Щодо Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у довкіллєвій сфері

Щодо Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у довкіллєвій сфері,

У березні на офіційному веб-ресурсі ДЕІ було опубліковано Повідомлення про оприлюднення Проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України про Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Україні (надалі – Стратегія)

Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) звертає увагу, що в умовах військового стану Держекоінспекція є єдиним органом, уповноваженим на проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації та нарахування збитків, завданих довкіллю України.

Ліквідація Держекоінспекції в умовах військового стану ставить під загрозу повноваження щодо нарахування збитків, завданих довкіллю України, та їх подальше стягнення.

З огляду військовий стан, реалізація Стратегії повинна враховувати статус Держекоінспекції

Також окремі положення Стратегії, що потребують доопрацювання.

1. Серед показників цілі «Створення системи пропорційної та невідворотної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу та алгоритму усунення наслідків завданої шкоди» вказано прозорі процедури притягнення до юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Варто зазначити, що нормативне регулювання притягнення до відповідальності прозоре і достатньо врегульоване нормами адміністративного, цивільного, господарського та кримінального процесу.

В свою чергу, показники стягнення шкоди, завданої довкіллю, відносно розрахованих та пред’явлених сум, а також судова практика за вказаним предметом спору, результати аудитів Рахункової палати (Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих Державній екологічній інспекції, затверджений рішенням Рахункової палати від 28.09.2021 № 21-3) свідчать, що основною причиною відмов у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції є недоведеність порушення та неналежне оформлення матеріалів

Доцільно зазначити, що розділи Стратегії «Опис проблем, які обумовили її прийняття, і нормативно-правових актів, що діють у відповідних сферах» та «Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем» взагалі не містять інформації щодо відсутності прозорості процедури притягнення до юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що є порушенням Закону України «Про правотворчу діяльність» в частині відсутності інформації щодо необхідності та обґрунтованості запропонованих змін.

З огляду на результати заходів державного нагляду (контролю), судової практики та аудитів Рахункової палати, мотивувальну частину Стратегії, даний показник цілі варто виключити.

2. Серед показників цілі «Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю» вказано цифровізація та публічність процесів, процедур та результатів діяльності системи державного екологічного контролю

Варто зазначити, що дана ціль в повному обсязі забезпечена вже наявною інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю) (інспекційний портал).

Інспекційний портал містить відомості про:

юридичних осіб – найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, види діяльності, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;
фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті), місце проживання, види діяльності, ступінь ризику від провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності;
найменування органів державного нагляду (контролю);
види господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю);
перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), з посиланням на офіційні веб-сторінки відповідних органів державного нагляду (контролю);
річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) та план проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);
звіти про виконання річних та комплексного планів проведення заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік;
дату і номер наказу (рішення, розпорядження), місце здійснення заходу, строки здійснення, тип, підставу та предмет здійснення заходу, найменування органу державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю);
результати здійсненого заходу державного нагляду (контролю) із зазначенням номера акта щодо виявлення або відсутності порушень законодавства, посилання на відповідні вимоги законодавства у разі виявлення порушень;
короткий зміст розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснених заходів державного нагляду (контролю);
застосовані до суб’єкта господарювання адміністративно-господарські санкції за результатами здійсненого заходу державного нагляду (контролю);
результати оскарження розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) та застосовані до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції.

Доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) здійснюється через мережу Інтернет та є відкритим і безоплатним.

Інспекційний портал сумісний та взаємодіє з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

З огляду на викладене, вказана ціль вже є досяжною.

3. Серед показників цілі «Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю» вказано належне забезпечення кадрами органу державного екологічного контролю, на основі прозорих конкурсів на зайняття посад.

В цій частині також варто зазначити, що проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 648).

Водночас розділи Стратегії «Опис проблем, які обумовили її прийняття, і нормативно-правових актів, що діють у відповідних сферах» та «Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем» взагалі не містять інформації щодо відсутності прозорості проведення конкурсу на зайняття посад, що є порушенням Закону України «Про правотворчу діяльність» в частині відсутності інформації щодо необхідності та обґрунтованості запропонованих змін.

З огляду на викладене, мотивувальну частину Стратегії, даний показник цілі варто виключити.

