Як природно-заповідний фонд перетворюється в жертву злочинних посягань?

Як природно-заповідний фонд перетворюється в жертву злочинних посягань?

Важливість та значення природно-заповідного фонду важко переоцінити, тим більше зараз, коли бойові дії охопили значну частину України, а окупанти не надто переймаються збереженням довкілля, не кажучи вже про заповідні території.

Проте в умовах індустріалізації, постійного збільшення антропогенного впливу, заповідні території мають слугувати тим гарантом, який дозволяє зберегти біорізноманіття, забезпечити надання екологічних послуг. Заповідники також залишаються останньою надією для тварин і рослин, які перебувають на межі зникнення.

Недарма в Законі України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.

Військова агресія російської федерації, протиправні прояви, техногенний фактор значною мірою вплинули на природний генофонд України. Особливе занепокоєння викликають проблеми, пов’язані зі збереженням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин. А отже, скоординовані зусилля уповноважених сторін є ефективним інструментом впливу на протизаконні посягання та пересторогою для тих, хто виношує злочинні наміри.

Зверніть увагу!

За звітами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України природно-заповідний фонд України загалом має у своєму складі майже 8,9 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,6 млн га, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га.

Слід пригадати, що відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі держави («показник заповідності») наразі становить 6,91 %, з них 679 територій природно-заповідного фонду загальною площею 2,6 млн га є загальнодержавного значення та 8210 територій природно-заповідного фонду загальною площею майже 2 млн га — місцевого значення.

Однак, Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки передбачає зростання у кожній області таких територій для досягнення показника 15 відсотків до площі держави до 2027 року. Надалі, відповідно до європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити територію природно-заповідного фонду до 30 % від загальної площі країни.

Водночас спостерігаються різнопланові тенденції на цьому напрямку.

З одного боку, за 2022 рік кількість об’єктів та територій природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення збільшилась на
93 одиниці загальною площею 55,4 тис. га.

Однак, з іншого — упродовж останніх років почастішали випадки нецільового використання й вилучення земель природно-заповідного фонду, недотримання режимів його територій та об’єктів. Наявні випадки необґрунтованого зменшення територій природно-заповідного фонду.

У цьому контексті також неможливо оминути питання негативних наслідків широкомасштабної агресії, адже нині понад 20 % природоохоронних територій України уражені війною.

Саме тому додержання вимог закону та цілеспрямована протидія кримінальним правопорушенням, що посягають на суспільні відносини у сфері організації, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі, неможливі без систематичних та узгоджених дій об’єднаних спільною метою, узгодженої співпраці правоохоронців, уповноважених державних органів, громадських організацій, а також правосвідомих громадян України.

Як свідчить досвід роботи Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, вимоги закону здебільшого порушуються з різних мотивів, передусім корисливих, а збитки довкіллю в окремих випадках можуть перевищувати десятки та навіть сотні мільйонів гривень.

Навіть в умовах збройної широкомасштабної агресії російської федерації проти нашої країни злочинні посягання на об’єкти природно-заповідного фонду мають системний характер.

Підтвердженням цьому є статистика щодо злочинності у цій сфері за період збройної агресії. Щорічно на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, в особливо охоронюваних лісах вчиняється близько трьохсот кримінальних правопорушень різних категорій. Це і незаконні порубки лісу, полювання, рибальство, видобування корисних копалин тощо.

В останні роки вона поповнилася злочинами, які пов’язані з військовою агресією. На теперішній час прокурорами здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 51 кримінальному провадженні за фактами заподіяння суттєвої шкоди особливо цінним територіям (лісовому фонду, територіям та об’єктам ПЗФ, водно-болотним угіддям міжнародного значення) внаслідок збройної агресії російської федерації.

Проте найбільш поширеним кримінальним правопорушенням залишається протиправне використання природних ресурсів об’єктів природно-заповідного фонду, перш за все незаконні вирубки та видобування корисних копалин.

Варто наголосити, що в окремих випадках така незаконна діяльність є масштабною, довготривалою, що може свідчити про системні прорахунки у діяльності уповноважених органів контролю, відсутності чіткої взаємодії з правоохоронними органами.

Спеціалізованою екологічною прокуратурою Київської міської прокуратури у вересні 2023 року до суду скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 240 КК України стосовно в.о. директора комунального підприємства, який у жовтні 2022 року здійснив незаконне видобування суглинку на території ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Церковщина», заподіявши довкіллю 2,2 млн грн збитків. З метою стягнення заподіяних збитків прокурором заявлено позов у межах кримінального провадження.

Кролевецьким районним судом Сумської області у липні минулого року засуджено громадянина «В», який у листопаді 2022 року здійснив незаконну рубку дерев у Регіональному ландшафтному парку «Сеймський», внаслідок чого завдано шкоди в розмірі 782,7 тис. грн.

Не викорінено й випадки розкрадання природних ресурсів об’єктів ПЗФ організованими злочинними групами.

Спеціалізованою екологічною прокуратурою Івано-Франківської обласної прокуратури у серпні 2023 року до суду скеровано обвинувальний акт стосовно керівника та 4 службових осіб ДП «Кутське лісове господарство», які в складі організованої групи організували та здійснили незаконну порубку, збут зрубаних у Національному природному парку «Гуцульщина» дерев, завдавши 2,6 млн грн збитків довкіллю.

Спеціалізованою екологічною прокуратурою Одеської обласної прокуратури у червні 2023 року до суду скеровано обвинувальний акт стосовно трьох членів організованої злочинної групи, які у 2020 році заволоділи 28 земельними ділянками на узбережжі Чорного моря, що входять до складу Дунайського біосферного заповідника, чим завдали державі 8,9 млн грн збитків У кримінальному провадженні на майно обвинувачених та земельні ділянки накладено арешт. Прокурорами подано позови про повернення землі до державної власності.

Широкого розповсюдження набули кримінальні правопорушення серед осіб, які покликані захищати природно-заповідний фонд.

Так, Закарпатською обласною прокуратурою у лютому минулого року повідомлено про підозру службовій особі Жорнавського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку, яка, перевищуючи службові повноваження, умисно видала дозвіл на проведення незаконної вирубки дерев на території парку з метою подальшої їх реалізації, чим заподіяла понад 157 млн грн шкоди державі. Підозрювана перебуває у міжнародному розшуку, на її майно накладено арешт.

Спеціалізованою екологічною прокуратурою Одеської обласної прокуратури у вересні того ж року повідомлено про підозру директору філії «Ананьївське лісове господарство» ДСП «Ліси України», який без затверджених Міндовкіллям лімітів на використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду видав лісорубні квитки на вирубку у Національному природному парку «Куяльницький», внаслідок чого незаконно зрубано 490 дерев на 79,3 млн грн. З метою відшкодування шкоди на майно підозрюваного накладено арешт, а також подано позов.

Такі випадки зі значними збитками виявлені також в Івано-Франківській, Кіровоградській, Тернопільській, Черкаській областях, місті Києві

Продовжують мати місце корупційні прояви в діяльності службових осіб об’єктів природно-заповідного фонду.

За погодження з прокурором Чортківської окружної прокуратури (Тернопільська область) у жовтні 2023 року повідомлено про підозру начальнику відділу Національного природного парку «Дністровський каньйон» за ч. 3
ст. 368 КК України, який вимагав та отримав 500 доларів США неправомірної вигоди за безперешкодне надання дозволу на проведення туристичних екскурсій на річці Дністер в межах природно-заповідної території НПП «Дністровський каньйон».

Подільською окружною прокуратурою міста Києва минулого року направлено до суду обвинувальний акт за обвинуваченням службової особи парку культури та відпочинку «Партизанська слава» за ч. 3 ст. 368 КК України, який вимагав та отримав від директора комерційного товариства неправомірну вигоду у розмірі 2 тис. доларів США за надання дозволу на розміщення «Пункту незламності» на території парку.

Також екологічними прокуратурами активно застосовуються представницькі повноваження захисту інтересів держави у сфері охорони територій та об’єктів ПЗФ, якими упродовж минулого року подано майже 250 позовів на понад 65 млрд грн про повернення 1,7 тис. га заповідних земель.

Судами задоволено позовів більш як на 8,3 млрд грн, добровільно відшкодовано 1,8 млрд грн, реально виконано судових рішень, ухвалених за позовами прокурорів, на 3,5 млрд грн і повернуто майже 1,7 тис. га земель.

Безпосередньо Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора у цій сфері було подано 14 позовів на понад 81 млн грн, задоволено 4 на 28 млн грн, повернуто у державну власність сотні гектарів заповідних земель.

Однією з основних категорій справ є повернення заповідних земель, які вже вибули у приватну власність. А це призводить до істотного погіршення якості земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду, що в цілому створює загрозу для них та їх природоохоронної, екологічної, наукової, рекреаційної та іншої цінності.

Лише з моменту створення спеціалізованих екологічних прокуратур прокурорами виявлено майже 400 випадків вибуття із державної власності земель природно-заповідного фонду загальною площею понад 2,2 тис. гектарів.

У багатьох випадках це пов’язано з недосконалістю обліку заповідних земель, відсутністю розроблених документів на них документів, прогалинами у державній реєстрації земельних ділянок.

Так, за інформацією ДП «Центр державного земельного кадастру» лише за три місяці напередодні повномасштабної збройної агресії сформовано та зареєстровано у державному земельному кадастрі понад 16,7 тис. ділянок, які повністю або частково накладаються на об’єкти природно-заповідного фонду.

Особливе занепокоєння викликає те, що землі ПЗФ намагаються незаконно передати третім особам під час проведення інвентаризації земель шляхом зміни їх категорії.

До прикладу, господарським судом Хмельницької області 20.02.2023 р. задоволено позовну заяву Летичівської окружної прокуратури в інтересах ДЕІ у Хмельницькій області, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА до Деражнянської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 64,3024 га вартістю понад 337 млн грн, яку за результатами інвентаризації земель зареєстровано як землі сільськогосподарського призначення попри її віднесення до території гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський».

В окремих випадках землі ПЗФ переходили у власність (користування) третіх осіб на підставі підроблених документів.

Так, забезпечено виконання судового рішення, постановленого за позовом Офісу Генерального прокурора, та повернуто у державну власність 777 га земель лісового заказника загальнодержавного значення Урочище «Унава» в Київській області, право власності на які було зареєстровано за товариством на підставі підроблених документів.

Господарським судом Одеської області задоволено 2 позови Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Визирської сільської ради до споживчих кооперативів «СТ «Простоквашино», «СТ «Ромашкино» про скасування рішень державних реєстраторів, припинення права оренди на земельні ділянки вартістю 278,4 млн грн площею 59,7 га, які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» та на які зареєстровано право користування на підставі підроблених документів.

В окремих випадках межі об’єктів ПЗФ не встановлено з вини державних підприємств чи установ.

Закарпатський окружний адміністративний суд 28.09.2023 р. задовольнив позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах Закарпатської обласної військової адміністрації та ДЕІ у Закарпатській області і зобов’язав ДСГП «Ліси України» провести роботи з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Тесаник» площею 169,5 га.

Органами прокуратури, у взаємодії з громадськістю та правоохоронними органами і надалі триватиме системна робота щодо протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на суспільні відносини у сфері організації, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Матеріал підготовано експертами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора

Повну версію аналізу законодавства читайте на платформі-сервісі «Екотрансформація» в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024.