Питання надійшло до сервісу Експерт на зв’язку – https://ukraine-oss.com/ekspert-na-zvyazku/
Екологічна інспекція 03.10.2022 написала нам претензію про відшкодування шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 14.05.2018 по 08.03.2021, оскільки в цей період ми працювали без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Підприємство не погоджується, бо вважає, що працювало над тим, щоб дозвіл на викиди отримати вчасно.
В цей час була ліквідована СЕС. Зменшення розмірів санітарно-захисної зони (СЗЗ)– основна причина не вчасного отримання дозволу. Бо не було органу, який мав давати висновок по скороченню СЗЗ.
Просимо пояснити ситуацію, яку стратегію захисту обрати?
Відповідь:
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі – ЗУ № 2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни – суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі – ЗУ № 1264-XII) економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 11 ЗУ № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (далі – Порядок № 302) передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Відповідно до ст. 33 ЗУ № 2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно зі ст. 68 ЗУ № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Статтею 69 ЗУ № 1264-XII встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Коментар експерта:
Таким чином, якщо Ваше підприємство займає позицію, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища завдано не з Вашої вини, тоді Ви повинні надати якомога більше документів, які б підтверджували Ваші слова щодо вжиття заходів для своєчасного отримання дозволів на викиди та продовжено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після закінчення строку дії попередніх дозволів.
Щодо Методики:
Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі – Методика № 277).
Станом на час вчиненого правопорушення діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі – Методика № 639).
При цьому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі № 826/3820/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано.
Одночасно наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Таким чином, станом на момент проведення розрахунку збитків діяла Методика № 277.
За змістом п. 1.2 Методики № 277, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами – підприємцями, а також юридичними особами – нерезидентами (далі – суб`єкти господарювання).
Тобто правовідносини, які регулює вказаний нормативно-правовий акт, полягають не у встановленні засад відповідальності, проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявленні відповідних порушень тощо, а у визначенні саме розмірів відшкодування збитків, заподіяних такими порушеннями.
Стосовно деяких тверджень щодо того, що Методика не застосовується до спірних відносин, так як вона ще не діяла у час здійснення порушення, судова практика наголошує на тому, що принцип прямої дії нормативно-правового акту у часі (ст. 58 Конституції України) означає його здатність регулювати не тільки відносини, що виникли після набрання ним чинності, а також і відносини, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати (стосовно прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, що виникли після набрання ним чинності). Враховуючи вищенаведене, Методика №277 застосовується до спірних правовідносин в частині прав та обов`язків, які виникли до її затвердження, але продовжили існування – тобто саме в частині здійснення розрахунку збитків.
Отже, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку так і Методики обрахування розмірів шкоди. Відсутність такої Методики не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Крім того, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є прямим наслідком саме цієї протиправної поведінки (подібну позицію також викладено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 922/7/21).
З огляду на наведене правомірно застосовувати Методику № 277, яка була чинною станом на час визначення розмірів відшкодування збитків, тобто складення розрахунку.
Щодо ненадання довідки про фактичний відпрацьований час роботи
Відповідно до п. 3.11 Методики № 277 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 години на добу.
Коментар експерта:
Вважаємо за доцільне рекомендувати дотримуватися природоохоронних законодавства та в подальшому більш відповідально ставитися до виконання природоохоронним вимог. З огляду на описану ситуація, вважаємо за доцільне більш детально розглянути правильність розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Роз’яснення підготовано експертами Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ
Нагадуємо, передплатники «ЖУРНАЛ ЛІДЕРА СТАЛОГО РОЗВИТКУ» у 2023 році від Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ та Офісу сталих рішень отримують
Тільки разом ми сильні!
Щоб оформити передплату
на 2023 рік, заповніть форму і наші фахівці зв’яжуться з вами невідкладно.
Для довідок:
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