4. Найменування цілі «Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю» містить посилання на доброчесність.

Водночас питання відповідальності посадових осіб контролюючого органу у разі перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень під час заходів державного контролю взагалі не визначено в Стратегії.

В зв’язку з викладеним пропонується передбачити показник досягнення цілі:

«зменшення показників випадків перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)».

5. Серед очікуваних результатів стратегічної цілі «Орієнтованість державного екологічного контролю на попередження погіршення стану навколишнього природного середовища» вказано

зменшення кількості перевірок з одночасним підвищенням їх ефективності за рахунок удосконалення реалізації принципу ризик- орієнтованості (оцінки ризиків) під час здійснення заходів державного екологічного контролю;

зниження тиску на бізнес

Вказані цілі є розмиті. Пропонується вказати відсоток як зменшення кількості, так і цільові показники ефективності перевірок, а також цільові показники «зменшення тиску на бізнес», як саме планується досягнення цілі з відповідними заходами та завданнями даної стратегічної цілі.

6. Серед завдань стратегічної цілі «Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю» відсутні завдання щодо зменшення показників випадків перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Пропонується доповнити відповідними заходами вказану ціль, передбачити механізми для доброчесності органу державного екологічного контролю та мінімізації ризиків перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу, у тому числі визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень.

Також пропонується доповнити очікувані результати даної цілі результатом щодо зменшення показників випадків перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскарження рішень посадових осіб контролюючого органу в судовому порядку.

7. Відповідно до положень Стратегії джерелами фінансування заходів з реалізації Стратегії є кошти державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел, у тому числі міжнародної фінансової і технічної допомоги, яку надають Україні партнери із розвитку (країни чи міжнародні організації, що стали донорами).

Водночас вказано, що реалізація Стратегії не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

Обсяги видатків на здійснення Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету, конкретизації заходів за результатами їх виконання у попередні роки, наявної міжнародної фінансової і технічної допомоги.

Водночас, за вимогами Закону України «Про правотворчу діяльність» Стратегія повинна містити інформацію щодо ресурсної забезпеченості запропонованого реформування, результати необхідних фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з реалізацією змін, врахування необхідного фінансування в Державному бюджеті на відповідний рік.

Вказані розрахунки в порушення Закону України «Про правотворчу діяльність» відсутні, в зв’язку з чим необхідно їх додати, у т.ч. в операційний план заходів з реалізації у 2024-2026 роках Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Україні.

8. Серед заходів операційного плану з реалізації у 2024-2026 роках Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Україні в позиціях 9-11 вказані заходи щодо оцінки інституційної спроможності органів державного екологічного контролю та розроблення і подання плану заходів щодо посилення інституційної спроможності та якості управління персоналом в органах; заходи з модернізації матеріально-технічної бази лабораторій у сфері державного екологічного контролю; заходи з модернізації матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення заходів державного екологічного контролю (засоби фото- та відеофіксації, gps-трекінгу, транспортні засоби та ін.), які планується реалізувати за кошти міжнародної технічної допомоги та відповідно до надходження коштів на фінансування.

Водночас, вказані заходи є основними в реалізації реформи, без яких навіть за умови впровадження вказаних в операційному плані нормативно-правових актів, реформа не буде реалізована.

З огляду на викладене, пропонується здійснити фінансово-економічні розрахунки вказаних заходів та врахувати необхідне фінансування в Державному бюджеті на відповідний рік.

9. Перелік заходів операційного плану з реалізації у 2024-2026 роках Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Україні не містить інформацію щодо підвищення заробітної плати інспекторів.

Водночас, серед показників цілі «Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю» вказано досягнення конкурентного рівня оплати праці та забезпечення інших мотиваційних переваг.

З огляду на викладене, необхідно доповнити операційний план змінами щодо оплати праці посадових осіб органів державного нагляду (контролю).

Президентка PAEW Людмила Циганок, в офіційному зверненні до Міністра захисту довкілля та Голови ДЕІ звертає увагу:

«За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, у т.ч. з врахуванням військового стану, чергове «реформування» державного екологічного контролю не виконає свою функцію, не спроможне вирішити існуючі проблеми, а навпаки – формує нові, ставить під загрозу можливість супротиву агресору та відшкодування збитків, завданих довкіллю України»