Як відбуватиметься СПІЛЬНОДУМАННЯ «Місто майбутнього»: порядок денний

2026-08-18
9:25

Як відбуватиметься СПІЛЬНОДУМАННЯ «Місто майбутнього»: порядок денний

27 серпня 2026 року, Київ
11:00–16:00

Місто майбутнього не народжується лише в кабінетах архітекторів чи державних стратегіях. Воно формується через тисячі рішень, які ми ухвалюємо вже сьогодні: як виробляємо і споживаємо енергію, як плануємо території, будуємо житло, управляємо водою та відходами, організовуємо безпечні громадські простори, готуємося до кліматичних і воєнних ризиків, залучаємо інвестиції та посилюємо спроможність громад.

Саме тому Спільнодумання не буде традиційною конференцією з послідовністю підготовлених доповідей.

Але головними дійовими особами цього формату будуть не лише спікери.

До Спільнодумання запрошуються всі, хто має екологічну, архітектурну, містобудівну, інженерну, енергетичну, водну, правову, інвестиційну чи управлінську експертизу і готовий допомогти сформувати спільне бачення.

Як ми працюватимемо

У кожному тематичному блоці:

модератор формулює ключове питання;
запрошені експерти дають короткі позиційні відповіді;
учасники в залі за QR-кодом залишають власну позицію, аргумент, заперечення, кейс або питання;
частина відповідей із залу одразу виноситься у спільну дискусію;
наприкінці блоку формується головне питання, на яке відповідає вже вся аудиторія.

Таким чином, завдання Спільнодумання не в тому, щоб зафіксувати набір виступів, а в тому, щоб побачити, де професійна спільнота вже має спільне бачення, де залишаються суперечності і які рішення потребують подальшої роботи.

У програмі:

Яке місто ми насправді будуємо сьогодні?

Вітальні виступи представників держави, парламенту, міжнародних партнерів, академічної спільноти та професійного середовища.

Питання, з якого починаємо Спільнодумання

Якщо значна частина того, що Україна побудує протягом найближчих десяти років, працюватиме ще у 2050–2070 роках, чи маємо ми сьогодні достатньо чесне уявлення про те, для якого майбутнього насправді проєктуємо?

РОЗМОВА 1

ЕНЕРГІЯ ЯК ОСНОВА СТІЙКОСТІ МІСТА

Війна змінила саме визначення енергетичної безпеки. Сьогодні питання вже не лише в ціні енергії чи енергоефективності будівель, а в тому, чи працюватимуть лікарні, водоканали, школи, зв’язок та інша критична інфраструктура під час наступної кризи.

Обговорюємо

- - - - Якою має бути енергетична архітектура України майбутнього?
        Де проходить межа між централізованою генерацією та автономністю громад?
        Чи повинна енергетична автономність критичних муніципальних об’єктів стати стандартом нової відбудови?
        Яку роль мають відігравати сонячна генерація, накопичувачі енергії, теплові насоси та енергоменеджмент?
        Що заважає громадам переходити від окремих енергетичних рішень до системної моделі стійкості?

РОЗМОВА 2

ЯК І НА ЧОМУ МИ ПРОЄКТУЄМО УКРАЇНСЬКІ МІСТА 2040?

Будинок починається не з першої цеглини. Місто починається з рішення про територію, даних, на яких це рішення базується, нормативів, якими керується проєктувальник, і ризиків, які ми або врахували сьогодні, або залишили наступному поколінню.

Обговорюємо

- - - - Де закінчується відповідальність девелопера за будинок і починається його відповідальність за місто?
        Як відрізнити справді зелене будівництво від набору технологічних опцій і сертифікатів?
        Коли зелені дахи, фасади та інші зелені конструкції перестають бути декором і стають частиною інфраструктури?
        Чи повинна екологічна діагностика території стати передумовою великих проєктів відбудови?
        Чи здатна стратегічна екологічна оцінка реально змінити рішення, а не лише супроводити вже ухвалений план?
        Наскільки чинні ДБН, ДСТУ та система технічного регулювання відповідають місту, яке Україна хоче побудувати?

РОЗМОВА 3

ВОДА ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ МІСТА

Міста звикли швидко забирати воду, використовувати її та якомога швидше відводити. Але зміна клімату змушує ставити інше питання: чи можемо ми й надалі ставитися до дощової, поверхневої та очищеної води як до того, чого потрібно позбутися?

Обговорюємо

- - - - Як мала б виглядати водна система українського міста, якби ми проєктували її сьогодні на наступні 50 років?
        Чи достатньо модернізувати окремі очисні споруди, чи потрібно переходити до управління всім міським водним циклом?
        Чим є міська водойма: інженерним об’єктом, екосистемою, громадським простором чи елементом кліматичної адаптації?
        Чому сильний дощ досі часто вважається лише проблемою каналізації?
        Де проходить межа між традиційною підземною інфраструктурою і містом, яке саме здатне утримувати, накопичувати та повільно віддавати воду?
        Яку роль мають відігравати зелені та синьо-зелені рішення?

