СТВ, CBAM та нова ціна на вуглець: що потрібно знати українським підприємствам вже сьогодні?
15 жовтня 2026 року відбудеться практичний семінар для українського бізнесу, присвячений одному з питань, яке дедалі сильніше переходить із площини екологічної звітності у площину економіки підприємства: скільки бізнесу коштуватиме вуглець та як СТВ, МЗВ і CBAM впливатимуть на собівартість, експорт, модернізацію та інвестиційні рішення.
Вуглець поступово перестає бути лише показником у звіті еколога. Для підприємств він стає фактором, який потрібно враховувати під час планування витрат, оцінки CAPEX, роботи з європейськими контрагентами та визначення конкурентоспроможності продукції.
Саме тому головне питання для бізнесу сьогодні — вже не лише «які нові вимоги потрібно виконати?», а й «скільки вони можуть коштувати підприємству та що потрібно змінити, щоб управляти цими витратами?»
CBAM уже змінює правила для українського експорту
З 1 січня 2026 року CBAM перейшов до основної, фінансової фази. Для товарів, що підпадають під механізм, дані про вбудовані викиди безпосередньо пов’язані з фінансовими зобов’язаннями імпортера в ЄС. Для українського виробника це підвищує значення якості даних, методології розрахунків та можливості підтвердити походження показників європейському контрагенту.
Водночас ЄС уже рухається до наступного етапу розвитку механізму.
Розглядається розширення CBAM на окремі downstream products — продукцію наступних стадій переробки, зокрема товари зі значною часткою заліза, сталі або алюмінію.
Це означає, що CBAM поступово може перестати бути питанням виключно металургії. У зоні потенційного впливу опиняються металообробка, машинобудування, виробники металоконструкцій, обладнання, комплектуючих та іншої металомісткої продукції.
Для підприємства дедалі важливішими стають не тільки обсяги власних викидів, а й:
Тобто логіка змінюється: важливо не лише те, що підприємство експортує, а й з чого виготовлений товар та який вуглецевий слід стоїть за його виробництвом.
Паралельно Україна готується до власної системи торгівлі викидами
Український бізнес одночасно працює в умовах розвитку системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів і формування майбутньої національної системи торгівлі викидами.
Це принципово змінює значення вже знайомих підприємствам даних.
Якщо раніше тонна СО₂ могла сприйматися переважно як показник екологічної звітності та база для екологічного податку, то надалі вона дедалі більше стає економічною змінною.
Для керівника підприємства виникають уже зовсім інші питання:
І, зрештою, хто на підприємстві відповідає за вуглецевий ризик та його фінансові наслідки?
Вуглецевий ризик — уже не відповідальність лише еколога
Одна з ключових проблем підприємств полягає в тому, що питання викидів традиційно залишаються в зоні відповідальності екологічної служби.
Але нова економіка СО₂ потребує зовсім іншого підходу.
У систему управління вуглецевими ризиками одночасно включаються керівництво, фінанси, виробництво, енергетики, екологи, експортні та комерційні підрозділи, закупівлі, лабораторії, IT/ERP, внутрішній контроль та інвестиційні напрями.
Наприклад, фінансова служба має розуміти потенційну ціну СО₂. Виробництво — зв’язок між технологією, обсягами продукції та викидами. Закупівлі — вуглецеві характеристики сировини й матеріалів. Експорт — вимоги європейського покупця. Екологічна служба — методологію, дані та звітність.
Тому питання СТВ і CBAM поступово перетворюється на міжфункціональну систему управління ризиками підприємства.
15 жовтня: від нормативних вимог — до економіки СО₂
Саме цим питанням буде присвячений семінар «СТВ, CBAM та нова ціна на вуглець: що потрібно знати українським підприємствам вже сьогодні».
Його завдання — не переказати учасникам нормативні акти, а показати, де саме викиди перетворюються на гроші та управлінські рішення.
Учасники працюватимуть із практичними виробничими, фінансовими та управлінськими ситуаціями.
Зокрема, розберуть:
Практичний фокус: рішення, а не теорія
Окремою частиною семінару стане управлінська симуляція «Рада директорів: рішення, яке коштує мільйони».
Учасники працюватимуть із моделлю промислового підприємства, де одночасно змінюється потенційна вартість вуглецю, виникають питання до якості даних, змінюються умови експортного контракту та потрібно приймати рішення щодо модернізації.
Фінансовий директор бачитиме одну частину ризику, виробництво — іншу, екологічна функція — третю. Завдання команди — сформувати спільне рішення та визначити, що потрібно перевірити й змінити насамперед.
Фінальним результатом стане «Карта наступних кроків підприємства».
Кому варто долучитися?
Семінар розрахований не лише на екологів. До участі запрошуються директори та власники підприємств, фінансові й технічні директори, керівники виробництва, екологічних та енергетичних служб, фахівці з МЗВ і кліматичної звітності, представники експортних підрозділів, закупівель, лабораторій, внутрішнього контролю, інвестиційних напрямів і сталого розвитку.
Особливо актуальним навчання буде для підприємств, які вже експортують або планують експортувати продукцію до ЄС.
Для компаній доцільною може бути участь двох–трьох представників різних функцій, наприклад фінансового директора, представника виробництва та екологічної служби. Саме на стику цих напрямів часто виникають найбільш неочевидні вуглецеві ризики.
Що учасник отримає після семінару?
Учасники отримають не лише навчальні матеріали, а практичний інструментарій для подальшої роботи зі своєю командою: чек-лист «Чи готове підприємство до нової економіки СО₂?», карту ключових вуглецевих ризиків, пам’ятку щодо факторів формування вуглецевих витрат, управлінську карту відповідальності між функціями підприємства та персональну «Карту наступних кроків підприємства».
Головний результат — можливість відповісти на шість питань:
Де на нашому підприємстві виникає СО₂ і пов’язаний із ним ризик? Наскільки надійно ми його рахуємо? Скільки вуглець потенційно може нам коштувати? Як він вплине на собівартість, маржу, технології та інвестиції? Що потрібно змінити вже зараз? І який наступний крок є пріоритетним саме для нашого підприємства?
Чому діяти потрібно вже зараз?
Чекати моменту, коли вуглецева ціна вже буде закладена у витрати або коли європейський контрагент вимагатиме підтверджених даних про embedded emissions, — означає залишати підприємству значно менше часу для адаптації.
2026 рік варто використати для діагностики: перевірити дані, визначити відповідальних, оцінити вуглецеві ризики, проаналізувати експортні потоки та зрозуміти, як потенційна ціна СО₂ може впливати на економіку підприємства.
15 жовтня говоримо не просто про СТВ, МЗВ чи CBAM. Говоримо про те, скільки вуглець може коштувати українському бізнесу — і які рішення потрібно готувати вже сьогодні.
З питань участі в курсі:
або