Як правильно заповнити Annex VII при транскордонному перевезенні відходів, що належать до зеленого переліку? – таке питання надійшло до сервісу Експерт на зв’язку

Відповідь: Виходячи з наданого уточнення, є потреба у транскордонному перевезенні відходів, що належать до Зеленого переліку, з території однієї країни до іншої країни Європейського Союзу (ЄС).

В Україні висновки про транскордонне перевезення відходів, які включені до Зеленого переліку, регламентуються наступними нормативно-правовими актами:

• Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, яка була підписана 22 березня 1989 року і набрала чинності 5 травня 1992 року;
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;
• Закон України  «Про відходи»;
• Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 9 «Про реалізацію експериментального проекту з надання в електронній формі висновку щодо того, чи підпадають відходи Зеленого переліку відходів, які є об’єктом експорту або імпорту, під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням»;
• Інструкція щодо заповнення повідомлення, затверджена наказом Мінприроди від 16.10.2000  № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.2000 №771/4992.

В Європейському Союзі система контролю за транскордонним перевезенням відходів базується на:

• Базельській конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням;
• Регламенті (ЄС) № 1013/2006 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2006 року на перевезення відходів (далі – Регламент № 1013/2006);
• Положеннях національного законодавства держав – членів Європейського Союзу, що регулює питання міжнародного руху відходів.

  Регламент № 1013/2006 є основним актом у сфері міжнародних перевезень відходів, що регулює зобов’язання здійснювати контроль за транскордонними переміщеннями відходів у державах–членах Європейського Союзу та визначає процедури і систему контролю за перевезеннями відходів залежно від їх походження, призначення та маршруту відвантаження відходів, виду відходів, що перевозяться, і запланованої процедури видалення відходів у місці їх призначення (стаття 1(1) Регламенту). Цей документ є актом законодавства Європейського Союзу, що діє безпосередньо в державах–членах ЄС та відповідно до статті 1 (2) Регламенту застосовується до переміщення відходів:

• між державами – членами ЄС, на території Європейського Союзу або з транзитом через треті країни;
• імпортованих до ЄС з третіх країн;
• що експортуються з ЄС до третіх країн;
• що транспортуються транзитом через територію ЄС за маршрутом «з» та «до» третіх країн.

Регламентом № 1013/2006 визначено класифікацію відходів з метою транскордонного перевезення: Зелений та «Бурштиновий» (Жовтий) переліки відходів:

• Зелений – визначений Додатком III до Регламенту № 1013/2006 (перелік Б Базельської конвенції) та включає безпечні відходи (склобій, макулатура, брухт, пластикові відходи тощо);
• «Бурштиновий» (Жовтий) – визначений Додатком IV до Регламенту № 1013/2006 (перелік А Базельської конвенції) та включає небезпечні або потенційно небезпечні відходи (відходи, що містять азбест, відпрацьовані оливи, відпрацьовані батареї, активоване скло (з телевізійних екранів, моніторів) тощо).

Якщо відходи не зазначені у Зеленому чи «Бурштиновому» переліках або якщо це суміш різних відходів (за певними винятками), вони класифікуються як відходи, що не включені до переліку (так звані некласифіковані відходи).

Регламент № 1013/2006 передбачає дві процедури, пов’язані з переміщенням відходів всередині ЄС.

Процедура попереднього письмового повідомлення та згоди (повідомлення) – застосовується у разі переміщення:

• відходів з «Бурштинового» переліку, призначених для переробки;
• усіх відходів, призначених для видалення (незалежно від того, до якого з переліків вони входять);
• відходів, не класифікованих у додатках до Регламенту № 1013/2006 та не віднесених до сумішей відходів (крім сумішей із Додатка III A).

Перевезення зазначених відходів можна здійснювати лише після отримання згоди від усіх відповідних компетентних органів.

Дозвіл повинен бути виданий компетентними органами держави експорту (звідки починається транспортування відходів), держави імпорту (де відбуватиметься видалення відходів) та держави транзиту (через яку будуть транспортуватися відходи).

