Відходи урановидобувної промисловості: які шляхи зменшення негативного впливу на довкілля?
Автор:
ОЛЬГА ГЕЛЕВЕРА, кандидат географічних наук, доцент кафедри загального землеробства, Центральноукраїнський національний технічний університет
Урановидобувна промисловість України є стратегічно важливою галуззю, адже уран є основним паливом для атомної енергетики, яка забезпечує понад 50 % електроенергії в країні. Проте, попри наявність значних ресурсів, галузь стикається з низкою серйозних проблем, що обмежують її ефективний розвиток. Без комплексного реформування, модернізації інфраструктури, вдосконалення законодавства та залучення інвестицій, галузь ризикує остаточно втратити конкурентоздатність. В Україні ця галузь має давню історію, а її спадщиною стали сотні тисяч тонн радіоактивних відходів, які зберігаються в сховищах, що часто не відповідають сучасним вимогам безпеки. Зменшення їхнього негативного впливу на довкілля є ключовим завданням як для держави, так і для всього суспільства.
У контексті євроінтеграції та переходу до більш сталого енергетичного розвитку, питання модернізації цієї сфери набуває особливої актуальності.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ УРАНОВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
👉 Радіаційне забруднення – відвали породи та залишки уранового концентрату випромінюють радіацію, що може бути небезпечним для здоров’я людей і природи.
👉 Забруднення водних ресурсів – особливо критичним є вплив на підземні води, який спостерігається у результаті використання хімічних реагентів (як у Чехії) або недостатньої санації шахт (як в Україні).
👉 Проблеми санації територій – на відпрацьованих шахтах відсутні сучасні методи реабілітації, що зумовлює накопичення токсичних речовин у довкіллі.
👉 Застаріла інфраструктура та технології
Більшість уранових шахт і переробних потужностей в Україні були збудовані ще в радянські часи і наразі потребують модернізації. Використання застарілого обладнання знижує ефективність видобутку, збільшує витрати та підвищує ризики аварій.
👉 Фінансова нестабільність підприємств
Основне підприємство галузі — ДП «СхідГЗК» (Східний гірничо-збагачувальний комбінат) — перебуває у складному фінансовому становищі. Постійна заборгованість, нестабільне фінансування з державного бюджету, а також зростаючі витрати на енергію й утримання об’єктів обмежують можливості для інвестицій і розвитку.
👉 Екологічні ризики та забруднення
Урановидобуток пов’язаний із суттєвим радіаційним навантаженням на довкілля. В Україні є кілька об’єктів із підвищеною екологічною небезпекою — зокрема, відвали породи, хвостосховища й об’єкти незавершеної консервації. Через недостатнє фінансування заходів із реабілітації та моніторингу ситуація залишається критичною.
👉 Проблеми із законодавчим регулюванням
Законодавча база у сфері урановидобутку є фрагментарною та не завжди узгодженою з європейськими підходами. Недосконалість процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), тривалі бюрократичні процедури ліцензування, а також суперечності між відомствами гальмують реалізацію нових проєктів.
👉 Відсутність стратегічного бачення та інвестицій
Держава досі не має чіткої довгострокової стратегії розвитку урановидобувної галузі. Це створює невизначеність для потенційних інвесторів. У той час як інші країни формують інвестиційно привабливе середовище, Україна втрачає можливості для залучення приватного капіталу.
👉 Кадровий голод
У галузі спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів. Молодь неохоче йде працювати у важкі та небезпечні умови, а старше покоління поступово залишає виробництво. Це призводить до втрати експертизи та ускладнює безпечне функціонування об’єктів.
ОСНОВНІ ТИПИ ВІДХОДІВ УРАНОВИДОБУТКУ:
Гірничі породи — великі об’єми скельних мас, що виймаються під час видобутку руди й містять залишкову радіоактивність.
Хвости збагачення — радіоактивні відходи, що залишаються після вилучення урану з руди. Вони зберігаються у спеціальних хвостосховищах.
Рідкі радіоактивні відходи — утворюються під час гідрометалургійної переробки уранової руди.
Пил та гази — поширюються в повітрі під час добування, транспортування та переробки уранових матеріалів.
❓ Яка ситуація в Україні на сьогодні?
Відсутність державної програми санації – декілька спроб ухвалення програм закриття шахт виявилися безрезультатними.
Недостатнє фінансування – проблеми з боргами та відсутністю коштів на екологічні заходи, зокрема у випадку Смолінської шахти.
Ігнорування екологічних ризиків – основний акцент робиться на економічній вигоді та забезпеченні зайнятості, а не на охороні довкілля.
Ціна уранового концентрату на світових ринках у доларах за фунт:
❓ Які шляхи зменшення негативного впливу урановидобувної промисловості в Україні?
Україні необхідно затвердити Державну екологічну програму санації шахт. Вона повинна включати конкретні етапи закриття шахт, методи очищення територій та механізми фінансування. Регламентація процедур закриття уранових об’єктів дозволить уникнути хаотичних рішень. Як у Чехії, підприємства повинні створювати фонди для санації ще на етапі видобутку.
Підвищення екологічної відповідальності підприємств. Впровадження систем постійного екологічного моніторингу навколо діючих і законсервованих шахт, зокрема контроль рівня радіації, стану ґрунтових вод та повітря. Стимули для екологічно відповідального бізнесу: Надання податкових пільг чи інших фінансових переваг компаніям, які інвестують у сучасні технології видобутку та очищення територій.
