Сфера дії Проєкту 12180

Управління відходами видобувної промисловості, що утворюються в результаті здійснення суб’єктами господарювання робіт із геологічного вивчення, видобування (включаючи розробку кар’єрів), переробки та зберігання корисних копалин, та об’єктами для відходів видобувної промисловості.

Об’єкти, які не підпадають під сферу дії  Проєкту 12180

• Відходи, утворені під час видобувної діяльності, але утворення яких не є безпосереднім результатом такої діяльності (наприклад, харчові відходи, відпрацьовані мастила, використані батареї, акумулятори, транспортні засоби, відходи компресорно-насосних труб тощо).
• Відходи, утворені в результаті видобувної діяльності у межах континентального шельфу — та виключної (морської) економічної зони України.
• Відходи, що утворюються в результаті здійснення суб’єктами господарювання робіт із геологічного вивчення, видобування, переробки та зберігання підземних вод.
• Радіоактивні відходи.
• Відходи від видобування та переробки уранових руд.
• Скидання шахтних, кар’єрних і рудникових вод у підземні водоносні горизонти та повернення до підземних водоносних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ.

Дія цього Закону не поширюється на відходи, утворені в результаті видобувної діяльності, передані оператором відповідно до плану управління відходами для відновлення або видалення на об’єкті оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами». Після передачі зазначених відходів для відновлення або видалення на об’єкті оброблення відходів управління такими відходами здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про управління відходами».

Набрання чинності

Основні положення закону набирають чинності через 12 місяців з дня його опублікування.

Положення щодо НДТМ, Планів управління відходами, фінансових гарантій – не раніше ніж через 4 років після завершення військового стану.

Положення щодо фінансових гарантій – через 5 років після набрання чинності.

Право власності на відходи видобувної промисловості та його перехід

Власником відходів видобувної промисловості є оператор, який здійснює управління такими відходами.

Оператор вправі продати чи в інший спосіб відчужити належні йому відходи видобувної промисловості:

1. у разі зміни суб’єкта господарювання, який продовжуватиме здійснення видобувної діяльності на відповідній ділянці надр;
2. іншому оператору для управління відповідними відходами видобувної промисловості на ділянці такого іншого оператора;
3. іншому суб’єкту господарювання для цілей здійснення набувачем відходів видобувної промисловості геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості.

Оператор, що передає відходи видобувної промисловості та набувач таких відходів, зобов’язані підписати та подати уповноваженому органу повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості. Підписання повідомлення здійснюється з використанням програмних засобів інформаційної системи управління відходами.

Передача права власності на відходи видобувної промисловості допускається якщо така передача відповідає планам управління відходами та дозволам на об’єкт для відходів видобувної промисловості обидвох операторів.

Види відходів та визначення їх характеристики

В залежності від хімічних, фізичних, біологічних властивостей та правового режиму відходи видобувної промисловості поділяються на такі види відповідно до Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів.

Характеристика відходів видобувної промисловості здійснюється відповідно до критеріїв та порядку класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості і технічних вимог до характеристики відходів видобувної промисловості на підставі:

• загальної інформації про ділянку надр;
• геологічних даних для відповідної ділянки надр (родовища);
• виду відходів видобувної промисловості та намірів щодо управління ними;
• геотехнічних властивостей відходів видобувної промисловості;
• геохімічних властивостей відходів видобувної промисловості.

Визначення характеристики відходів видобувної промисловості відповідно до частини першої цієї статті має включати такі відомості:

• опис передбачуваних фізичних та хімічних властивостей відходів, що розміщуються на певний період часу відповідно до плану управління відходами видобувної промисловості, а також опис стабільності фізичних та хімічних властивостей відходів під впливом поверхневих атмосферних/метеорологічних явищ, відповідно до виду корисних копалин, щодо яких здійснюється видобувна діяльність, та супутніх порід, що видаляються під час видобувної діяльності;
• код відходів згідно з Національним переліком відходів;
• опис хімічних речовин, які будуть використовуватися під час видобувної діяльності, та опис їх стабільності;
• опис методу для управління відходами видобувної промисловості;
• спосіб, який буде використовуватися для перевезення (транспортування) відходів видобувної промисловості;
• обсяг відходів видобувної промисловості.

Об’єкти для відходів видобувної промисловості, їх класифікація

Територія, а також споруди, які технологічно пов’язані з нею, що призначені для розміщення відходів видобувної промисловості, набувають статусу об’єктів для відходів видобувної промисловості, якщо передбачається, що відходи видобувної промисловості будуть розміщуватись або фактично розміщуються у таких об’єктах, протягом таких строків:

• незалежно від строку – для об’єктів категорії «А» та об’єктів для відходів, властивості яких визначені небезпечними згідно з планом управління відходами;
• більше шести місяців – для об’єктів для небезпечних відходів, утворення яких не було передбачене планом управління відходами;
• більше одного року – для об’єктів для х відходів видобувної промисловості, що не є небезпечними, крім інертних;
• більше трьох років – для об’єктів для відходів видобувної промисловості, призначених для:
  • ґрунтової маси,
  • відходів, що не є небезпечними, утворених внаслідок робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки,
  • відходів видобування переробки, збагачення і зберігання торфу,
  • інертних відходів,
  • розривних і скельних порід, що не містять небезпечних відходів.

До об’єктів категорії  «А» може бути віднесено об’єкти для відходів видобувної промисловості за умови, що вони відповідають принаймні одному з таких критеріїв:

• за результатами оцінки ризику, здійсненої з урахуванням існуючого або можливого розміру об’єкта, його розташування та впливу на навколишнє природне середовище, існує загроза настання значної аварії у разі пошкодження або неправильного функціонування об’єкта або його частин та споруд, наприклад, у разі обрушення відвалу або прориву дамби;
• об’єкт містить небезпечні відходи, обсяг яких перевищує показник, встановлений у критеріях та порядку класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості;
• об’єкт містить небезпечні хімічні речовини (продукцію), концентрації яких перевищують показники, встановлені у порядку класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості .

Для цілей віднесення об’єкта до категорії «А» до уваги беруться всі етапи функціонування об’єкта, включно з етапом після остаточного закриття.

Правовий статус оператора

Первинним оператором є суб’єкт господарювання, в результаті видобувної діяльності якого утворюються відходи видобувної промисловості.

Оператори зобов’язані:

• вживати всіх необхідних заходів для запобігання або зменшення будь-якого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, що виникає в результаті управління відходами видобувної промисловості;
• здійснювати закриття та утримання об’єкта після його закриття;
• використовувати під час управління відходами видобувної промисловості, експлуатації та здійснення постексплуатаційних заходів щодо об’єктів для відходів видобувної промисловості методичні рекомендації щодо найкращих доступних технологій та методів управління, беручи до уваги технічні та технологічні характеристики об’єкта, географічне розташування та стан навколишнього природного середовища;
• мати затверджений план управління відходами та виконувати передбачені планом управління відходами вимоги та заходи;
• мати дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості та виконувати визначені у відповідному документі дозвільного характеру умови та заходи;
• відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров’ю та майну інших осіб внаслідок порушення встановлених законодавством обов’язків оператора;
• надавати та підтримувати дійсним фінансове забезпечення впродовж всього строку експлуатації об’єкта та здійснення постексплуатаційних заходів;
• забезпечувати професійну підготовку та підвищення кваліфікації та проведення атестації працівників, залучених до управління відходами видобувної промисловості та експлуатації об’єктів для відходів видобувної промисловості;
• затвердити документи оператора з питань аварійних ситуацій та виконувати передбачені цими документами вимоги та заходи;
• вживати заходи, спрямовані на запобігання виникненню аварій на об’єктах для відходів видобувної промисловості, обмеження і ліквідацію їх негативних наслідків;
• невідкладно повідомляти органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та населення про аварію, що сталася на об’єкті для відходів видобувної промисловості, а також про заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, та будь-яку інформацію, необхідну для обмеження негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовищ, а також оцінки ступеню такого впливу;
• вести облік відходів видобувної промисловості   та надавати звіти оператора уповноваженому органу;
• здійснювати закриття та утримання об’єктів для відходів видобувної промисловості після його закриття;
• вживати заходи для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
• проводити моніторинг та здійснювати контроль об’єктом для відходів видобувної промисловості під час експлуатації, після його закриття;
• здійснювати запобіжні заходи, що передбачені планом управління відходами, політикою запобігання аваріям, та заходи щодо усунення шкоди, а також нести витрати, пов’язані із відповідними заходами;
• передавати небезпечні відходи, які можуть бути відокремлені від інших відходів видобувної промисловості та відновлені або видалені за межами ділянки оператора  ліцензованим суб’єктам для здійснення оброблення на об’єкті оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами»;
• до закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості провести геолого-економічну оцінку запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості, крім розкривних порід, скельних порід, відходів буріння та ґрунтової маси, або передати такі відходи іншому суб’єкту господарювання для цілей здійснення набувачем відходів видобувної промисловості геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості;
• якщо оператор перебуває в процедурі ліквідації (банкрутства), ліквідаційна комісія (ліквідатор) оператора зобов’язана повідомити державну установу про таку ліквідацію (банкрутство) протягом десяти робочих днів з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації оператора або визнання оператора, який є боржником банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Державна установа заявляє свої вимоги до оператора, який перебуває в процедурі ліквідації (банкрутства), у встановленому законодавством порядку;
• відшкодовувати витрати та інші збитки, пов’язані із невиконанням оператором своїх обов’язків;
• виконувати інші обов’язки, передбачені цим Законом та законодавством у сфері управління відходами видобувної промисловості.

План управління відходами видобувної промисловості

План управління відходами повинен містити такі дані:

• характеристику відходів видобувної промисловості із зазначенням назви та коду відходів згідно з Національним переліком відходів та оцінку загальної кількості відходів видобувної промисловості, які будуть утворені в результаті видобувної діяльності та/ або розміщені в об’єкті для відходів видобувної промисловості;
• опис операцій, які будуть вести до утворення відходів видобувної промисловості та будь-які операції щодо подальшого оброблення таких відходів;
• відомості про заплановану матеріально-технічну базу для здійснення операцій з управління відходами видобувної промисловості;
• опис негативного впливу накопичення відходів видобувної промисловості на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, а також запобіжних заходів, яких слід вжити для зменшення впливу на навколишнє природне середовище під час експлуатації та після закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості;
• зазначення, чи веде видобувна діяльність до утворення об’єкта для відходів видобувної промисловості із наведенням обґрунтування у разі відсутності необхідності утворення такого об’єкта;
• зазначення, чи належить об’єкт для відходів видобувної промисловості до категорії «А»;
• для об’єктів для відходів видобувної промисловості категорії «А» — письмове зобов’язання розробити, затвердити та ввести у дію у встановленому порядку документи оператора з цивільного захисту;
• якщо об’єкт для відходів видобувної промисловості не належить до категорії «А» – відповідну підтверджуючу документацію, включаючи визначення можливих ризиків аварій на об’єкті для відходів видобувної промисловості;
• процедури контролю та моніторингу об’єкта для відходів видобувної промисловості відповідно до статті 40 цього Закону;
• план закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості, включаючи рекультивацію, контроль та моніторинг та інші пост-експлуатаційні заходи відповідно до статті 42 цього Закону;
• заходи щодо запобігання погіршенню стану води та для запобігання або зменшення забруднення навколишнього природного середовища;
• результати обстеження стану земельної ділянки, на яку  матиме вплив об’єкт для відходів видобувної промисловості;
• обґрунтування відповідності запропонованих технологій та методів управління відходами видобувної промисловості найкращим доступним технологіям та методам управління.

