Ірина Супрун, CEO Геологічної інвестиційної групи, експертка у сфері надрокористування
Забезпечити стале надрокористування в Україні
можна лише сталими правилами!
Вперше за тривалий час до головного документа, який регулює правила користування надрами в Україні, внесли суттєві зміни. 28 березня набув чинності Закон № 2805-IX від 01.12.2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» (далі — Закон № 2805). Це означає, що саме від цієї дати видобувна галузь розпочинає працювати за новими правилами.
Думки про даний документ розділилися як на позитивні, так і негативні. Але, які наслідки насправді принесе прийнятий Закон № 2805 для держави, громади та українського бізнесу, і яку роль надрокористування відіграє у повоєнному відновленні, зʼясуємо з Іриною Супрун, CEO Геологічної інвестиційної групи, експерткою у сфері надрокористування.
 Довідково:
Геологічна інвестиційна група — геологічний та юридичний радник бізнесу у праві на користуванні надрами. Компанія працює на ринку України з 2019 року. За цей період зарекомендувала себе як надійний партнер для надрокористувачів та активний учасник загальноукраїнських і міжнародних профільних заходів. З Геологічною інвестиційною групою співпрацюють та довіряють свій бізнес головні надрокористувачі України. З 2021 року ТОВ «Геологічна інвестиційна група» є членом Європейської Бізнес Асоціації (EBA), а в лютому 2022 року компанія ініціювала створення першого в Україні Комітету надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації. Команда Геологічної інвестиційної групи об’єднала досвідчених фахівців у сфері геології, екології та юриспруденції. Це дозволило стати унікальною компанією у видобувній галузі, яка реалізує проєкти, що стосуються всіх корисних копалин, та надає такий комплексний супровід для надрокористувачів. Компанія представляє і захищає інтереси надрокористувачів в органах державної влади та судах, знаходить за запитом інвестиційно-привабливі об’єкти та здійснює їх комплексний аналіз. Команда Геологічної інвестиційної групи надійно супроводжує кожен етап діяльності геологічних та видобувних проєктів, забезпечує комплексний геологічний та юридичний супровід, процеси продажу й придбання об’єктів надрокористування, будує напрямки розвитку об’єкта, оцінює ризики та розраховує економічну складову і готує фінансову модель для родовищ та ділянок. Крім того, Геологічна інвестиційна група інвестує власний капітал у видобувні проєкти та аналізує зміни законодавства у сфері надрокористування, знає, як розвивається ринок, прогнозує його динаміку і тенденції. |
Отже, на вашу думку, наскільки доцільною є реформа надрокористування в умовах воєнного стану? Чи відповідає вона цілям сталого розвитку?
Правила, які регулюють користування надрами в Україні, вже давно потребували модернізації та змін, які б сприяли розвитку галузі та її інвестиційній привабливості. Власне реформа надрокористування напрацьовувалась вже досить тривалий період і фактично так склалося, що була ухвалена в умовах воєнного стану.
Проте ми все ж отримали кардинальні зміни, які завдяки спільним зусиллям експертів галузі, урядовців, представників бізнесу та провідних неурядових структур, є такими. Адже, коли Україна здобула незалежність, наша економіка ще не була сформована як ринкова і, відповідно, видобувна галузь була орієнтована на радянську модель економіки. В результаті такого впливу правила надрокористування, які були в основі законодавства донедавна, на жаль, стали прототипом радянського шаблону. