Що змінюється 1 вересня 2026 року: 9 запитань про кредити «5-7-9%» та екологічні вимоги до бізнесу
З 1 вересня 2026 року екологічна відповідність українського підприємства стає ще й питанням доступу до державного фінансування. І це, можливо, одна з найбільш недооцінених змін для бізнесу цієї осені.
Не тому, що банки раптом перетворюються на екологічну інспекцію. І не тому, що кожному малому підприємству тепер потрібно терміново писати ESG-стратегію.
Зміна значно глибша.
Те, що десятиліттями могло залишатися внутрішньою проблемою підприємства, неврегульовані відходи, відсутній або неактуальний дозвіл, проблеми зі стоками, викидами, водокористуванням, небезпечними речовинами, умовами праці чи впливом на громаду, тепер може потрапити на стіл кредитного менеджера.
Екологічний ризик поступово стає фінансовим ризиком. А екологічний комплаєнс, частиною кредитоспроможності підприємства.
І це вже точно питання не тільки для еколога.
1. Що саме змінюється з 1 вересня 2026 року для позичальників «5-7-9%»?
6 серпня Уряд змінив умови державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Для аграріїв, зокрема, скасовано 20-відсоткове обмеження на використання кредиту для фінансування оборотного капіталу та знижено ставку за такими кредитами з 15% до 10% річних. Але в тому самому пакеті змін є положення, яке варто прочитати всьому українському бізнесу, а не лише агросектору. (Міністерство економіки України)
З 1 вересня 2026 року вимога дотримуватися Екологічних та соціальних стандартів Світового банку поширюється на всіх позичальників програми «Доступні кредити 5-7-9%». (Міністерство економіки України)
Для аграріїв це не абсолютно нова історія. Для сільськогосподарських підприємств та окремих видів переробки відповідні вимоги застосовуються до кредитів, отриманих починаючи з 1 грудня 2024 року. Однак тепер масштаб принципово інший. Мова йде про загальну вимогу для позичальників програми.
І це не просто формальне доповнення до кредитної анкети. НУР уже впровадила Систему екологічного та соціального управління, яка інтегрує стандарти Світового банку, підходи IFC, оцінку ризиків під час кредитування, моніторинг та звітність. Банки-партнери, своєю чергою, інтегрують власні системи екологічного та соціального управління безпосередньо у кредитний аналіз і прийняття рішень. Сам Світовий банк прямо пов’язує реформу програми «5-7-9%» із вимогою, щоб банки-учасники мали Environmental and Social Management Systems, а МСП відповідали встановленим у межах цих систем вимогам.
Тобто це вже не рекомендація в стилі «бізнесу було б добре бути більш сталим». Це поступове вбудовування екологічного та соціального ризику у фінансову систему.
2. Чи є винятки для бізнесу під час війни?
Зараз важливо не налякати бізнес більше, ніж це випливає із самих правил, а допомогти розібратись.
Під час воєнного стану та ще протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування загальна нова вимога не застосовуватиметься до окремих напрямів кредитування, серед яких фінансування відбудови та відновлення пошкодженого чи зруйнованого майна, окремі проєкти енергетичної стійкості та фінансування підприємств, які працюють у зонах високого воєнного ризику. Це принципове застереження.
Україна не може одночасно вимагати від підприємства, яке щойно втратило виробничий корпус через ракетний удар, відновлюватися якнайшвидше і створювати для нього додатковий бар’єр до екстреного фінансування.
Але винятки воєнного часу не змінюють загального напрямку руху системи.
3. Чи потрібно тепер малому і середньому бізнесу терміново розробляти ESG-стратегію?
Ось тут, мабуть що, може виникнути найбільше непорозуміння. Почувши слова «Екологічні та соціальні стандарти Світового банку», невеликий виробник може вирішити, що тепер йому треба наймати консультантів, рахувати Scope 3, готувати ESG-звіт і створювати департамент сталого розвитку. Для значної частини малого і середнього бізнесу починати треба зовсім не з цього.
Почати треба з питання: а ми взагалі сьогодні працюємо відповідно до чинного законодавства?
