Інтерв’ю про стійке лідерство, стратегії і не тільки — з генеральним директором «Goodvalley. Україна» Каспером Торуп-Вілладсеном
Не секрет, що сучасне промислове тваринництво без належного управління в усьому світі несе серйозні ризики не лише для довкілля (якість води, повітря, ґрунтів, біорізноманіття), а й для добробуту тварин та здоров’я людей. А інтенсивне тваринництво — причина майже 18 % усіх парникових газів (FAO). Тому не лише експерти, а й самі українці приділяють дедалі більше уваги якості, екологічній та соціальній відповідальності, етичності такої продукції.
Ми запросили до спілкування лідера сфери сталості в тваринництві — директора «Goodvalley. Україна», щоб дізнатися з перших вуст відповіді на актуальні питання.
|
Сталий розвиток та дбайливе ставлення до довкілля: чи вигідно це, беручи до уваги той факт, що Україна вже майже рік перебуває у стані війни? Багато підприємств ставляться до екопроєктів як до надкоштовних капіталовкладень.
Важливо відразу наголосити, що екологічна та соціальна відповідальність — це не якась окрема вимога, а невіддільна частина нашої бізнес-стратегії, це багаторічний спосіб ведення бізнесу в Україні. У ці важкі часи такий спосіб дуже правильний для нас.
Ми розуміємо, звідки надходять прибутки, а де є можливі втрати. Говорячи про втрати, нам потрібно переконатися, що ми робимо все найбільш дієвим, з точки зору ефективності, способом. Але також важливо переконатися, що ми водночас поважаємо наших колег, людей навколо нас, а також поважаємо громаду та землю, яку ми використовуємо.
Як «Goodvalley. Україна» розраховує прибуток компанії від соціальних та екологічних проєктів?
На сьогодні важливим є не окремий профіт, а загальний прибуток компанії, який завдяки соціальному та екологічному профілю підтримує стратегію розвитку, дружню до довкілля. Звісно, якщо ми робимо нові ініціативи, якщо ми змінюємо методи посіву чи збору врожаю, якщо ми змінюємо спосіб поводження зі свинями тощо, тоді ми робимо окремий розрахунок прибутків і збитків для цих проєктів, аби зрозуміти, яка їх окупність. Тож ми намагаємося робити все таким чином, щоб не тільки компанія отримувала прибуток, але й навколишнє середовище також отримувало користь від змін.
| Наприклад, протягом останніх 11 місяців величезна увага приділялася зменшенню використання електроенергії, газу та тепла. Вважаю цей випадок хорошим прикладом взаємовигідності екологічних проєктів, адже це справляє не тільки позитивний вплив для довкілля, а є економічно вигідним для бізнесу. |
Якщо оцінити міжнародний досвід Goodvalley, чи створює сьогодні Україна достатньо умов для інвестицій та слідування всім вимогам екологічності й органічного виробництва?
Загалом ми бачимо, що Україна має досить хороші умови для інвестицій, принаймні так було рік тому. Ми інвестували значні кошти в Україну протягом багатьох років і плануємо робити це в найближчі роки. Наразі, звісно, це стало значно складніше, адже фінансова система України через війну зазнала викликів.
Наприклад, ми не можемо переказати гроші в європейські банки. Це також означає, що банки не хочуть інвестувати в нові проєкти або у нові капітальні витрати тощо. Тож у короткостроковій перспективі таке становище також ускладнює діяльність і в екологічній сфері.
Як на практиці втілюється один із найекологічніших меседжів компанії Goodvalley, як-от: «…використовуючи те, що позичаємо у природи…»? Які на сьогодні реалізовані проєкти, що дозволяють слідувати цьому курсу?
Це наша філософія, відчуття глибоко всередині нас. Це те, у що ми віримо. Останнім прикладом, як ми реалізовуємо цей меседж, є те, що ми збираємося пресувати власну сою, починаючи з березня-квітня 2023 року.
Раніше ми збирали сою зі своїх полів і продавали її «назовні». Та частина нашого бізнесу, що займається тваринництвом, купує соєвий жом, соєву олію тощо для змішування в кормах, щоб отримати життєво важливі олії, а також отримати більше протеїну.
У майбутньому ми збережемо її у власному ланцюжку виробництва та постачання, пресуючи сою та зберігаючи соєвий жом і олію для власних потреб.
Це суттєво зменшить викиди від транспортування, так би мовити, ми не будемо продавати, щоб потім купити. Це один з останніх проєктів.
Побічний продукт свинарства — органічні відходи — використовується як цінне природне добриво на полях, які ми орендуємо.