РОЗМОВА 4

КЛІМАТИЧНА, ТЕХНОГЕННА І ПОВСЯКДЕННА БЕЗПЕКА МІСТА

Безпека міста більше не складається з одного виду ризику. Спека може збігтися з відключенням електроенергії, сильні опади з пошкодженою інфраструктурою, техногенна аварія з воєнними наслідками.

Місту потрібне не лише реагування, а здатність бачити взаємозалежність ризиків.

Обговорюємо

- - - - Що має відбуватися після того, як місто визначило власні кліматично вразливі зони?
        Чому громада повинна інвестувати в оцінку кліматичних ризиків уже сьогодні?
        Які рішення коштуватимуть значно дорожче завтра, якщо кліматичну вразливість не врахувати зараз?
        Чи може місто або підприємство називатися сталим, якщо воно не готове до пожеж, аварій, руйнування інфраструктури чи евакуації?
        Чому цивільний захист і техногенна безпека досі часто існують окремо від дискусії про сталий розвиток?
        Що насправді означає безпечний громадський простір після заходу сонця?
        Де проходить межа між якісним освітленням, реальною безпекою, енергоефективністю та впливом на довкілля?

РОЗМОВА 5

МІСТО ДЛЯ ЛЮДИНИ І МІСТО ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Місто може мати стратегію, але не мати людей, здатних її реалізувати. Може потребувати інвестицій, але не мати середовища, в яке готовий прийти капітал. Може закликати мешканців бути екологічними, але не створити для цього елементарної інфраструктури.

Обговорюємо

- - - - Наскільки поведінка мешканців залежить від просвіти, а наскільки від того, чи створило місто правильну інфраструктуру?
        Чи не стане кадровий дефіцит головним прихованим обмеженням відбудови?
        Чи можуть малі міста реалізовувати ті самі моделі розвитку, що й великі?
        Яких повноважень громадам справді бракує, а які вони вже мають, але ще не мають достатньої спроможності реалізувати?
        Що змушує великий бізнес пов’язати своє майбутнє з конкретною громадою?
        Які характеристики міста визначають рішення людей залишатися, повертатися або переїжджати до нього?

ПІДСУМКОВИЙ БЛОК

ЕКСПЕРТНИЙ STRESS-TEST: ЩО МИ ПОЧУЛИ І ЩО З ЦИМ РОБИТИ?

Це не ще одна серія виступів.

Фахові експерти Асоціації професіоналів довкілля PAEW критично перевірять те, що звучало протягом дня: де є сильні рішення, де залишаються сліпі зони, які екологічні, правові, технічні, інституційні та фінансові бар’єри ми недооцінюємо.

Перевіряємо

- - - - які ризики відбудови ми досі не включаємо в планування;
        де європейські вимоги можуть змінити сьогоднішні українські рішення;
        на якому етапі екологічна оцінка ще може реально впливати на вибір;
        чи не розглядаємо ми місто окремо від землі, води та екосистем, що його оточують;
        які рішення у сфері водного врядування можуть дати найбільший системний ефект;
        що саме потрібно вимірювати, щоб через п’ять років довести, що місто справді стало стійкішим;
        де чинна нормативна система допомагає трансформації, а де сама стає бар’єром.

ФІНАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ІЗ ЗАЛОМ

ХТО Є ДІЙОВОЮ ОСОБОЮ СПІЛЬНОДУМАННЯ

Не лише запрошений спікер. Дійовою особою може стати кожен, хто має що додати до спільного бачення міста майбутнього.

Еколог. Архітектор. Містобудівник. Інженер. Представник громади. Девелопер. Енергетик. Фахівець водного сектору. Юрист. Науковець. Представник бізнесу. Фахівець із кліматичної адаптації, просторового планування, цивільного захисту чи інвестицій.

Новизна цього формату саме в тому, що місто не можна спроєктувати всередині однієї професії.

Вода не є лише питанням водоканалу. Кліматична адаптація не є лише питанням еколога. Енергетика не існує окремо від просторового розвитку. Зелене будівництво не може бути відірване від даних про територію. А інвестиційна привабливість не виникає окремо від якості середовища, безпеки та спроможності громади.

Саме тому Асоціація професіоналів довкілля PAEW запрошує до Спільнодумання не пасивних слухачів, а співавторів рішень.

Бажаєте стати учасником?

Реєструйтесь!

Організатори: Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) та Офіс сталих рішень за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні та Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія.

☎︎ З питань взаємодїї:

- - - 0 800 330 351

або

- - - +38 (068) 602-4233, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
    - +38 (099) 370-4227, (096)740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

#Ініціаиви PAEW #подія #практичний досвід #СПІЛЬНОДУМАННЯ