Вже 9 липня набере чинності новий Закон «Про управління відходами», який був прийнятий для імплементації європейської Директиви 2008/98/ЄС та повністю трансформує галузь в Україні.
На які зміни очікувати та як будуть впроваджуватись європейські норми – про це будемо інформувати з допомогою всіх наявних інструментів. Детальне розʼяснення вже готують експерти у №7, 2023 журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE», вже 29 червня питання розглядатиметься на Національному щорічному конгресі енвайронменталістів «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ-2023. ГРОМАДИ У ВІДНОВЛЕННІ ДОВКІЛЛЯ»
Тож запрошуємо суб’єктів господарювання долучитися до дискусії. Зокрема, говоритимемо про:
Вирішення питання управління промисловими відходами, відходами видобувних галузей потребує не лише спеціальних НПА, а й створення дієвих інструментів.
Нагадаємо, Асоціація PAEW неодноразово акцентувала увагу на наступних важливих моментах:
Територія України складає понад 60 млн гектарів. На більш ніж 165 тисячах гектарів або на 1650 км² розміщені або тимчасово складовані відходи промисловості — це відходи від видобутку вугілля, інших корисних копалин, теплоенергетики, хімічної промисловості тощо.
Так, щоб зрозуміти масштаби цього, площа зони відчуження Чорнобильської АЕС складає 2 600 км², міста Київ — близько 848 км².
На території 1650 км² країни вже перебуває понад 37 млрд тонн відходів промисловості I-IV класу небезпеки, обсяги яких продовжують збільшуватися.
 ДОВІДКА
Основні обсяги промислових відходів утворюються в таких галузях:
|
Людмила ЦИГАНОК,
президентка Асоціації PAEW наголошує:
«З урахуванням рекомендації Директив ЄС та їх імплементації у законодавство України на рівні нормативно-правового регулювання необхідно зробити перехід від традиційного надання переваги командно-контрольному підходу оцінювання екологічної ситуації на виробничих підприємствах до системи економіко-екологічних інструментів та добровільних угод поступового виконання екологічних та санітарних вимог тощо»
З огляду на зазначене, як висновок варто зазначити, що питання управління промисловими та агровідходами в Україні не в повному обсязі врегульовані на законодавчому рівні, існують такі недоліки:
Існує необхідність, враховуючи рекомендації відповідних Директив ЄС, та напрацьований досвід, більш наполегливого та прискореного створення системи переробки, утилізації, видалення утворених промислових відходів та відходів, що утворюються, для їх послідуючого використання як вторинних ресурсів в будівельній та інших виробничих галузях як України так і виробничих галузях європейських держав.
На державному рівні необхідно врегулювання напрямів проведення екологізації виробництва як послідовного впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, які дозволять підвищити ефективність використання природних ресурсів з одночасним захистом та збереженням природного середовища України.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW вже тривалий період часу акцентує увагу на актуальних векторах, необхідних для вирішення проблем, що все більше загострюються з роками:
| Вектор 1.
Щодо чіткого визначення понять у законодавстві У законодавстві країн Європейського Союзу прийнятий поділ відходів за властивостями — на «небезпечні» (токсичні, вибухонебезпечні, їдкі, легкозаймисті тощо) та «безпечні» або інертні відходи. В Україні дотепер через відсутність обов’язкових норм щодо первинного сортування відходів на полігони та сміттєзвалища потрапляє як значна частина відходів, які мають як високу ресурсоцінну компоненту, так і шкідливі речовини, що значно збільшує навантаження на об’єкти видалення (розміщення) відходів. Чинним законодавством України роками не визначені, як окремі види відходу, такі поняття як: «промислові відходи», «відходи виробництва» тощо, і це ускладнює їх розуміння, чітке розмежування та призводить до розбіжностей у правильному застосуванні та дотриманні норм природоохоронного законодавства щодо промислових відходів у цілому. Це призвело до того, що цикл життя ресурсоцінних промислових відходів без послідуючого оброблення та використання як природного ресурсу, закінчується шляхом остаточного розміщення на полігонах ТПВ (полігонах токсичних відходів) або зберігання в хвостосховищах, на території підприємства тощо.
Це поняття буде включати поняття «Відходи виробництва». Необхідно визначити такі поняття, як:
Формулюючи поняття «промислові відходи», необхідно відокремити відходи промисловості та відходи видобутку, збагачення, переробки від загального поняття «відходи» з урахуванням специфіки їх утворення. Така специфіка вимагає продовження циклу життя відходів як природного ресурсу, для чого важливим є формулювання та впровадження понять:
Введення в норми законодавства України цих понять полегшить відмежування їх від інших видів відходів, та забезпечить ефективнішу реалізацію норм законодавства у цієї сфері, в тому числі як поводження з вторинним ресурсом та природним ресурсом (техногенне родовище, біржа відходів). Таким чином необхідно на законодавчому рівні надати подальший алгоритм поводження з величезними накопиченнями промислових відходів твердих, рідких та газоподібних відходів виробництва, які отримані в результаті хімічних, термічних, механічних та інших перетворень матеріалів природного і антропогенного походження. Згідно Закону України «Про Відходи» що не буде чинним з 9.07.2023 р. небезпечні відходи діляться на чотири класи небезпеки: I — надзвичайно небезпечні, Облаштування полігонів щодо розміщення відходів в Україні визначено наступними державно-будівельними нормами:
Більшість полігонів та звалищ досі приймають промислові відходи, серед яких є також токсичні та небезпечні відходи різних типів. Така практика призводить до дуже серйозного негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я. |
| Вектор 2.
Стосовно захоронення промислових відходів Директива Ради 1999/31/ЄС про захоронення відходів встановлює визначення типів відходів, що можуть бути захоронені на полігоні, процедури отримання дозволу на захоронення відходів, зміст документів на отримання дозволу, умови надання дозволу, процедури прийняття відходів на полігони для захоронення. Директива також встановлює класифікацію полігонів, розроблення та ухвалення національної стратегії для зменшення відходів, що біологічно розкладаються, створення системи ціноутворення з метою урахування всіх витрат у розмірах плати за захоронення відходів, розроблення процедур моніторингу та контролю офіційно створених полігонів, розроблення 208 процедури закриття полігонів, здійснення технічної оцінки полігонів та розроблення планів приведення їх у відповідність до вимог Директиви тощо. Директива 1999/31/ЄС подає класифікацію відходів з метою захоронення:
Загальна здатність до вимивання та вміст забруднювачів у відходах і екотоксичність фільтрату повинні бути незначними, та, зокрема, не загрожувати якості поверхневих та/чи ґрунтових вод. Зарахування відходів до того чи іншого класу регулюють, складаючи їхні переліки. Додаток І Директиви Ради 1999/31/ЄС стосується загальних вимог для всіх класів полігонів захоронення відходів. Зокрема, цей додаток встановлює контроль газоутворення. Процес нагромадження і міграції звалищного газу має бути керованим. Звалищний газ має бути зібраний з усіх полігонів, які отримують відходи, що біологічно розкладаються, і оброблений та використаний. Якщо зібраний газ не може використовуватися для виробництва енергії, його необхідно спалювати. Збирання, оброблення і використання газу здійснюють способом, який мінімізує шкоду і погіршення навколишнього середовища та ризик для здоров’я людей. |
| Вектор 3.
Стосовно Класифікації відходів. До 9.07.2023 р. є чинним ДК 005-96 Державний класифікатор відходів (далі — ДК 005-96), який є документом інформаційного забезпечення та управління відходами, до червня 2023 року не визначає клас небезпеки відходу, він лише передбачає класифікацію відходів на основі системи обліку із дотриманням гармонізації з міжнародними нормативними документами, стандартами у сфері екології, ресурсозбереження та повторного використання сировини. Він поділяє відходи на дві основні групи: відходи виробництва (промислові відходи) та відходи споживання (відходи вжитку). Однак положення ДК 005-96 мають суттєві недоліки, що потребують його оновлення. Згідно з чинним досі ДК 005-96 можна лише провести кодифікацію відходів, тобто виходячи з джерела походження відходу присвоїти йому відповідний код, але неможливо визначити а ні рівень його шкідливого (небезпечного) впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини, а ні визначити належність до категорії безпечних або небезпечних. Також, в ДК 005-96 відходи не поділяються на промислові та побутові, включаючи останні як окремі елементи у перші. Тож станом на сьогодні немає затвердженого на законодавчому рівні Національного переліку відходів. Є тільки його проект
Для прикладу, за одну добу роботи ТЕС спалюється до 10 тис. тонн вугілля, після чого залишається 1 тис. тонн шлаку і золи. У шламосховищах Криворізьких ГЗК, що переробляють залізисті кварцити, вже накопичено 500 млн тонн відходів збагачення, які щорічно поповнюються на десятки мільйонів тонн. Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат, одержуючи залізорудний концентрат, іншу породу відправляє у відвали, а в ній містяться рідкісні метали, зокрема золото. За деякими експертними оцінками золота у відвали цього комбінату щорічно надходить близько 10 тонн, а за весь час накопичилося не менше 250 тонн.
|
Ефективне розділення промислових відходів є ключем для подальшого їх використання як вторинного ресурсу або проведення їх послідуючої утилізації/переробки, видалення шляхом застосування відповідних технологій.
Часто такі можливості втрачаються, оскільки промислові відходи змішуються з іншими типами відходів. Також одним з основних завдань у питанні поводження з відходами є вирішення проблеми відходів, які не належать до «ресурсоцінних».
Право у сфері управління відходами (та їх окремими потоками) представлено в ЄС більше ніж десятьма директивами.
Вирішення питань управління промисловими відходами безпосередньо залежить від врахування рекомендації трьох директив, які підлягають імплементації згідно з підписаною Україною Угоди про асоціацію з ЄС:
| Довідка.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 8 листопада 2017 р. № 820-р затверджена «Національна стратегія управління відходами до 2030 року», в якій зазначено, що станом на 2016 рік в Україні налічувалося 5470 одиниць полігонів та сміттєзвалищ, з них 305 (5,6%) перевантажені, а 1646 (30%) не відповідають нормам екологічної безпеки. За експертними оцінками більше 99 % функціонуючих полігонів не відповідають європейським вимогам (Директиві Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. «Про захоронення відходів»). Як правило, внаслідок недостатнього рівня контролю та відсутності належної системи поводження з відходами за офіційними даними щороку утворюється понад 27 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ. |
Прес-служба PAEW
На думку експертів PAEW 
Основним завданням Національного переліку відходів (нового Класифікатора) має стати організація обліку всіх видів відходів, інформаційне забезпечення державних органів влади про ринок відходів, з метою залучення їх у господарський сировинний обіг. У цій сфері можуть досить ефективно розвиватися нові сервіси, такі, як біржа відходів, створення відповідних фондів в адміністративних округах.