Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах ПЗФ: про природоохоронні обмеження господарської діяльності в період воєнного стану

2024-06-25
11:00

Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах ПЗФ: про природоохоронні обмеження господарської діяльності в період воєнного стану

Доки в Україні не інтегровано принципи Nature Restoration Law в національне законодавство і практику, і навіть не прийнято законопроєкт «Про території Смарагдової мережі», відповідальні субʼєкти господарювання стурбовані питаннями, плануючи свою діяльність:

Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів ПЗФ? Надаємо покроковий алгоритм дій
Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів Екологічної мережі?
Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів Смарагдової мережі?

В період воєнного стану значна кількість електронних реєстрів, ресурсів тимчасово обмежені для широкого користування. Через це, суб’єкти господарювання зіштовхуються із проблемою природоохоронних обмежень на території, які розглядаються потенційними для реалізації майбутніх проектів.

Розглянемо детальніше на конкретних прикладах.

1. Закон України «Про природно-заповідний фонд» (ЗУ «Про ПЗФ»).

Згідно статті 3 ЗУ «Про ПЗФ» До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об’єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
пам’ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам’ятки природи можуть розташовуватися на території інших об’єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 7 ЗУ «Про ПЗФ» визначає землі природно-заповідного фонду

⇒ Землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

⇒ Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об’єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об’єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

⇒ На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

⇒ Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

⇒ На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

⇒ Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Детальні обмеження щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду України подані у ЗУ «Про ПЗФ».

Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів ПЗФ?

Покроковий алгоритм дій

До початку воєнного стану перший кроком для визначення розташування території планованої діяльності можна було за допомогою Публічної кадастрової карти.

Проте, оскільки обмежений доступ на період воєнного стану, можна скористатись наступними ресурсами:

1. kadastr.live (є певні обмеження щодо його використання:як первинний ресурс можна використовувати, проте не як основний). Серед основних проблем у цьому ресурсі можна виділити розбіжності у межах об’єктів ПЗФ.

Ще один ресурс для первинного визначення об’єктів природно-заповідного фонду (не комерційного використання) – портал «Природа України».

2. Після первинного визначення, чи потенційно належить/не належить територія планованої діяльності до об’єктів ПЗФ, необхідно надіслати запит до уповноваженого органу (Міндовкілля, департаменти/управління екології ОДА, в адміністрацію найближчих об’єктів ПЗФ), обов’язково з картографічним матеріалом території планованої діяльності для визначення наявності/відсутності об’єктів ПЗФ на території планованої діяльності.

3. Якщо в межах території планованої діяльності виявлено об’єкти ПЗФ, слід здійснювати господарську діяльність з дотриманням ЗУ «Про ПЗФ» (для кожної території або об’єкта ПЗФ встановлюються свої обмеження)

Увага, будь-яка господарська діяльність заборонена у межах природних заповідників та заповідній зоні біосферних заповідників. Якщо підтверджено наявність таких об’єктів в межах території планованої діяльності, ОБОВ’ЯЗКОВО необхідно провести дослідження біорізноманіття із залученням фахових спеціалістів (зоологів, ботаніків та інших) для визначення, чи в матиме потенційний вплив діяльність на об’єкт ПЗФ.

2. Закон України «Про екологічну мережу України»

Стаття 2. Завданням законодавства про екомережу є регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та раціонального, невиснажливого використання екомережі як однієї з найважливіших передумов забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку України, охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства.

Згідно статті 3 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

екомережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні;
зведена схема формування екомережі – нормативно-правовий акт, що визначає на національному рівні пріоритети і концептуальні основи формування, збереження та невиснажливого використання екомережі України, розвитку системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду, формування структурних елементів екомережі;
об’єкт екомережі – окрема складова частина екомережі, що має ознаки просторового об’єкта – певну площу, межі, характеристики тощо. До об’єктів екомережі відносяться території та об’єкти природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища, сіножаті) тощо;
структурні елементи екомережі – території екомережі, що відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів Екологічної мережі?

На жаль, в багатьох областях досі не затверджені регіональні схеми екологічної мережі.

Тому першим кроком необхідно надіслати запит до уповноваженого органу (Міндовкілля, департаменти/управління екології ОДА), обов’язково з картографічним матеріалом території планованої діяльності для визначення наявності/відсутності об’єктів Екологічної мережі на території планованої діяльності.

Деякі схеми екологічної мережі подано за посиланням:

1. Регіональна схема формування екологічної мережі Миколаївської області

2. Регіональна схема формування екологічної мережі Хмельницької області

3. Робоча схема екомережі Львівської області (О. О. Кагало та ін., 2010 з доповненнями)

4. Схема екологічної мережі Закарпатської області

5. Регіональна схема екологічної мережі Тернопільської області

6. Регіональна схема екомережі Чернігівської області

7. Регіональна схема екомережі Київської області

3. Території Смарагдової мережі (Emerald Network)

Україна приєдналась до Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats) у 1996 році.

Досі в Україні не прийнято Закон «Про території Смарагдової мережі».

Але відсутність закону не звільняє від відповідальності.

Зокрема, згідно Статті 9 Конституції України Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Саме тому, ми повинні враховувати території Смарагдової мережі під час визначення території планованої діяльності.

Згідно статті 1 Бернської конвенції: ця Конвенція має на меті охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву.

1. Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, включаючи мігруючі види, яким загрожує зникнення і які є вразливими.

Стаття 3 передбачає: 1. Кожна Договірна Сторона відповідно до положень цієї Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення.

2. Кожна Договірна Сторона зобов’язується враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни.

3. Кожна Договірна Сторона сприяє просвіті та поширенню загальної інформації з питань необхідності охорони видів дикої флори та фауни і їхніх середовищ існування.

Резолюцією № 4 Постійного комітету Бернської конвенції “Про зникаючі природні оселища, що потребують спеціальних заходів для їх збереження” , поновлена у 2019 році, був затверджений список зникаючих видів оселищ

Також було затверджено Резолюцію №6 Постійним комітетом Бернської конвенції «Про перелік видів, щодо потребують спеціальних заходів на їх збереження»

Саме ці дві Резолюції варто враховувати під час здійснення діяльності в межах об’єктів Смарагдової мережі.

Як дізнатись, чи територія планованої діяльності розміщена не в межах територій та об’єктів Смарагдової мережі?

Першим і важливим джерелом є сайт Emerald Network – General Viewer

Тут можна побачити затверджені території Смарагдової мережі та пропоновані до затвердження. Ще одна особливість. Можна прочитати інформацію про об’єкт Смарагдової мережі, які там потенційно можуть бути оселища, проживати види, а також за необхідності можна завантажити файли, які можна використовувати у ГІС-середовищі.

Приклад інформації про об’єкт Смарагдової мережі.

Інтерфейс Emerald Network – General Viewer

Ще одним ресурсом для визначення території планованої діяльності, чи вона не в межах об’єкта Смарагдової мережі – kadastr.live

Проте недоліком такою карти є те, що тут відсутні пропоновані до затвердження об’єкти Смарагдової мережі.

Ще один картографічний ресурс об’єктів Смарагдової мережі – Інтерактивна карта Смарагдової мережі (Української природоохоронної групи) UNCG

Якщо територія планованої діяльності у межах затвердженого або пропоновано об’єкта Смарагдової мережі уточнюємо інформацію та надіслаємо запит до уповноваженого органу (Міндовкілля, департаменти/управління екології ОДА), обов’язково з картографічним матеріалом території планованої діяльності для визначення наявності/відсутності об’єктів Смарагдової мережі на території планованої діяльності.
Якщо підтверджено наявність таких об’єктів в межах території планованої діяльності ОБОВ’ЯЗКОВО необхідно провести дослідження біорізноманіття із залученням фазових спеціалістів (зоологів, ботаніків та інших) для визначення, чи в межах території планованої діяльності не розміщені оселища згідно Резолюції 4 Бернської конвенції та не проживають види зазначені в Резолюції 6 Бернської конвенції.
Якщо такі оселища та види не зафіксовані у межах території планованої діяльності, то таку можна здійснювати в межах об’єкта Смарагдової мережі. Проте, якщо такі оселища та види виявлені, необхідно дотримуватись рекомендацій фахових спеціалістів, що проводили біологічні дослідження, проте часто необхідно змістити територію планованої діяльності за межі оселищ.

4. Водно-болотні угіддя Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція)

В цілому, перед здійснення планованої діяльності необхідно визначити ВСІ потенційні обмеження щодо діяльності і тільки після цього реалізовувати проекти (дуже актуально для проектів, які не підлягають під статтю 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» та ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку»

ВАЖЛИВО: картографувати всі види обмежень для території планованої діяльності.

Підготувала Марія Лопушанська, голова комітету ОВД Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) cпеціально для цифрового журналу «Sustainability leaders guide» №6, 2024, який розміщено на платформі перевірених рішень «ЕКОтрансформація»