Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Відбір проб викидів: методи, типові помилки та правильні розрахунки

Згідно з вимогами ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (далі — Закон), підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» від 14 серпня 2019 року № 827 (далі — Постанова № 827), для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря на території України встановлюються зони та агломерації.

Залежно від рівня забруднюючих речовин, для всіх зон та агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднюючої речовини.

Зміст оцінки впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря:

      • визначення всіх технологічних процесів утворення забруднюючих речовин та джерел виділення їх в атмосферне повітря;
      • розрахунок складу та обсягу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;
      • розрахунок приземних концентрацій у зоні впливу джерел викидів з урахуванням фонової концентрації;
      • проведення аналізу стану атмосферного повітря.

Відбір проб забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел має особливості та проводиться із суворим дотриманням вимог затверджених методик виконання вимірювань.

Щоб забезпечити єдність вимірювань концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах, відбір проб проводиться:

      1. за методиками виконання вимірювань або визначень, призначених для визначення концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах і допущених до використання спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України;
      2. за галузевими методиками, що відповідають вимогам ГОСТ 8.010-99 «Методики выполнения измерений. Основные положення» та РД 52.04.59-85 «Охрана природы. Атмосфера. Требования к точности контроля промышленных выбросов. Методические указания».

Під час відбору проб слід застосовувати засоби вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), які, згідно своєчасно пройшли перевірку відповідно до  Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 8 лютого 2016 року № 193.

Відбір проб забруднюючих речовин виконують в тому самому місці, де вимірюють швидкість та інші параметри газопилового потоку або на відстані від нього, що не перевищує одного еквівалентного діаметра газоходу.

Основні пристрої та матеріали для відбору проб:

                • зонд для відбору проб;
                • аспіратори;
                • з’єднувальні трубки;
                • заглушки;
                • прилади та обладнання, передбачене методикою виконання вимірювань.

Перед відбором проб забруднюючих речовин необхідно виконати вимірювання параметрів газопилового потоку, а під час відбору — зафіксувати низку величин.

 Таблиця 1. Параметри (величини), що визначаються при відборі проб

ПАРАМЕТР (ВЕЛИЧИНА)

НАЗВА ЗАСОБУ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СХЕМІ ВІДБОРУ ПРОБ

НАЗВА

ПОЗНАЧЕННЯ

ОДИНИЦЯ ВИМІРЮВАННЯ

1

Об’ємна витрата газу при відборі проби

q

дм3/хв

Ротаметр аспіратора або реометр

2

Температура газу перед ротаметром

tр

оС

Термометр з ціною поділки не більше 1 оС; встановлюється перед ротаметром аспіратора

3

Розрідження газу при відборі проб

рр

 

кПа

(мм рт. ст.)

Манометр; встановлюється перед ротаметром

4

Тривалість відбору проби

T

с (хв)

Секундомір

5

Атмосферний тиск

Ра

 

кПа

(мм рт. ст.)

Барометр-анероїд; встановлюється поблизу місця відбору проб

6

Статичний тиск газу (надмірний або розрідження газу в газоході)

Рг

 

кПа

(мм рт. ст.)

Мікроманометр типу ММН-2400 (5)-1,0, манометр (вакууметр); вимірювання за ДСТУ 8726:2017

7

Температура газу в газоході

оС

Вимірювач температури типу ІТ-1, термометри типу ТЛ-2 та ТЛ-3, термопари з вторинними вимірювальними приладами; вимірювання за ДСТУ 8726:2017

8

Швидкість газопилового потоку

V

м/c

Мікроманометр типу ММН-2400 (5)-1,0; вимірювання за ДСТУ 8725:2017. Анемометр, вимірювач швидкості  потоку

9

Діаметр газоходу

D

м

Нутромір, металева рулетка; вимірювання за ДСТУ 8725:2017

10

Температура навколишнього середовища (повітря)

tнс

оС

Аспіраційний психрометр, термометр із ціною поділки не більше 1оС; вимірювання — біля місця розташування аспіратора

11

Об’ємна частка кисню

j

О2

%

Вимірювачі кисню, газоаналізатори різних типів із відповідним діапазоном і похибкою вимірювання; вимірювання — в газоході, у місці відбору проб ЗР.

Питанню методики виконання вимірювань (МВВ) надає цілісності Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1598.

Крім того, наявні тимчасово допущені до використання відповідні методики…

Увага! Цей матеріал публікується частково! Повна стаття «Як здійснити відбір проб і розрахувати викиди без помилок? Покрокова інструкція» (автор – АНАСТАСІЯ РУДЕНКО, розробниця екологічної документації, експертка з газоочистного обладнання) – у №10, 2025 журналу «Sustainability leaders guide» від «Офісу сталих рішень»

Цей матеріал — ваш практичний путівник з екологічних вимірювань і оцінки впливу викидів: від інвентаризації джерел до розрахунку приземних концентрацій, організації відбору проб і податкових зобов’язань. Разом з експерткою зібрали в одному місці те, чого зазвичай бракує інженерам і екологам: чіткі алгоритми, перелік методик, вимоги до ЗВТ, типові помилки та рішення. В матеріалі знайдете:

                • Покрокову логіку оцінки впливу викидів і аналізу стану повітря.
                • Практику відбору проб на стаціонарних джерелах: місця, параметри, засоби, протоколи.
                • Довідник методик вимірювань для найпоширеніших забруднювачів.
                • Моніторинг пересувних джерел: склад вихлопних газів, норми, прилади контролю.
                • Алгоритми розрахунку екологічного податку.
Banner close