Правове регулювання суспільних відносин з приводу відходів в Україні здійснює ціла низка нормативно-правових документів, серед яких десяток законів, сотні актів на рівні Кабінету Міністрів і регуляторних документів інших відомств. Основним нормативно-правовим актом в даній сфері на сьогодні є Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі — ЗУ «Про відходи»).
Однак варто пам’ятати, що вже на початку липня цього року, а саме 9 липня 2023 року, цей Закон втратить свою чинність, а замінить його новий — Закон України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20 червня 2022 року (далі — ЗУ «Про управління відходами»), який кардинально змінить підхід управління відходами та запровадить європейську модель відносин в даній сфері.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ?
ТЕРМІНОЛОГІЯ
Запроваджуються нові терміни, а також вносяться зміни та доповнення у наявні. Деякі важливі спеціальні визначення окремим поняттям та термінам наведені нижче.
| ЗУ «Про відходи» | ЗУ «Про управління відходами» |
| відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення | відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; 1) біовідходи — відходи, що мають властивість піддаватися анаеробному або аеробному розкладу, такі як відходи харчових продуктів або відходи харчової промисловості на всіх етапах виробництва та споживання, відходи від зелених насаджень |
| небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними | небезпечні відходи — відходи, що мають одну чи більше властивостей, що роблять їх небезпечними, наведених у Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними (додаток 3) |
| виробник відходів — фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів | утворювач відходів — фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб’єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів |
| поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення | управління відходами — комплекс заходів зі збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів |
| операції поводження з відходами — збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів | операції з управління відходами — збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів |
| декларація про відходи — документ, який згідно з цим Законом подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000 | декларація про відходи — документ, який згідно з цим Законом подають утворювачі відходів у разі, якщо їхня діяльність призводить до утворення небезпечних відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн |
| побутові відходи — відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення | побутові відходи — змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств. Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи |
| відведені місця чи об’єкти — місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами | полігон — місце захоронення відходів, призначене для їх розміщення на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі, включаючи:
● внутрішні місця для видалення відходів, на яких утворювач відходів — суб’єкт господарювання здійснює видалення власних відходів на місці утворення ● постійні місця, на яких відходи розміщуються понад один рік |
| розширена відповідальність виробника — комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних заходів для забезпечення відповідальності виробників певних видів продукції за управління стадією відходів у життєвому циклі продукції | |
| відходи, що не є небезпечними, — відходи, які не мають властивостей, що роблять їх небезпечними, наведені в невичерпному Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними, наведено в додатку 3 | |
| суб’єкт господарювання у сфері управління відходами — юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства |
ІЄРАРХІЯ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ
ЗУ «Про управління відходами» закріплює обов’язкове слідування ієрархії управління відходами. Тобто, на рівні законодавства визначається пріоритетний для захисту довкілля порядок поводження з усіма видами відходів, який має наступний вигляд:
При цьому підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, забезпечують дотримання ієрархії управління відходами шляхом:
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ
Суттєвою відмінністю нового підходу є те, що згідно зі ст. 7 ЗУ «Про управління відходами» відходи поділяються лише на два класи:
Підприємства зобов’язані класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів з урахуванням Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними, наведеному у Додатку 3 до ЗУ «Про управління відходами». Національний перелік відходів і Порядок класифікації відходів затверджуються Кабінетом Міністрів України та підлягають перегляду кожні три роки.
| Проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів» був оприлюднений 13 січня 2023 року на офіційному вебсайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі — Міндовкілля), однак згодом був видалений розробником.
З метою збереження чинного порядку подачі статистичної звітності до Держстату проєктом передбачалося запровадження нового принципу класифікації відходів з 1 січня 2024 року. |
ПЛАНИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ
Плани управління відходами (далі — Плани) розробляються на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні підприємств, організацій та установ. Національний, регіональні та місцеві Плани розробляються на основі даних, отриманих у результаті статистичних спостережень, адміністративних даних центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також даних обліку та звітності, наданих підприємствами, установами, організаціями.
Утворювачі відходів, які подають декларацію про відходи та суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, також розробляють плани, в яких зазначають прогнозні показники утворення відходів, їх код та найменування, заходи, яких планується вжити для запобігання утворенню та зменшення обсягів відходів, їх належного збирання, перевезення, оброблення, виконання інших зобов’язань, визначених цим Законом.
Порядок розроблення планів підприємств, установ та організацій затверджується Міндовкілля. Проєкт Порядку розроблення планів управління відходами підприємств, установ та організацій досі не оприлюднено!
Подбайте про наявність робочого інструменту на вашому підприємстві – журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» у 2023 році від Офісу сталих рішень
Якщо ваш субʼєкт господарювання дбає про довкілля, прагне дотримання вимог природоохоронного законодавства, відсутності порушень і забезпечує екотрансформацію всіх ланок виробництва, – вам необхідно подбати про передплату на 2-ге півряччя від Офісу сталих рішень!
Зверніться з питань придбання: