Увага! Відеозапис Круглого столу «Реформування системи екологічного контролю в Україні-2023», що відбувся за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля PAEW і в якому взяло участь понад 200 учасників – представників органів влади, громадськості, науковці, експерти, представники бізнесу 10 жовтня, як і обіцяли організатори, у відкритому доступі тут
Нагадаємо, учасники обговорення – понад 200 фахівців одностайні в неспроможності Концепції від Міндовкілля виправити кризу екоконтролю
Публічна заява PAEW щодо ризиків, закладених в Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища
Екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову через нехтування об’єктивними законами розвитку та реформування. Такі процеси тривали десятиліттями.
Разом із тим, таке положення справ стало можливе завдяки відсутності ефективного інструменту для формування сталих відносин – законодавчого фундаменту та дієвого органу державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відсутність чітких, законодавчо визначених повноважень, сприяє свавіллю уповноважених органів.
«Розмитість» положень нормативно-правових актів, призводить до довільного трактування норм Закону та до відсутності єдиної практики їх правозастосування, що в свою чергу призводить до виникнення корупційної складової, яка обумовлена відсутністю деталізації та конкретизації. З іншого боку, такий стан речей породжує та підтримує абсолютне нехтування законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та стандартами безпеки з боку суб’єктів господарювання.
Саме з метою створення ефективної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), а також для наближення нас до стандартів ЄС, в травні 2017 року Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (розпорядження № 616-р від 31.05.2017).
Наразі 2023 рік, жодний з етапів Концепції не реалізований та не доведений до логічного кінця.
Так, у вересні 2020 році Уряд ухвалив рішення про реорганізаціє Держекоінспекції – замість обласних управлінь ДЕІ створені окружні, частину підрозділів ліквідували, частину об’єднали. Однак, в Концепції говорилось про Службу як аналог існуючого органу державного нагляду (контролю) на зразок європейських та американських Агентств.
А також, запропоновано виключити, напевно як вирішену проблему, яку потрібно розв’язати в ході реформування – підвищення рівня впливу громадського суспільства на прийняття екологічно значущих рішень.
Ще у лютому 2020 року Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на розгляд Верховної Ради України передано проект Закону «Про державний екологічний контроль» № 3091, що покликаний забезпечити організацію роботи контролюючих органів в сфері екології, справедливі, невідворотні санкції для порушників законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.
В липні 2021 року доопрацьований проект Закону «Про державний екологічний контроль» прийнято в першому читанні.

Незважаючи на це, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднено для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природнього середовища», який 05.10.2023 обговорено в онлайн-форматі з представниками Міністерства, органів Державної екологічної інспекції України, експертами, науковцями, правниками та громадськістю.
З аналізу змісту Проєкту вбачається, що не реалізувавши жодний із запланованих заходів, Міндовкілля запропонувало перейменувати органи Державної екологічної інспекції на Держані природоохоронні інспекції.
Однак, реформування в такий спосіб не призведе до досягнення поставлених цілей: удосконалення та посилення системи державного нагляду (контролю) за охороною навколишнього природного середовищ, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), а також з метою напрацювання шляхів реалізації стратегічних цілей із забезпечення екологічного безпечного середовища для життя і здоров’я людей, покращення державного управління, моніторингу та контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Враховуючи викладене, саме відсутні досягнення поставлених цілей і стало підставою ініціюванню внесенню змін до Концепції. Проте, ДЕІ вже перейменовували, а ефективність діяльності органу державного нагляду (контролю) від цього не змінилась, що свідчить про непослідовність дій профільного Міністерства та призведе лише до зайвого витрачання бюджетних коштів!
Крім того, в повідомленні про оприлюднення проєкту Міндовкілля зазначає, що керується положеннями Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Однак, своїми ж діями (бездіяльністю) допускає грубі порушення норм вказано Закону.

Разом із тим, ст. 11 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що перегляд регуляторного актів здійснюється на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта.
Отже, перед ініціюванням внесення змін до Концепції необхідно та доцільно було проаналізувати її результативність, чого зроблено не було.
Фактично аналіз регуляторного впливу та відстеження результативності був зроблений представниками органів Державної екологічної інспекції України, експертами, науковцями, правниками та громадськістю 05 та 10 жовтня 2023 року під час громадського обговорення оприлюдненого проєкту змін та по суті викладена концепція подальшого реформування системи екологічного контролю в Україні.
Таким чином, для забезпечення реформування будь-якого органу в першу чергу слід визначитись з метою його створення, зальним баченням кола завдань, функцій та повноважень, проаналізувати міжнародний досвід, а для цього, в першу чергу, слід повернутись до вказаного законопроекту «Про державний екологічний контроль» № 3091 та консолідувати потенціал як державних інституцій, так провідних юристів, науковців, екологів-практиків для реформування державного управління в екологічній сфері для створення ефективного і дієвого інструменту – екологічного контролю для забезпечення впровадження чітких, зрозумілих, прозорих правил гри на для всіх учасників ринку та невідворотності відповідальності за вчинені порушення.
Після прийняття основоположного Закону в сфері екологічного контролю з метою реалізації його положень доцільно повернутись до питання ефективного реформування органів Державної екологічної інспекції, а не імітування процесу!
Війна принесла страшні випробування для нашої країни, людей, всієї світової спільноти. Ми продемонстрували, що вміємо перемагати на полі бою. Однак, ще одне важливе для всіх нас завдання – здобути перемогу в економічній сфері. Країна повинна стати привабливою для інвесторів, що потребує відкритого діалогу влади і суспільства, для забезпечення прозорих правил ведення бізнесу, створення дієвих державних інституцій для гарантії сталого розвитку.
Наразі перед країною відкриті великі можливості та перспективи розвитку за стандартами ЄС, однак, нажаль саме такі безглузді дії в органах влади дискредитують нас в очах світової спільноти, знижують рівень довіри та взагалі може призвести до того, що ми залишимось на одинці з усіма воєнними та післявоєнним проблеми.
За результатами проведеного обговорення було надіслано Офіційні листи до КМУ, Офісу Президента та РНБОУ.
Про результати повідомимо трохи згодом.
Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW
Про платформу взаємодії «ЕКОтрансформація»
Підписатись на оновлення в телеграм-каналі