Оператор зобов’язаний розробити та затвердити план управління відходами до початку здійснення видобувної діяльності

Якщо видобувна діяльність не веде до утворення об’єкта для відходів видобувної промисловості оператор подає уповноваженому територіальному органу через інформаційну систему управління відходів заяву про реєстрацію його як оператора відходів видобувної промисловості та план управління відходами видобувної промисловості разом із такими відомостями:

• реєстраційний номер висновку з оцінки впливу на довкілля; 
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту геологорозвідувальних робіт – якщо видобувна діяльність полягає у здійсненні робіт із геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин – якщо видобувна діяльність полягає у дослідно-промисловій розробці корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванні, зберіганні корисних копалин;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту розробки родовищ корисних копалин – якщо видобувна діяльність полягає у видобуванні, зберіганні корисних копалин;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту переробки мінеральної сировини – якщо видобувна діяльність полягає у переробці, зберіганні корисних копалин.

План управління відходами переглядається кожні п’ять років та, у разі потреби, змінюється оператором.

План управління відходами підлягає обов’язковій зміні оператором у разі:

1. суттєвої зміни;
2. внесення змін до чинних або прийняття нових законів або інших нормативно-правових актів, що впливають на зміст плану управління відходами у строки, передбачені відповідними нормативно-правовими актами;
3. встановлення порушення оператором вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог екологічної безпеки, інших екологічних вимог та нормативів, усунення яких вимагає внесення змін до плану управління відходами, про що складено відповідний припис контролюючим органом за результатами планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Особливості управління об’єктом для відходів видобувної промисловості категорії «А»

Оператор об’єкта для відходів видобувної промисловості категорії «А» до початку видобувної діяльності здійснює ідентифікацію ризиків, пов’язаних з виникненням аварій

Перед початком експлуатації об’єкта для відходів видобувної промисловості категорії «А», оператор зобов’язаний розробити, затвердити та впровадити документи оператора з питань аварійних ситуацій та призначити відповідальну особу з безпеки, на яку покладаються функції з виконання та періодичного перегляду політики запобігання аваріям на об’єкті для відходів видобувної промисловості.

Зокрема:

• політику запобігання аваріям на об’єкті для відходів видобувної промисловості ;
• положення про систему управління безпекою на об’єкті для відходів видобувної промисловості категорії «А»; та
• план дій в аварійних ситуаціях на об’єкті для відходів видобувної промисловості категорії «А».

Дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості

Для експлуатації об’єкта для відходів видобувної промисловості оператор зобов’язаний отримати дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості до початку фактичного здійснення діяльності з управління відходами видобувної промисловості.

Дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості є безстроковим. 

До заяви про отримання дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості додаються такі документи та відомості:

• відомості про оператора;
• відомості щодо місця, на якому планується розташувати / розташовано об’єкт, включаючи можливі альтернативні місця розташування об’єкта (географічні координати, площа);
• план управління відходами;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту геологорозвідувальних робіт – якщо видобувна діяльність полягає у здійсненні робіт із геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промисловій розробці корисних копалин;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин – якщо видобувна діяльність полягає у дослідно-промисловій розробці корисних копалин загальнодержавного значення;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту розробки родовищ корисних копалин – якщо видобувна діяльність полягає у видобуванні, зберіганні корисних копалин;
• реєстраційний номер затвердженого та погодженого проєкту переробки мінеральної сировини – якщо видобувна діяльність полягає у переробці, зберіганні корисних копалин;
• попередній розрахунок суми необхідного фінансового забезпечення, докази надання необхідного фінансового забезпечення;
• реєстраційний номер висновку з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності у випадках, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»;
• реєстраційний номер в Державному електронному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки для об’єктів для відходів видобувної промисловості, на які поширюється Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;
• копія документа про призначення відповідальної особи з безпеки, на яку покладаються функції з виконання та періодичного перегляду політики запобігання аваріям на об’єкті для відходів видобувної промисловості.

Для узгодження позицій, розгляду зауважень і пропозицій, наданих під час консультацій із заінтересованою громадськістю і транскордонних консультацій, на вимогу оператора, або, за необхідності, за власної ініціативи уповноважений орган скликає узгоджувальну нараду.

В узгоджувальній нараді беруть участь Міндовкілля, Дергірпромнагляд та оператор.

Уповноважений орган забезпечує проведення консультацій із заінтересованою громадськістю у процедурі видачі, переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Якщо оператори провели громадське обговорення під час отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та отримали висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість планованої діяльності щодо відповідної видобувної діяльності на ділянці оператора, включаючи питання управління відходами, консультації із заінтересованою громадськістю   у процедурі видачі, переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості можуть не проводитись.

План управління відходами є невід’ємною частиною дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості. У разі наявності розбіжностей між положеннями плану управління відходами та положенням дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості переважну силу мають положення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Будівництво об’єкта для відходів видобувної промисловості

До проєктної документації на об’єкти для відходів видобувної промисловості обов’язково додаються затверджений план управління відходами та дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Експлуатація об’єкта для відходів видобувної промисловості

Оператор забезпечує проведення регулярного моніторингу та контролю на міцність, надійність та довговічність (геотехнічну стабільність) об’єкта для відходів видобувної промисловості кваліфікованими особами та у випадку виявлення порушення міцності, надійності та довговічності (геотехнічної стабільності) об’єкта для відходів видобувної промисловості або забруднення навколишнього природного середовища, вживає заходи, передбачені планом управління відходами на випадок таких подій.

Записи щодо результатів здійснення моніторингу та контролю об’єкта для відходів видобувної промисловості зберігаються оператором разом з дозволом на об’єкт для відходів видобувної промисловості, щоб забезпечити належну передачу інформації у разі зміни оператора.

Закриття та утримання об’єкта для відходів видобувної промисловості

Оператор розпочинає здійснення заходів по закриттю об’єкта для відходів видобувної промисловості за наявності однієї з таких умов:

• досягнення граничних показників, які не можуть бути перевищені відповідно до умов, зазначених у дозволі на об’єкт для відходів видобувної промисловості;
• отримання згоди уповноваженого органу на закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості за заявою оператора;
• прийняття уповноваженим органом вмотивованого рішення про закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості у разі припинення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Для отримання згоди уповноваженого органу на закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості оператор подає уповноваженому органу заяву і такі документи та відомості:

• обґрунтування необхідності закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості;
• копію затвердженої оператором проектної документації, документації із землеустрою та/або іншої документації на здійснення заходів по закриттю об’єкта для відходів видобувної промисловості;
• відомості про суб’єкта господарювання, який залучається оператором для здійснення заходів щодо закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості (у разі залучення суб’єкта господарювання);
• копія договору між оператором та суб’єктом господарювання про здійснення заходів щодо закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості (у разі залучення суб’єкта господарювання).

Для отримання підтвердження уповноваженого органу про завершення заходів щодо закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості оператор подає уповноваженому органу заяву і такі документи та відомості:

• відомості про здійснені заходи щодо закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості;
• відомості про постексплуатаційні заходи, що мають бути здійснені після закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості;
• відомості про результати проведення ГЕО запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах;
• номер акта, що складений за результатами здійсненого заходу державного нагляду (контролю).

Оператор здійснює заходи, пов’язані з утриманням об’єкта для відходів видобувної промисловості після його закриття, контролем і моніторингом параметрів навколишнього природного середовища, усуненням можливих негативних впливів об’єкта для відходів видобувної промисловості на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, та несе за них відповідальність, крім випадків, коли уповноважений орган прийняв рішення покласти виконання таких обов’язків після остаточного закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості на державну установу.

Строк здійснення заходів визначається уповноваженим органом, враховуючи природу та тривалість ризиків (небезпеки), які несе об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Зміна оператора

Суб’єкт господарювання для набуття прав та обов’язків оператора щодо відповідних відходів видобувної промисловості, зобов’язаний протягом 6 календарних місяців від дня вчинення правочину розробити та затвердити план управління відходами/ змінений план управління відходами попереднього оператора, а в разі набуття прав і обов’язків на об’єкт для відходів видобувної промисловості, отримати/ переоформити дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості, а також розробити/ внести зміни до документів оператора з питань аварійних ситуацій для об’єктів для відходів видобувної промисловості категорії «А».

Оператор зобов’язаний виконувати всі обов’язки, у тому числі щодо надання фінансового забезпечення, та залишається відповідальним за відходи видобувної промисловості, управління якими він здійснював, до моменту підписання повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості.

Повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості підписується операторами після отримання новим оператором всіх необхідних документів.

Оператор зобов’язаний передати записи щодо результатів здійснення моніторингу та контролю об’єкта для відходів видобувної промисловості новому оператору одночасно з підписанням повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості.

Особливості державного нагляду (контролю) у сфері управління відходами видобувної промисловості

Державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості здійснюється:

• Держекоінспекцією;
• Держгірпомнагляд;
• Держгеонадра.

Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) у сфері управління відходами видобувної промисловості з питань:

• дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог екологічної безпеки, інших екологічних вимог та нормативів;
• наявності, дійсності та актуальності погодженого плану управління відходами, дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості;
• виконання, дотримання умов, вимог та заходів, визначених у плані управління відходами, дозволі на об’єкт для відходів видобувної промисловості;
• дотримання вимог цього Закону щодо фінансового забезпечення експлуатації, здійснення пост-експлуатаційних заходів щодо об’єктів для відходів видобувної промисловості, реєстрації, обліку та звітності.

Для усунення порушень вимог законодавства в сфері управління відходами видобувної промисловості, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю) та зазначених в приписі, оператору надається не менше 60 робочих днів, але не більше ніж один рік.

Оператори несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення таких правопорушень:

1. провадження оператором видобувної діяльності без погодженого плану управління відходами, дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості – 60 мінімальних заробітних плат (м.з.п.)
2. провадження оператором видобувної діяльності, в результаті якої утворюються об’єкти для відходів видобувної промисловості категорії «А», без затверджених документів оператора з аварійних ситуацій, без призначення відповідальної особи з безпеки, на яку покладаються функції з виконання та періодичного перегляду політики запобігання аваріям на об’єкті для відходів видобувної промисловості – 60 м.з.п.;
3. невиконання під час провадження видобувної діяльності умов, визначених у плані управління відходами, дозволі на об’єкт для відходів видобувної промисловості, документах оператора з питань аварійних ситуацій – 30 м.з.п.;
4. неподання, несвоєчасного подання звіту оператора, подання недостовірних даних у звіті оператора – 50 м.з.п.;
5. невжиття заходів, направлених на запобігання аваріям на об’єктах, обмеження і ліквідацію їх наслідків для здоров’я людей та навколишнього природного середовища – 50 м.з.п.;
6. відсутність професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців, залучених до управління відходами видобувної промисловості та експлуатації об’єктів для відходів видобувної промисловості – 30 м.з.п;
7. порушення обов’язків щодо обліку відходів видобувної промисловості – 20 м.з.п.;
8. порушення обов’язку щодо передання небезпечних відходів суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами – 50 м.з.п;
9. порушення вимог щодо будівництва та експлуатації об’єктів –  50 м.з.п.;
10. невжиття заходів для запобігання забрудненню води, повітря та ґрунту – 50 м.з.п.;
11. порушення обов’язків щодо моніторингу та контролю об’єкта під час експлуатації та після його закриття – 30 м.з.п.;
12. прострочення виконання оператором обов’язків до 12 місяців – 20 м.з.п.;
13. прострочення виконання оператором обов’язків, якщо прострочення триває більше 12 місяців, але не більше 24 місяців – 40 м.з.п.;
14. прострочення виконання оператором обов’язків, якщо прострочення триває більше 24 місяців – 60 м.з.п.;

Для обрахунку розміру штрафу використовується розмір місячної мінімальної заробітної плати, встановлений законом на момент накладення штрафу.

За повторне вчинення оператором такого самого правопорушення протягом року після накладення штрафу за попереднє правопорушення, до оператора застосовується штраф у подвійному розмірі.

У разі вчинення оператором двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.