії, які реалізуються на рівні громади:

Стале управління природними ресурсами:

      • облік та контроль використання води;
      • збереження ґрунтів, лісів, прибережних зон;
      • адаптація до змін клімату.

Сучасна система управління відходами:

      • впровадження роздільного збору;
      • розвиток інфраструктури для компостування;
      • закриття несанкціонованих сміттєзвалищ.

Енергоефективність і децентралізована енергетика:

      • термомодернізація шкіл, садочків, амбулаторій;
      • встановлення сонячних панелей або теплових насосів;
      • енергетичні обстеження та паспортизація будівель.

Інтеграція екологічних стандартів у просторове планування:

      • дотримання санітарно-захисних зон;
      • врахування екосистемних послуг у ДПТ;
      • екологічна оцінка землевикористання (СЕО).

Розвиток «зеленої» економіки:

      • підтримка локальних екопідприємців;
      • розвиток еко-туризму;
      • створення зелених робочих місць.

❓ Чому саме зараз зелена трансформація критично важлива?

👉 Війна загострила проблему ресурсної вразливості

У багатьох ТГ — пошкоджена інфраструктура, зруйновані водозабори, порушена логістика відходів. Відновлення має йти не за старими шаблонами, а з урахуванням принципів стійкості, енергонезалежності та екологічної безпеки.

Приклад:

У Харківській області після руйнування централізованої мережі водопостачання одна з ТГ облаштувала локальні артезіанські свердловини з фільтрацією та енергозабезпеченням від сонячних панелей. Це знизило залежність від центральної системи та дало сталий доступ до води.

👉 Євроінтеграція вимагає екологічного управління

Закон України «Про управління відходами», Закон «Про ОВД», нова кліматична політика — усе це має пряме застосування на рівні ТГ. Громади, які вже сьогодні будують системне управління довкіллям, будуть мати перевагу в залученні:

      • інвесторів;
      • донорських коштів (EU4Environment, U-LEAD, GIZ);
      • «зелених» кредитів та ПДФО/ЕНП стабілізаційного типу.

Приклад:

У Мукачівській громаді запущено Центр поводження з відходами з лінією сортування, компостуванням і навчанням населення. Проєкт реалізовано в партнерстві з міжнародною програмою та окупився за рахунок зменшення витрат на вивіз ТПВ.

👉 Кліматичні зміни вже тут — і громади на передовій

Посухи, підтоплення, зростання температур, дефіцит питної води — все це проявляється локально. Відповідь на ці виклики — кліматична адаптація на рівні громади:

        • озеленення населених пунктів;
        • збереження водно-болотних угідь;
        • інфраструктура для утримання води (локальні резервуари, дощові сади тощо).

Приклад:

У Вознесенську (Миколаївщина) впроваджено систему збору дощової води з дахів муніципальних будівель із подальшим використанням для поливу та технічних потреб. Це допомогло скоротити споживання питної води на 30 %.

❓ Які виклики для громад?

👉 Брак фахівців

У багатьох ТГ відсутні екологічні спеціалісти або експерти з оцінки впливу, поводження з відходами, водних ресурсів. Євроінтеграційні вимоги потребують нового рівня управлінських компетенцій.

Наприклад, громада має визначити код відходів за Європейським каталогом (LoW), укладати договори з ліцензованими переробниками, вести електронний облік у ЕкоСистемі. Без профільного фахівця — це ризик адміністративної відповідальності.

👉 Нерозвинена інфраструктура

Роздільний збір, станції сортування, біогазові установки, енергоефективні котельні — усе це потребує інвестицій, яких бракує.

У громадах Миколаївщини, що зазнали руйнувань, першочергові ресурси спрямовуються на базове відновлення. Зелені проєкти часто залишаються «на потім», хоча вони й можуть стати частиною відновлення.

👉 Регуляторна складність

Європейське екологічне право вимагає підготовки ОВД, СЕО, стратегічних оцінок, дотримання процедури консультацій. Для ТГ це нове і складне поле.

При розробці ДПТ на території громади з об’єктами потенційного впливу (наприклад, елеватор або СТО) без проведення СЕО – громада ризикує отримати юридичні спори з активістами або анулювання рішень.

❓ Які можливості для громад є на сьогодні?

👉 Доступ до європейських грантів та програм підтримки

U-LEAD з Європою, EU4Environment, GIZ, NEFCO, ЄБРР фінансують зелені ініціативи — від розробки планів до реалізації проєктів (відновлення очисних споруд, компостування, освітлення).

Громади, що мають екостратегію, проєктно-кошторисну документацію, кліматичні профілі, — у пріоритеті для донорів.

Кейс: 

Мереф’янська ТГ (Харківська обл.) реалізувала проєкт із побудови сучасної системи сортування ТПВ на умовах співфінансування від ЄС. Успішний досвід використано як модель для інших ТГ регіону.

👉 Переваги в інвестпривабливості

Компанії з ЄС усе частіше працюють лише з громадами, де є:

      • дозволи на викиди/ОВД;
      • підготовлена ділянка з оцінкою ґрунтів і вод;
      • система енергомоніторингу;
      • соціальне схвалення (партисипація).

Кейс: 

У Полтавській області агропідприємство обрало саме ту громаду, де вже діяв план управління відходами та було виділено земельну ділянку без природоохоронних обмежень — завдяки якісному СЕО.

👉 Енергетична незалежність

Європейські вимоги щодо скорочення викидів СО₂ стимулюють розвиток ВДЕ та енергоефективності.

Кейс: 

В Олешківській ТГ (до повномасштабної війни) було встановлено біокотельню, що працює на агровідходах, що дозволило відмовитися від газу в бюджетних установах. У майбутньому — можливість сертифікувати викиди для продажу вуглецевих кредитів.

❓ Що дає громадам зелена трансформація?

ПЕРЕВАГА

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ НА ПРАКТИЦІ?

Економія коштів

Менші рахунки за енергію, менше сміття — менше витрат

Нові робочі місця

Компостування, переробка, еко-туризм, ремонти

Покращення здоров’я

Менше викидів, більше зелених зон, чистіше повітря

Зростання довіри

Прозоре управління, залучення мешканців

Інвестиційна привабливість

Високі шанси на участь у міжнародних програмах

Ця рубрика створюється в рамках проєкту «Всеукраїнський освітньо-консультаційний центр «АКАДЕМІЯ ЗЕЛЕНИХ ПРОФЕСІЙ», що реалізується за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні і Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія

БІЛЬШЕ ПРО ПРОЕКТ

З питань, що виникають, звертайтеся:
📞 безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351