При високому рівні ґрунтових вод на території підприємства може виникати загроза підтоплення. З метою запобігання цієї загрози зазвичай застосовують штучне водозниження. Найбільш розповсюдженим рішенням даної проблеми є наявність на підприємстві свердловини водозниження ґрунтових вод.

У вас на підприємстві є дренажна свердловина?

• Чи повинне підприємство мати дозвільну документацію та яку саме?
• Чи виникають у субʼєкта господарювання внаслідок цього податкові зобов’язання?

Розглянемо ці питання у даній статті, яка була опублікована у квітні 2023 р. і є невідʼємною частиноюжурналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE»  №4, 2023

Підземні води є частиною водних ресурсів України, і їх видобування необхідно здійснювати з дотриманням певних правил та вимог, визначених законодавством. Основними нормативними документами, які регулюють питання експлуатації свердловин, є Водний кодекс України (далі — ВКУ), Кодекс України про надра (далі — КУпН) та Податковий кодекс України (далі — ПКУ).

Цими документами передбачено, що суб’єкти господарювання (далі — СГ) для видобування та використання підземних вод повинні отримати певні дозвільні документи, а також сплачувати певні ресурсні платежі. Які саме, розглянемо далі.

Дозвільна документація

Дозвіл на користування надрами

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Підземні води є не тільки частиною водного фонду України, вони належать до корисних копалин (пп. 14.1.91 ПКУ). Тому суб’єкти господарювання, які використовують свердловини, мають також отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Довідково:

Надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 КУпН).

Спеціальний дозвіл на користування надрами — документ, що видається Державною службою геології та надр України і засвідчує право юридичної чи фізичної особи на користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Процедура видачі такого дозволу визначена у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 30.05.11 р. № 615.

Проте в цього правила є виняток: без отримання спецдозволу дозволяється видобувати підземні води (крім мінеральних) землевласникам та землекористувачам у межах наданих їм земельних ділянок (ст. 23 КУпН):

• якщо обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 м³ на добу для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води;
• які є сільгосптоваровиробниками, у яких частка сільгосптоваровиробництва (тобто дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки у загальній сумі доходу підприємства) за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %і які видобувають підземні води для сільськогосподарських, виробничих та власних господарсько-побутових потреб.

Звісно, аби водокористувачі могли підтвердити обсяг підземної води, видобутої зі свердловини за добу, її необхідно обладнати відповідними засобами вимірювання. Такі засоби мають пройти державну метрологічну атестацію або повірку. Зауважимо, що процедура облаштування свердловин засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод визначена у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 08.10.12 р. № 963.

Отже: СГ, який має балансі свердловину водозниження, має отримувати Дозвіл на користування надрами, тільки якщо обсяг видобутої зі свердловини води перевищує 300 м³/добу.

Дозвіл на спеціальне водокористування

Водокористування буває загальне та спеціальне (ст. 46 ВКУ). Використання свердловини для видобування підземних вод відноситься до спецводокористування.

Довідково:

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 ВКУ).

Спецводокористування здійснюється насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі — для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Дозвіл на спецводокористування повинні отримувати тільки первинні водокористувачі. Адже такими користувачами є, зокрема, підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юрособи, які мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів (ст. 42 ВКУ).

Зверніть увагу!

До переліку випадків, які не вважаються спецводокористуванням, включено забір та/або використання води в об’ємі до 5 м3 на добу. Це не стосується використання води для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води, яке потребує дозволу незалежно від об’єму використання води.

Всі умови, за яких дозвіл не потрібно отримувати, наведено у ст. 48 ВКУ:

• не належать до спеціального водокористування:
• пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);
• скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;
• подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
• усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
• використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
• вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;
• виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
• видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин;
• прокладання трубопроводів і кабелів;
• проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
• використання поверхневих вод для судноплавства;
• подача (перекачування) води каналами та водогонами зрошувальних і осушувальних систем, каналами та водогонами (водопроводами) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів для потреб водокористувачів;
• проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення;
• забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;
• інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Отже: СГ, який має свердловину водозниження ґрунтових вод, метою якої є усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення) та/або використовує воду в об’ємі до 5 м³/добу (крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води, не підпадає під вимогу отримання Дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл видають територіальні органи Державного агентства водних ресурсів України (п. 9 ст. 16 ВК). Дозвіл на спецводокористування видають безоплатно протягом не більше 30 календарних днів із дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів. У дозволі, зокрема, зазначають:

• ліміти забору та використання води;
• ліміти скидання забруднюючих речовин;
• умови спеціального водокористування;
• строк його дії.

Податкові зобов’язання

Чи має підприємство сплачувати податки за користування водою зі свердловини водозниження ґрунтових вод?

Далі розглянемо, які саме податки і в яких випадках повинен сплачувати СГ, який має на балансі свердловину. До них належать:

• рентна плата за спеціальне використання води (далі — рентна плата за воду);
• рентна плата за користування надрами у цілях, пов’язаних із видобутком корисних копалин (далі — рентна плата за надра).

Рентна плата за воду

Спецводокористування в Україні є платним і реалізується через сплату рентної плати за воду. Порядок її справляння регулюється ст. 255 ПКУ.

Так, відповідно до п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за воду є, зокрема, первинні водокористувачі — СГ незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору з водних об’єктів.

Не є платниками рентної плати за воду:

• платники ЄП четвертої групи(п. 297.1 ПКУ);

Крім того, рентна плата за воду не справляється, зокрема (п. 255.4 ПКУ):

• за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку (під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані);
• за воду, що використовується для протипожежних потреб;
• за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
• за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;
• за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується КМУ, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
• за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод(підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
• за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;
• за морську воду, крім води з лиманів;
• за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);
• за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону;
• для потреб гідроенергетики — з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;
• для потреб водного транспорту:
  • з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
  • під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Отже: СГ, який має свердловину водозниження ґрунтових вод з метою вилучення підземної води для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву тощо), відповідно до пп. 255.4.7 не підпадає під обов’язок сплачувати Рентну плату за спеціальне використання води.

Рентна плата за надра

У разі видобутку підземних вод підприємство є платником рентної плати не тільки за воду, але й за користування надрами для видобування корисних копалин.

Адже підземні води відносяться до корисних копалин відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ:

• корисні копалини— природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Відповідно до ст. 252.1 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є:

1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах надр.
2. У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів.
3. Платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа — один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл.
4. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
5. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені статтею 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 м³/особу в місяць (за показниками лічильників).
6. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать (ст. 252.4 ПКУ):

• не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;
• видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
• корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
• дренажніта супутньопластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проєкту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;
• обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території.

Отже: відповідно до пп. 252.4.4 «дренажні підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин.

Підготувала: Юлія Бойко, еколог-практик, експерт комітетів з управління відходами, промислової екології та інновацій, екологічного права та законотворчості Асоціації PAEW

Увага! Вже 26-27 вересня за ініціативи PAEW – дводенна платформа взаємодії

• 26вересня – НАЦІОНАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ПРО ВОДУ «Водна безпека. Вода як екосистемна послуга в Україні»
• 27 вересня – Тренінг «Вода для субʼєктів господарювання: права і обовʼязки-2023»