Повідомлення здійснюється шляхом подання самого повідомлення та документа про перевезення до компетентного органу держави експорту. Шаблони документів для сповіщення та переміщення містяться у Додатку I A «Повідомлення щодо транскордонного переміщення відходів» та Додатку I B «Документ про перевезення щодо транскордонного переміщення відходів» до Регламенту № 1013/2006. У повідомленні має бути вказана точна кількість відправлень та дата першого та останнього відвантаження. Якщо повідомлення поширюється на всі переміщення відходів, повідомник та одержувач зобов’язані укласти угоду про переробку/ видалення зазначених відходів. Алгоритм набуття права на транскордонне перевезення відходів повинен відбуватися наступним чином:

• за три робочі дні до відвантаження повідомник надсилає підписані копії документа про переміщення відповідним компетентним органам та одержувачу;
• кожне транспортування відходів повинно супроводжуватися такими документами:
• оригінал документа про перевезення;
• копія повідомлення з письмовою згодою компетентних органів держави експорту, держави імпорту та держави транзиту (держава транзиту може надати так звану «мовчазну згоду»);
• копія умов, визначених відповідними компетентними органами ;
• протягом трьох днів з моменту отримання відходів особа, відповідальна за їх переробку/видалення, повинна надіслати копію документа про перевезення, в якому підтверджує отримання відходів, усім відповідним компетентним органам;
• протягом 30 днів після завершення операцій з остаточної переробки/видалення та не пізніше одного календарного року з моменту отримання відходів, особа, відповідальна за здійснення цих операцій, надсилає всім компетентним органам копії документів про перевезення, в яких підтверджує факт переробки/ видалення.

Відходи мають супроводжуватися певною інформацією відповідно до вимог статті 18 Регламенту № 1013/2006 у разі переміщення:

• відходів із Зеленого переліку;
• відходів, призначених для лабораторних досліджень масою не більше 25 кг;
• сумішей відходів, визначених у додатках III A та III B до Регламенту № 1013/2006;
• відходів, зазначених у Додатку III B до Регламенту № 1013/2006.

Відправник та одержувач відходів повинні укласти письмову угоду про переміщення відходів до початку їх відвантаження.

Кожне відправлення повинно супроводжуватися документом, визначеним у Додатку VII (Annex VII) до Регламенту № 1013/2006 «Інформація, що супроводжує перевезення відходів, відповідно до статті 3 (2) та 3 (4)» (Інформація про перевезення).

Організація, яка забезпечує відвантаження, несе відповідальність за належне заповнення цього документа. Наявність такого документа є обов’язковою умовою при перевезенні відходів з місця відправлення до місця призначення, тобто до місця переробки/видалення або лабораторії.

Перевезення некласифікованих відходів (не включених до переліків) здійснюється за тими ж процедурами, що й відходів з «Бурштинового» переліку, тобто за процедурою попереднього письмового повідомлення та отримання згоди/ дозволу.

У разі переміщення (експорту) відходів з ЄС до країн, що не входять до ОЕСР (наприклад, до України), застосовуються наступні алгоритми.

З метою переробки:

• для відходів із Зеленого переліку з Додатка III A – процедура, визначена Регламентом № 1418/2007, однак якщо в Регламенті № 1418/2007 немає коду країни чи відходів, тоді застосовується процедура попереднього письмового повідомлення та згоди;
• для відходів з «Бурштинового» переліку та небезпечних відходів, не включених до цього переліку, діє заборона на переміщення;
• для відходів, не включених до переліків, крім небезпечних відходів, – процедура попереднього письмового повідомлення та згоди (при цьому термін видачі згоди на переміщення продовжено з 30 до 60 днів, а згода на вивезення надається після отримання згоди від країни призначення).

З метою видалення – діє заборона на перевезення відходів.

У разі переміщення (імпорту) відходів до ЄС із країн, що не входять до ОЕСР (наприклад, з України), застосовуються наступні алгоритми.

З метою переробки:

• для відходів із Зеленого переліку з Додатків III A та III B – інформаційне супроводження;
• для відходів «Бурштинового» переліку та для некласифікованих відходів – процедура попереднього письмового повідомлення та згоди (при цьому термін видачі згоди на переміщення продовжено з 30 до 60 днів).

  З метою видалення:

• для всіх відходів – процедура попереднього письмового повідомлення та згоди (при цьому термін видачі згоди на переміщення продовжено з 30 до 60 днів).

Annex VII до Регламенту № 1013/2006 «Інформація, що супроводжує вантаження відходів, як зазначено у статті 3(2) та (4)» заповнюється у відповідності зі статтею 18 Регламенту.

Коментар експерта:

Згідно пункту 3 статті 18 держави – члени можуть відповідно до національного законодавства вимагати інформацію щодо відправлень.  Тому за інформаційною підтримкою з питання коректного заповнення Annex VII стосовно відходів, які належать до Зеленого переліку, пропоную звернутися до компетентного органу відправлення, який держави-члени призначають відповідно до вимог статті 53 Регламенту № 1013/2006.

Роз’яснення підготовано експертами Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