Це дуже ефективний спосіб повернути поживні речовини землі. Користь від цих відходів можна побачити на прикладі кількості використання мінеральних добрив, яка з роками стала меншою, і причиною цього є перехід на природні добрива.
В ефективності цієї концепції ми ще більше переконуємося, коли бачимо врожайність, яка перевищує середню по країні: озимого ячменю — 6,64 т/га, озимої пшениці — 7,4 т/га, ріпаку — 4,48 т /га, сої — 3,6 т/га, кукурудзи — понад 10 т/га.
Який з екопроєктів сьогодення втілюється найскладніше і чому?
Певна річ, якщо дивитися більш масштабно, то на думку спадає біогазовий завод. Якщо ми плануємо будувати новий біогазовий завод, то це викликає значні труднощі, пов’язані з дослідженнями, дозволами на будівництво тощо.
Є ще багато речей, де ми можемо зробити крок вперед і внести значні зміни. Але все ускладнює бюрократія, пов’язана зі складним періодом, який зараз переживає країна. Нам потрібно бути певними, що ми готові відновлювати Україну, а для цього уряд та влада повинні «долучитися до гри» і зробити все так, щоб спростити діяльність всім.
Як організовано процес екологічного моніторингу в компанії?
Як компанія дотримується вимог ЄС з хімічної і біологічної безпеки і що бентежить агровиробників?
В Україні існує низка законодавчих актів, які регулюють правовідносини у сфері використання пестицидів. У них встановлюються загальні вимоги щодо поводження з пестицидами, порядок проведення державних випробувань і державної реєстрації пестицидів, хімічних продуктів, що використовуються в сільському господарстві, і технічних способів їх використання.
Зазначене законодавство також дає вказівки щодо виробництва, транспортування, зберігання, використання, утилізації та знищення пестицидів; описує зони відповідальності в рішеннях державного нагляду тощо.
«Goodvalley. Україна» неухильно дотримується цих вимог і суворо орієнтується на дотримання європейських стандартів сталого сільськогосподарського виробництва.
Використання добрив і хімікатів здійснюється суворо відповідно до норм, зазначених вище, використовуються лише сертифіковані продукти, а керівництво приділяє велику увагу інструктажу та навчанню працівників.
Не тільки якість, але й кількість перебувають під суворим контролем, оскільки ми інвестували в сучасну техніку для польових робіт, яка дозволяє відділу рослинництва контролювати кількість добрив або хімікатів, що використовуються на полях.
Що, на ваш погляд, повинні запозичити у «Goodvalley. Україна» інші агрокомпанії?
Як я вже згадував, ми відрізняємося тим, що принципи сталого розвитку закладені в наші цінності.
Якщо говорити про свинарство, то добробут тварин є обов’язковим, і кожне сільськогосподарське підприємство має гідно орієнтуватися на дотримання своїх основних принципів.
Існують різні програми, як-от GlobalG.A.P., які допомагають розробити ефективні процедури для сільськогосподарського виробництва.
Які ключові перешкоди доводиться долати у взаємодії агрохолдингу з громадами? Без яких складових цю взаємодію не вибудувати в Україні і чи є відмінності в аналогічних процесах, скажімо, в Польщі або Данії?
Сучасний бізнес не може бути успішним без взаємодії з місцевою громадою, і всі перешкоди потрібно долати шляхом конструктивного діалогу.
Це наша концепція, і ми робимо все, щоб знайти спільний шлях з місцевими громадами наших районів. Головним ключем до побудови міцної співпраці та взаємодії є відкрите спілкування щодо будь-яких питань. За багато років нашої присутності в Івано-Франківській області ми налагодили поважні та довірливі відносини з місцевими громадами. Люди, які проживають на наших територіях, здебільшого дуже активні та прагнуть розвивати свої громади й країну разом з інвестором.
У Європі ситуація дещо інша, оскільки в Україні ми орендуємо всю землю у місцевих жителів. Я маю на увазі те, що в Україні ми наближені до сільських поселень і маємо більше спільної діяльності.
Мінімізація екологічних ризиків і сталий розвиток – наші завдання!
Кожен випуск Журналу лідера сталого розвитку – концентроване зібрання прикладних проблем бізнесу і їх рішень!
Ви запитуєте – ми допомагаємо і масштабуємо кейси!
Об’єднавши соціальні та екологічні наслідки з фінансовими результатами, бізнес знизить свій профіль ризику та керуватиме рішеннями, викладеними в Цілях сталого розвитку.
Поділіться і Ви своїми рішеннями сталого розвитку, які дозволяють бізнесу довгостроково вести свою бізнес-діяльність та забезпечують належні умови для розвитку майбутніх поколінь, включно з їх потребою в безпечному і здоровому довкіллі.
З питань співпраці наші контакти:
