До сервісу Експерт на зв’язку надійшло наступне питання:
Чи потрібно здійснювати лабораторний контроль якості артезіанських свердловин, що знаходяться в резерві? Якщо так, то з якою періодичністю?
Відповіль:
Лабораторний контроль якості води із резервних артезіанських свердловин здійснювати потрібно.
Періодичність контролю залежить від напрямку використання води. Прив’язки до свердловини, як експлуатаційної чи резервної, немає. Є лише прив’язка до напрямку використання води. Наприклад, вода може використовуватися для внесення пестицидів і агрохімікатів (достатньо 1 раз на рік здійснювати контроль чи взагалі не здійснювати), для задоволення питних потреб (контроль 1 раз на місяць/квартал/рік), для виробництва тієї чи іншої продукції, лікарських засобів – ще інші терміни.
Вимоги щодо лабораторного контролю і періодичності його здійснення можуть прописуватися в дозволі на спеціальне водокористування, висновку з оцінки впливу на довкілля, тощо.
Довідково:
Відповідно до Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), трубчастий колодязь (свердловина) – інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу круглої форми, що призначена для забору підземних вод, розташованих на різній глибині.
Згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 вимоги до періодичного контролю безпечності та якості питної води з бюветів, колодязів та каптажів джерел (нецентралізоване питне водопостачання населення) наступні:
5.1. Періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел.
5.2. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.
У підземних артезіанських та міжшарових безнапірних водах патогенні ентеробактерії (сальмонели, шигели), віруси та паразити під час проведення повного контролю не визначаються.
5.3. Скорочений контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними (таблиця 1 додатка 1) та органолептичними (таблиця 1 додатка 2) показниками один раз на місяць, а надалі — один раз на сезон.
5.4. Власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов’язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору — 24 години) її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за показниками, наведеними у додатках 1, 2, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії.
У разі проведення цих робіт необхідно вживати заходів щодо уникнення додаткового забруднення питної води.
5.5. У тому разі, коли після чищення та дезінфекції бюветів, колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна» і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.
5.6. У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у бюветах, колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати.
5.7. Санацію шахтного колодязя слід проводити згідно з вимогами, наведеними у додатку 11.
Знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів проводиться згідно з вимогами, наведеними у додатку 12.
У випадках, коли санація шахтного колодязя та знезараження води у ньому не призвели до покращення її якості або відсутні дозуючі патрони для проведення знезараження води, використовувати таку воду для питних потреб заборонено, на шахтному колодязі слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна».
5.8. У разі виходу з ладу обладнання, різкого зменшення дебіту та небезпечності питної води власник бюветів, колодязів чи каптажів джерел повинен вжити відповідних заходів щодо покращення водопостачання.
5.9. Після демонтажу наземного устаткування шахтних колодязів засипку (тампонаж) шахти слід здійснювати чистим ґрунтом, бажано глиною, з щільною утрамбовкою. Над ліквідованою шахтою слід зробити насип висотою 0,2 – 0,3 м з урахуванням усадки ґрунтів.
Відповідь підготовано експертами Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Цей матеріал є невідʼємною частиною Журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №9, 2023 (Повний зміст випуску тут (будь-яке копіювання і поширення можливе лише за умови вказування першоджерела з гіперактивним посиланням)
Подивитись інші консультації можна тут
Замовте випуски у фахівця:
Нагадаємо – кожен еколог підприємства протягом року БЕЗ ЖОДНИХ додаткових оплат може ставити свої запитання експертам, якщо є передплатником журналу від «Офісу сталих рішень» – «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» чи платформи «ЕКОтрансформація»
Для довідок:
| Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW | Про платформу взаємодії «ЕКОтрансформація» |
До сервісу 
Ставте свої запитання