Search
Generic filters
Вхід в кабінет
3 Листоп 2023
Ініціативи PAEW

Як працює система онлайн-моніторингу водних артерій, представлена у вигляді інтерактивного хабу?

Як працює система онлайн-моніторингу водних артерій, представлена у вигляді інтерактивного хабу?

Як працює система онлайн-моніторингу водних артерій, представлена у вигляді інтерактивного хабу?

У цій статті ви дізнаєтесь:

  • Про автоматизований моніторинг довкілля
  • Про проєкт «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області»
  • Які інструменти містить інтерактивна панель?

У 2023 році спеціалістами «Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток» та Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) за активної участі спеціалістів Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» імені І. Сікорського та державного університету «Житомирська політехніка» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах Програми із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Швеції було впроваджено Проєкт «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області» 

Youtube – Бесплатные иконки: социальные медиаДИВИТИСЬ ВІДЕО ПРО ПРОЄКТ

Автоматизований моніторинг довкілля ґрунтується на створенні й застосуванні комп’ютерних технологій оперативного збирання, оброблення та передачі даних від великої кількості віддалених і розподілених на значній території об’єктів.

Дашборд моніторингу якості води дає змогу досліджувати стан забруднення поверхневих вод області в розрізі окремих моніторингових пунктів.

Інтерактивна панель містить інструменти, які дають змогу: 

  • отримувати значення забруднюючих речовин за обраний період часу;
  • порівнювати показники зі значеннями ГДК та бачити причини перевищень; 
  • переглядати динаміку забруднювачів за обраний період часу;
  • досліджувати вплив природних та антропогенних факторів на якість води у регіоні.

Але промислові підприємства не є основними забруднювачами стічних вод в Україні. 

Найбільшу небезпеку становлять побутові відходи та миючі засоби, що спричиняють у стоках високі концентрації азоту амонійного, поверхнево-активних речовин і фосфатів. 

Саме такі домішки і спричиняють «цвітіння» поверхневих водойм та їх заболочування.

Галочка – Бесплатные иконки: интерфейсСистема онлайн-моніторингу водних артерій Чернігівської області представлена у вигляді інтерактивного хабу, який включає в себе дашборди, вебкарти та інші застосунки, які демонструють стан забруднення поверхневих вод у межах Чернігівської області та дають змогу окремо оцінити вплив природних та антропогенних факторів на стан забруднення води в межах стаціонарних і мобільних пунктів відбору проб якості води. 

Окремі інтерактивні застосунки Хабу складаються із інтерактивної тематичної панелі для візуалізації результатів моніторингу якості води, яка демонструє диференціацію забруднення у межах Чернігова за окремими пунктами відбору проб. 

Стан і ступінь забруднення можна досліджувати, використовуючи інструменти самої карти (пунсони, теплову карту, спливаючі вікна). Для цього потрібно натискати на елементи зацікавлення (всі позначки є інтерактивними). Для ознайомлення з узагальненими характеристиками щодо забруднення можна використовувати бічні графіки та інструменти, які дають змогу у динаміці ознайомитися із основними процесами забруднення та виокремити фактори, які можуть впливати на критичне збільшення концентрації речовин у поверхневих водах. Інший застосунок дає змогу оцінити вплив промисловості на якість поверхневих вод. 

Інструменти дашборду дають змогу задати радіус потенційної зацікавленості та виокремити необхідний перелік промислових об’єктів, які можуть становити загрозу щодо погіршення якості води

Галочка – Бесплатные иконки: интерфейсЗа схожим алгоритмом працює дашборд аналізу впливу сільськогосподарської діяльності, де проводиться візуалізація кадастрових ділянок, які знаходяться у потенційній зоні впливу на стан якості поверхневих вод поблизу водних артерій регіону.

Рукопожатие – Бесплатные иконки: бизнесПроєкт «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області» має стати рішучим кроком уперед до створення комплексної дієвої системи онлайн-моніторингу як фундаментального інструменту для прийняття рішень у сфері екологічної безпеки та формування державної політики сталого розвитку. 

Єдину систему моніторингу формують три рівні:

  1. засоби оперативного автоматичного контролю забруднення вод; 
  2. пересувні і стаціонарні гідрохімічні лабораторії; 
  3. центр опрацювання інформації, отриманої від автоматичних станцій, пересувних і стаціонарних лабораторій.

Автоматичні системи контролю за якістю поверхневих вод складаються із датчикової частини, яка розміщується в різних точках контрольованого водного середовища, апаратури передачі даних і центральної станції для прийому та реєстрації аналогових і цифрових сигналів.

Найпоширенішими є такі способи розміщення блоку датчиків:

  • безпосередньо у водоймі, коли на тросі спускають блок, з’єднаний із приладом, розміщеним на березі;
  • блок знаходиться у нижній частині автоматичної станції в спеціальному відсіку, куди вода подається із заданої точки водоймища зануреним насосом.

Перевага першого способу в тому, що інформація надходить у задану точку без транспортного запізнення та пов’язаних із цим похибок. 

Недоліком способу є необхідність частого виймання блоку датчиків для очистки та перевірки. Цей метод практично не застосовують на річках складного гідрологічного режиму та в районах із суворим кліматом.

Другий спосіб конструктивно простіший і надійніший. Його недоліками є: 

  • транспортне  запізнення одержання інформації;
  • похибки внаслідок можливого обростання внутрішньої поверхні шланга, яким подають воду. 

Цей спосіб широко застосовують у закордонних конструкціях. 

Для передачі даних на центральну станцію використовують аналоговий і цифровий способи. Перший спосіб зручний і простий в реалізації, другий – забезпечує високу точність, але потребує додаткових витрат на апаратуру перетворення аналогових сигналів на цифрові.

Інформацію можна передавати телефоном, радіо та електронною поштою. Реєстрація та збереження інформації в системах здійснюється самописцями, перфораторами, записами на магнітні або електронні носії. 

В Україні широко застосовується автоматична станція контролю поверхневих вод (АСКПВ) і автоматична станція контролю забруднення вод (АСКЗВ-Г).

Більше про проєкт та Приклади реалізації системи дистанційного моніторингу в Україні

Youtube – Бесплатные иконки: социальные медиаДИВИТИСЬ ВІДЕО ПРО ПРОЄКТ

Без відкритості даних щодо обсягів забруднюючих речовин для громадськості (синхронізація даних служби статистики, податкових органів, системи державного моніторингу і систем громадського моніторингу якості водних об’єктів) неможливо прискорити процес стимулювання реалізації природоохоронних заходів.

Україні життєво необхідно переймати європейський досвід із побудови ефективної системи онлайн-моніторингу стану водних ресурсів. 

Тож, запрошуємо до співпраці місцеві громади, водоканали та зацікавлені у контролі якості води у ріках громадські організації.

Напишіть щодо співпраці – liudmyla.paeu@gmail.com 

Youtube – Бесплатные иконки: социальные медиаДИВИТИСЬ ВІДЕО ПРО ПРОЄКТ