І відповідь може виявитися не такою очевидною.
В українській практиці десятиліттями існувала дуже небезпечна логіка: якщо до підприємства давно не приходила перевірка, немає конфлікту з громадою, не було аварії і ніхто не виписав штраф, значить, усе нормально.
Але відсутність перевірки не означає відсутності порушення.
Підприємство могло роками працювати з дозвільними документами, які вже не відповідають фактичній діяльності. Могло не врегулювати питання відходів. Могло мати свердловину, але проблеми з водокористуванням. Фактична система поводження зі стоками могла відрізнятися від тієї, що існує на папері. Паливо, хімічні речовини, добрива чи інші небезпечні матеріали могли зберігатися з порушеннями. Для агросектору до цього додаються гній і гноєсховища, агрохімікати, засоби захисту рослин, ризики забруднення поверхневих і підземних вод. Саме ці «банальні» проблеми ми вже визначали серед найбільш очевидних зон ризику для підприємств.
Раніше підприємство могло дізнатися про проблему від екологічної інспекції. Тепер воно може дізнатися про неї від банку.
4. Чому банку взагалі важливо, що у підприємства з відходами, стоками чи дозволами?
Тому що банк дивиться на проблему зовсім не очима еколога. Уявімо підприємство, яке просить кредит на розширення виробництва. Фінансова звітність хороша, ринок є, замовлення є, забезпечення є. Але підприємство має системну проблему зі стоками. Для еколога це порушення. Для директора це потенційна модернізація очисних споруд. Для громади це ризик забруднення.
А для банку це можливі незаплановані капітальні витрати, претензії контролюючих органів, судові спори, конфлікт із громадою, обмеження діяльності і, зрештою, ризик того, що позичальник матиме проблеми з поверненням грошей.
Саме тому екологічний ризик стає кредитним.
НУР зазначає, що увага приділяється впливу на довкілля, умовам та охороні праці, ризикам для місцевих громад, забороненим видам діяльності, а в українських умовах також ризикам воєнного часу та енергетичної стійкості бізнесу. Тому питання банку «що у вас зі стоками?» вже не виглядає таким дивним.
5. Чи готові самі банки оцінювати екологічні ризики бізнесу?
Не варто створювати ілюзію, що з 1 вересня кожен кредитний менеджер в Україні раптом стане фахівцем з ОВД, відходів, промислових викидів, водокористування, хімічної безпеки та охорони праці. Це складна нова компетенція для фінансового сектору.
Саме тому «Офіс сталих рішень» та PAEW уже працюють із банківськими командами над оцінкою екологічних ризиків. Ми окремо розбираємо, як екологічне порушення клієнта перетворюється на ризик неплатежу, як побачити проблемний проєкт до його потрапляння в кредитний портфель і як відрізняти реальний екологічний ризик від формальної відсутності чергового паперу.
І це важливо для обох сторін.
Бо найгіршим результатом реформи було б перетворити нормальний міжнародний інструмент управління ризиком на чергове українське «принесіть ще три довідки».
6. Чи можуть через екологічне порушення відмовити у кредиті?
Так, такий ризик існує. Але неправильно трактувати нову систему як «знайшли одне порушення, кредиту не буде».
Логіка екологічного та соціального ризик-менеджменту інша: визначити характер і рівень ризику, зрозуміти, чи ним можна управляти, які заходи необхідні та як контролювати їх виконання. НУР прямо говорить про оцінку, моніторинг та управління такими ризиками.
Тобто для бізнесу принципово важливо не бути ідеальним. Принципово важливо не бути підприємством, яке має очевидну проблему, знає про неї і нічого не робить.
Тобто, екологічний комплаєнс починає набувати абсолютно іншої вартості.
Можна стверджувати, що банк не вимагатиме, щоб підприємство завтра стало «зеленим чемпіоном», але дедалі складніше буде фінансувати бізнес, який системно порушує правила, не управляє відомими проблемами і навіть не має плану їх усунення.
7. «Наш банк нас знає і кредит усе одно дасть». Чи варто на це розраховувати?
На цю фразу бізнесу особливо не варто покладатися. Банкам потрібні клієнти. Конкуренція за якісного позичальника нікуди не зникає. На етапі перебудови системи практика різних установ також може відрізнятися. Але самі банки тепер мають інтегрувати системи екологічного та соціального управління у кредитний аналіз і прийняття рішень.
Отже, з часом питання виникатимуть не тільки до позичальника. Якщо підприємство мало очевидний серйозний екологічний ризик, виникатиме й інше питання:
як банк цей ризик оцінював, чому вважав прийнятним і як контролював після видачі фінансування?
Тому пошук банку, який «менше питає», навряд чи є хорошою довгостроковою стратегією. Значно дешевше використати найближчі місяці, щоб зрозуміти власні слабкі місця.
8. Що підприємству слід перевірити вже зараз, якщо кредит знадобиться через пів року?
Найкращий перший крок насправді дуже простий. Якщо підприємство розуміє, що через пів року чи рік йому знадобиться кредит, не треба чекати моменту подання заявки. Попросіть у банку, з яким плануєте працювати, його опитувальник або чек-лист екологічної та соціальної оцінки.
Заповніть його для себе. І тільки тоді стане зрозуміло, де проблема. Можливо, треба поновити дозвіл. Можливо, врегулювати відходи. Можливо, питання у воді чи стоках. Можливо, треба провести ОВД. Можливо, проблема в охороні праці. А можливо, з’ясується, що підприємство роками живе з ризиком, про який керівник навіть не знав.
9. Це тільки про «5-7-9%» чи екологічні вимоги поступово змінюють усе фінансування бізнесу?
Ось це, мабуть, найважливіше. Можна сказати: нас програма «5-7-9%» не цікавить, ми кредитуємося на інших умовах. Але тоді варто подивитися, звідки взагалі прийшла ця вимога. Світовий банк прямо пов’язує розвиток систем екологічного та соціального управління у фінансових інституціях України не тільки з управлінням ризиками, а й із зеленою конкурентоспроможністю українських підприємств та їхньою здатністю відповідати міжнародним стандартам і зберігати доступ до експортних ринків. (World Bank)
То чи справді екологічний комплаєнс стає частиною кредитоспроможності?
Міжнародні фінансові установи давно працюють за цією логікою. Тепер вона дедалі глибше заходить у масові державні інструменти підтримки українського бізнесу. А паралельно підприємства стикаються з європейськими вимогами щодо промислового забруднення, відходів, води, хімічних речовин, клімату, вуглецю, ОВД, корпоративних ланцюгів постачання.
Тому 1 вересня варто сприймати не як дату появи ще одного банківського опитувальника. Це ще один сигнал, коли екологічна трансформація бізнесу перестає бути добровільною розмовою про ESG і входить у його економіку.
Спочатку через покупця. Потім через міжнародного партнера. Через вимоги ЄС. Тепер ще й через кредит. І саме тому керівнику підприємства варто поставити своєму екологу, юристу і фінансовому директору одне спільне питання: якби завтра банк оцінював наше підприємство не тільки за балансом і заставою, а й за екологічними та соціальними ризиками, що саме він побачив би?
Якщо відповідь невідома, зараз хороший момент її отримати. Бо головний висновок цих змін не в тому, що з 1 вересня неекологічному бізнесу перестануть давати гроші.
Він в іншому: підприємству дедалі дорожче буде залишатися екологічно некомплаєнтним. Порушення, яке вчора означало потенційний штраф, завтра може означати дорожчу модернізацію, втрачений контракт, проблему з покупцем, складніший доступ до фінансування або необхідність терміново виправляти те, що можна було спокійно зробити за пів року.
І саме тому екологічний комплаєнс у 2026 році варто перестати сприймати як витрати екологічного відділу. Це вже частина фінансової стійкості підприємства.
Підготувала:
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), гендиректор «Офісу сталих рішень
Тренінг
«Дозвільні документи підприємства перед отриманням фінансування: що перевірити»
28 серпня 2026 року (11:00-12:30), онлайн
Тренінг для бізнесу, який планує залучати фінансування (за програмою «Доступні кредити 5-7-9 %» і не тільки)