Рекультивація хвостосховищ та старих шахт:
Інвестиції у сучасні технології очищення підземних вод – впровадження методів очищення, подібних до тих, що використовувалися в Чехії (бетонні бар’єри, багаторівнева фільтрація води). Будівництво спеціалізованих очисних споруд для відновлення якості підземних вод, зокрема для зменшення радіаційного та хімічного забруднення.
Розвиток «чистіших» технологій:
Безпечне захоронення відходів – створення спеціальних полігонів для ізоляції радіоактивних відходів, із захистом від потрапляння забруднювачів у довкілля. Переорієнтація на менш шкідливі способи видобутку: інвестування у технології, які мінімізують вплив на екосистеми.
Забезпечення соціальних гарантій для шахтарів: соціальна допомога та медичне страхування для працівників, які втратили роботу через закриття шахт. Створення нових підприємств у шахтарських регіонах для збереження зайнятості та економічного потенціалу.
Освітні кампанії та громадське залучення; пояснення екологічних ризиків, пов’язаних із урановидобуванням, через освітні програми, публічні обговорення та медіа. Надання місцевим громадам можливості брати участь у моніторингу та плануванні екологічних заходів; підтримка екоактивістів, створення платформ для взаємодії екоорганізацій, влади та бізнесу.
Реабілітовані шахти можуть бути використані як туристичні об’єкти (наприклад, промисловий туризм, природні парки).
🔎 РОЗГЛЯНЕМО ПРИКЛАД ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ЧЕХІЇ
Закриття шахт та створення спеціалізованого органу: у 1994 році було створено державну компанію Diamo, яка відповідала за управління процесом закриття уранових шахт. У 2017 році в Чехії була закрита остання діюча уранова шахта в Центральній Європі.
Екологічний моніторинг та санація: Чехія впровадила систему постійного моніторингу стану ґрунтів і вод навколо шахт.
Унікальні технології очищення підземних вод: будівництво бетонних бар’єрів для запобігання поширенню хімікатів до поверхневих вод; встановлення сучасних ліній очищення вод, які включають використання вапняку, відстійників та спеціальних резервуарів для видалення забруднювачів.
Фінансова підтримка та міжнародна співпраця – у Чехії закриття шахт фінансувалося переважно державою. Загальна сума витрат становила 2,4 мільярда євро. Євросоюз також надав фінансування у розмірі 57 мільйонів євро на ліквідацію устаткування шахт. Ці кошти використовувалися для забезпечення екологічно безпечного демонтажу інфраструктури та відновлення природних екосистем.
Громадська участь – у Ліберецькому краї місцеві громади та екоактивісти активно впливали на рішення про припинення видобутку урану: у 2007 році, коли ціни на уран зросли і виникла загроза відновлення видобутку, громадськість організувала мітинги та акції протесту. У результаті, влада країни відмовилася від планів знову відкривати шахти.
Планування санації ще на етапі видобутку: законодавство Чехії зобов’язує підприємства розробляти плани санації ще до початку видобутку. Крім того, компанії повинні створювати спеціальні фонди для забезпечення фінансування майбутніх екологічних заходів.
Основні досягнення у Чехії:
Досвід Чехії демонструє, що ефективне управління урановидобувними шахтами можливе за умови належного фінансування, впровадження передових технологій та законодавчої підтримки.
Україні необхідно звернути увагу на ці підходи, адаптуючи їх до місцевих умов, щоб мінімізувати вплив урановидобування на довкілля та здоров’я населення.
🔍 Хочете глибше розібратись в питаннях обліку та управління відходами на підприємстві?
У випусках журналу «Sustainability Leaders Guide» ми детально розглянули:
✅ Небезпечні відходи агрохімії-2025: проблема утилізації та відповідальність бізнесу
✅ Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів: про спрощення порядку отримання
✅ Про облік відходів та подання звітності: офіційне звернення Асоціації PAEW щодо запобігання порушенням не з вини СГ
✅ Управління медичними відходами: оновлені вимоги та правила поводження на 2025 рік
✅ Чи потрібно план управління відходами підприємства погоджувати із сільською чи міською радою?
✅ Чи потрібно здійснювати стратегічну екологічну оцінку Плану управління відходами підприємства?
✅ Які переваги дає план управління відходами підприємству?
✅ Навіщо громаді розробляти Місцевий план управління відходами, якщо ці кошти можна використати більш ефективно?
✅ Чи потребує Місцевий план управління відходами здійснення стратегічної екологічної оцінки та громадського обговорення?
«Sustainability Leaders Guide» — це не просто журнал.
Це цифровий практичний СЕРВІС від Офісу сталих рішень та профспілки PAEW.
📘 Щомісяця ви отримуєте:
🔹 12 випусків на рік
🔹 Актуальні роз’яснення законодавства
🔹 Покрокові алгоритми дій
🔹 Практичні кейси
🔹 Відповіді на ваші запитання
🔹 Зразки документів та шаблони
💼 Все, що потрібно для сталого розвитку вашого підприємства — в одному зручному форматі!
Не пропустіть – дійте впевнено та відповідально з «Sustainability Leaders Guide»!
📞 З питань, що виникають:
