Рекультивація порушених земель — це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Під час планових перевірок землекористувачів одним із найтяжчих злочинів є безгосподарницьке використання земель, що за тривалого використання спричинило зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту. За такі дії у Кримінальному кодексі України передбачено покарання у вигляді штрафу або обмеження волі.
Яка правова природа володіння і користування земельною ділянкою
Поняття і терміни
| Земля | Основне національне багатство, яке перебуває під особливою охороною
держави. Земля, як ресурс, просторовий базис, і основний засіб сільськогосподарського виробництва. Абсолютне право на землю, в межах кордонів України, належить народу |
| Власність — право і зобов’язання | Право власності — це право володіти користуватись і розпоряджатись. Зобов’язання власності — (згідно з кодексами) сплачувати податок,
користуватися без шкоди суспільству та навколишньому середовищу |
| Земельна ділянка | Частина земної поверхні з визначеними межами, певним місцем розташування та правами щодо неї.
Право власності є обмеженим правом і містить зобов’язання дотримуватись цільового призначення, згідно з документацією із землеустрою |
| Користування | Право використовувати з метою отримати прибутки або для задоволення
власних потреб. Право користування є строковим і безстроковим, оплатним і безоплатним, обмежене законодавчо |
| Рекультивація | Комплекс робіт та заходів з відновлення ландшафтів і земель, порушених господарською діяльністю людини або природними процесами, а також
створення на цих місцях нових ландшафтів. Такі роботи повинні проводитися на місцях розробки корисних копалин, нафтопроводів, будівництва. Перший технічний етап рекультивації включає відновлення рельєфу (засипка ярів, кар’єрів, ліквідація або планування відвалів гірських порід і ін.); другий (біологічний етап) — повернення туди попередньо знятого ґрунтового шару, лісовідновлення (вирощування лісів на вирубках, згарищах, відвалах), відновлення родючості, включаючи комплекс агротехнічних заходів |
| Землекористувач | Особа, що має права (користуватись і розпоряджатись доходом, документи) та використовує земельні ділянки. |
| Порушені землі | Земельні ділянки, на яких порушений природній верхній родючий шар ґрунту, або відбуваються ерозійні процеси та процеси зміни рельєфу, ландшафту |
Проблема полягає у тому, що ґрунти земельних ділянок є об’єктом особливої охорони, яка охоплює, зокрема, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Конкретно цей захист може набувати вигляду проведення зрошувальних, осушувальних, протипаводкових та інших заходів, гіпсування, вапнування, фосфоритування, піскування і глинування ґрунтів, їх дренажу, розчищення від каміння, заліснення ярів, балок, крутосхилів, створення полезахисних лісосмуг, терасування крутих схилів тощо.
Характеристика земель, у т. ч. сільськогосподарського призначення, у порядку ведення державного земельного кадастру містить якісну характеристику ґрунту та зобов’язує мати Агротехнічний паспорт поля за такими характеристиками, як товщина гумусового горизонту, вміст гумусу і рухомих поживних речовин, механічний склад ґрунтів, крутизна схилів, еродованість, кам’янистість, засоленість, солонцюватість, кислотність, перезволоженість, заболоченість, забруднення продуктами хімізації сільського господарства і техногенними факторами.
| Родючість земель (ґрунтів) визначається множинністю чинників — механічним складом, властивостями ґрунтотворної породи, поживним режимом, фізико-хімічними показниками, умовами залягання тощо і виражається балами бонітету ґрунту. |
Сенс охорони земель полягає в тому, що власники землі і землекористувачі, у т. ч. орендарі, зобов’язані здійснювати, зокрема, такі заходи, як:
Родючістю ґрунту визнається його здатність задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку. Розрізняють природну та ефективну (набуту в результаті обробки добривами, меліорації тощо) родючість ґрунту. Втрата родючості ґрунту (постійна або тимчасова) означає, що вирощування сільськогосподарських культур на цій земельній ділянці є нерентабельним.
Стаття 166. Рекультивація земель
Закон України «Про охорону земель»
Стаття 53 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-IV імперативно передбачає, що вивезення ґрунтової маси за межі території України, крім зразків для проведення наукових досліджень, забороняється.
Роботи з рекультивації порушених земель виконують поетапно і поділяють на гірничотехнічну та біологічну рекультивацію.
Гірничотехнічна рекультивація — це комплекс інженерних робіт, до складу якого входять:
Біологічна рекультивація — це комплекс заходів щодо створення сприятливого водно-повітряного та поживного режимів ґрунту для сільськогосподарських і лісових культур. Комплекс заходів біологічної рекультивації земель для сільськогосподарського використання визначається фізико-хімічними властивостями підстеляючих порід і нанесеного родючого шару ґрунту або потенційно родючої породи. Цей комплекс охоплює запровадження сівозмін, насичених культурами на сидеральне добриво, внесення підвищених норм органічних і мінеральних добрив, мульчування тощо.
З чого починати?
1. Етап. Сформулювати причини, що спонукають до рекультивації.
Діяльність підприємств регулюється дозвільною документацією та ризиками щодо зупинки діяльності внаслідок перевірки контролюючими органами.
Законодавство прямо вимагає у землекористувача наявності дозволів, які видаються на підставі проєктної документації щодо землеустрою, рекультивації, будівництва та оцінки впливу на довкілля.
Про плани перевірок можна дізнатися на сайті Державної регуляторної служби України та з питань надрокористування — на сайті Державної служби геології та надр
Позапланова перевірка проводиться у випадках, що спричинили шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Підстави позапланових перевірок чітко вказані у ст. 6. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V. Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
2. Етап. Формування інформаційної бази для складання ТЗ.
— Інвентаризація та формулювання проблеми.
— Моделювання мети використання порушених земель після рекультивації, та розробка робочого проєкту рекультивації під визначену мету.
— Збір необхідної інформації для проєктування.
— Вивчення планів розвитку територіальних громад та Генерального планування.
3. Етап. Визначення мети рекультивації, складання робочого проєкту та кошторису робіт.
Розʼяснення було підготовано на початку 2022 року Романом Третяком, юристом, землевпорядником, оцінювачем, начальником відділу Науково-дослідного центру екологічної безпеки та природокористування на запит Асоціації PAEW
