Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв і об’єктів.
Установлення розміру санітарно-захисної зони
Установлення розміру СЗЗ передбачає певні етапи.
Відомості щодо суб’єкта господарювання охоплюють:
Опис основних виробництв, виробничих і технологічних процесів супроводжують відповідними схемами (блок-схема виробничого процесу, технологічна схема), режимними картами тощо.
Для складних виробничих процесів надають загальну блок-схему, що відображає основні виробничі дільниці, а окремо — докладні блок-схеми з основних дільниць. Перелік та опис наводять окремо для всіх виробничих майданчиків об’єкта.
Важливо!
У разі, якщо суб’єкт господарювання має кілька виробництв, значення виробничої потужності та продуктивності технологічного устаткування вказують для кожного виробництва окремо.
У відомостях щодо стану забруднення атмосферного повітря у місці знаходження об’єкта зазначають такі аспекти:
Інформацію щодо середньорічних концентрацій і максимальної з разових концентрацій забруднювальних речовин надають для населених пунктів, у яких проводять спостереження гідрометеорологічні організації ДСНС України, і за речовинами, за якими ведуть спостереження.
У відомостях щодо виду й обсягів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами зазначають дані, що готують на підставі звіту проведення інвентаризації викидів забруднювальних речовин на підприємстві. Також надають параметри джерел викидів, потужність тощо.
Визначення забруднювальних речовин, їх кількісних і якісних характеристик проводять з урахуванням:
Величину викиду, на підставі прямих вимірювань, визначають за номінальним навантаженням технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. Водночас за максимальну фактичну величину викиду беруть найбільший викид, що визначений під час обстеження технологічного процесу.
Проєктну величину викиду беруть із технологічних регламентів, що належать до проєктних матеріалів на будівництво, реконструкцію, техпереобладнання тощо, а у випадку модернізації техпроцесу, під час їх експлуатації, за матеріалами останнього затвердженого техрегламенту.
Коментар експерта:
Величину викиду розрахунковим методом визначають згідно з методиками, погодженими Міндовкілля.
Показники, виконані прямими вимірами, розрахунковими методами чи взяті з проєкту (або з техрегламенту), є обов’язковими. Водночас у випадку відсутності одного з показників указують причину неможливості його визначення. Одержані показники аналізують і за визначену величину приймають показник, який найкраще відображає викиди від технологічного обладнання, що діє, за нормальних умов його експлуатації.
Також аналізують інформацію про викиди забруднювальних речовин від пересувних джерел (враховують викиди забруднювальних речовин, які утворюються від пересувних джерел у межах промплощадки, від внутрішнього заводського транспорту, стоянок автомобілів тощо). Розрахунок викидів забруднювальних речовин від пересувних джерел проводять за допомогою розрахункових методів за методиками, погодженими Міндовкілля.
Важливо!
Первинні матеріали результатів вимірів і результати, одержані розрахунковим методом, додають у проєкт установлення СЗЗ.
Нормативний розмір СЗЗ треба перевіряти за допомогою розрахунків забруднення атмосферного повітря відповідно до вимог «Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств», затвердженої Головою Державного комітету СРСР із гідрометеорології та контролю природного середовища від 04.08.1986 (далі — ОНД-86), із урахуванням перспективи розвитку об’єкта й фактичного забруднення атмосферного повітря.
Коментар експерта:
Розрахунки забруднення атмосферного повітря уповноважені робити спеціалізовані організації. Відповідно до ст. 11 Закону про охорону атмосферного повітря перелік установ, організацій і закладів, яким надано право на розроблення документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності (далі — розробники документів), визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Також варто проводити обґрунтування розміру СЗЗ, аналіз витрат, пов’язаних із реалізацією заходів щодо її створення, обстеження місця розташування (будівлі, споруди, майданчики) виробничих процесів із позначенням технологічного устаткування.
У відомостях про район, де розташовано підприємство, й умови навколишнього середовища зазначають таку інформацію:
Важливо!
Міндовкілля, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації приймають до розгляду лише ті матеріали, у складі яких є засвідчені в установленому порядку копії офіційно отриманих (на бланку з гербовою печаткою) вихідних даних про стан довкілля (метеорологічні параметри, фонові концентрації, середньорічна та максимальна з разових концентрації).
Для обстеження об’єктів житлового, громадського призначення й інших прирівняних до них об’єктів, що розміщені в межах нормативної СЗЗ, складають ситуаційну карту-схему, на якій указують розміщення об’єкта (окремо для кожного майданчика), сельбищні території, зони відпочинку, наносять межу санітарно-захисної зони, координатну сітку, зону впливу.
Оцінку впливу викидів забруднювальних речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюють за даними результатів розрахунків розсіювання забруднювальних речовин в атмосферному повітрі та даними, одержаними під час проведення інструментальних методів досліджень акредитованими лабораторіями в установленому законодавством порядку:
Гігієнічним критерієм для визначення граничнодопустимих викидів забруднювальних речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових концентрацій на межі СЗЗ гігієнічним нормативам.
Для цього проводять аналіз одержаних результатів розрахунків розсіювання забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, проведених на комп’ютерах за програмами, погодженими Міндовкілля (указують назву програми розрахунку розсіювання, її версію та дату погодження).
Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднювальних речовин проводять відповідно до вимог пункту 5.21 ОНД-86.
Розмір розрахункового майданчика визначають згідно з пунктом 2.19 ОНД-86. Він має бути розміром 50 висот найвищого джерела викиду, але не менше, ніж 2 км. Розрахунок забруднення проводять із кроком сітки, залежно від класу підприємства (згідно з ДСП-201-97, а саме: 1, 2 класи — 250 м, 3 клас — 100 м, 4 клас — 50 м, 5 клас — 25 м).
Зверніть увагу!
У разі великого розрахункового майданчика та маленького кроку сітки доцільно провести розрахунки розсіювання забруднювальних речовин за 2-ма розрахунковими майданчиками:
Під час друкування результатів проведених розрахунків забруднення атмосфери таблицю за результатами розрахунку концентрацій у заданих точках розрахункового майданчика надають за такими речовинами або групами сумацій, максимальна концентрація яких перевищує 0,4 ГДК.
Розрахунки розсіювання забруднювальних речовин в атмосферному повітрі проводять:
Розмір санітарної зони та її проєкт (як нормативний документ) розробляють лише один раз. Дані залишаються актуальними протягом усього терміну існування об’єкта за умовою незмінності технологічних процесів і шкідливих впливів на навколишнє природне середовище
Підготувала Аріна Петросян, експертка Асоціації ПАЕУ, провідний науковий співробітник лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ»
Запрошуємо всіх зацікавлених 25 січня 2023 року на Курс підвищення кваліфікації «ОРГАНІЗАЦІЯ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ (СЗЗ) У 2023»
Під час розроблення матеріалів щодо обґрунтування розмірів санітарно-захисних зон для суб’єктів господарювання виникає дуже багато питань прикладного характеру, які потребують роз’яснень для уникнення помилок та отримання позитивного висновку при проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
З питань участі:
тел. +38(063) 849-38-06
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:
Коригування розмірів санітарно-захисної зони
Санітарно-захисна зона для підприємств та об’єктів, що проєктують із упровадженням нової технології або реконструюють, може бути збільшена за необхідності та належного техніко-економічного й гігієнічного обґрунтування, але не більше ніж у 3 рази, у випадках:
Розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків і лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об’єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізованих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.
Важливо!
У разі організації нових, не вивчених із санітарно-гігієнічного боку виробництв і технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств I і II класів небезпеки та їх комплексів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров’я населення, розміри санітарно-захисних зон слід встановлювати у кожному конкретному випадку з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище аналогічних об’єктів, які функціонують у державі та за її кордоном, і відповідних розрахунків.
Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об’єктів із новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення) для підприємств і виробництв I–III класів небезпеки затверджує Головний державний санітарний лікар України на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проєктних матеріалів на будівництво зазначених об’єктів.
Зміну розмірів санітарно-захисних зон для підприємств та інших виробничих об’єктів IV–V класів небезпеки затверджують головні державні санітарні лікарі на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проєктних матеріалів на будівництво зазначених об’єктів.