Як уникнути колапсу при набутті права користування землею для потреб надрокористування
Гостроту цієї теми посилює цілий ряд гучних справ, пов’язаних з наданням Державною службою геології та надр України спеціальних дозволів на користування ділянкою надр на земельних ділянках, на яких вже розміщені об’єкти ПЗФ, водосховища питної води, об’єкти історико – культурної спадщини тощо.
Враховуючи той факт, що надрокористування нерозривно пов’язано із земельною ділянкою, при отриманні спеціального дозволу слід чітко собі знати алгоритм набуття прав на користування відповідною земельною ділянкою.
Важливість проблеми полягає і в тому, що частина розвіданих родовищ корисних копалин знаходиться на землях сільськогосподарського призначення, які вже знаходяться у приватній власності, як результат реформи розпаювання та приватизації земель, а значна частина – на землях лісового фонду нового землекористувача ДП «Ліси України».
Не менш важливим є той факт, що мова йде про земельні ділянки за межами населених пунктів, для яких відсутня будь яка містобудівна документація, як того вимагає ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Звертаємо увагу на основні нюанси надання в користування земельних ділянок для потреб надрокористування у відповідності із ст. 66 Земельного кодексу України:
Слід зазначити, що форма користування земельною ділянкою на підставі сервітуту для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, прямо передбачена ст.66 ЗКУ (зі змінами).
Це стало можливим із прийняттям Закону України від 01.12.2022 № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами»:
земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами.
Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.

Сьогодні найпоширенішими способами набуття прав на землю для цілей надрокористування є:
1. придбання у власність земельної ділянки
2. оренда земельної ділянки
Із набуттям чинності вказаних змін додалася третя (3) можливість набуття прав на землю для цілей надрокористування шляхом встановлення земельного сервітуту:
3. встановлення земельних сервітутів без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.
Кожен із наведених способів має свої недоліки та переваги:
Для відведення таких земельних ділянок із зміною цільового призначення з наступною передачею в оренду, слід дотримуватися процедури у відповідності із п.3 ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме:
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні:
Детальний план території
Зазвичай розроблення детального плану території на сьогодні коштує приблизно 30 – 40 тис. грн за гектар.
Крім того, в разі зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, виникає необхідність відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Базовий норматив втрат лісогосподарського виробництва залежить від типу лісів та становить від 40 тис. гривень за один гектар.
Таким чином для влаштування кар’єру площею 30 га на землях лісогосподарського призначення прийдеться сплатити втрат більше 1, 2 млн. грн.
Термін відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення становить до двох років.
Інший спосіб набуття прав на землю для потреб надрокористування – шляхом встановлення земельного сервітуту досить новий, але заслуговує на увагу.
Це відносно новий спосіб, який ще не набув широкої практики застосування.
Але він має свої переваги:
відносна дешевизна та коротка тривалість часу для його укладання.
В усіх випадках розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
Термін встановлення сервітуту становить від двох до шести місяців в залежності від категорії земель.
Отримавши спеціальний дозвіл та заплативши десятки мільйонів гривень, надрокористувач, як невідʼємну частину дозволу, підписує програму робіт з чіткими термінами досягнення мети спецдозволу.
Ще важливим є той факт, що з часу отримання спецдозволу, почався відлік терміну дії спецдозволу.
Не підготовлений надрокористувач, починає хаотичний пошук шляхів отримання права користування земельною ділянкою.
Шляхів досягнення мети спецдозволу не так багато:
Який варіант вибрати – залежить від оцінки багатьох факторів…
Детальніше про це ми розповімо на Бліц-інтенсиві від «Офіс сталих рішень», 16 серпня, 14.00 – 16.00, онлайн

«БІЗНЕС, ДОВКІЛЛЯ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ – 2024: ключові питання та оперативна координація»
Поставте свої питання заздалегідь і експерт включить відповідь до програми.
Наші менеджери дадуть відповіді на всі питання: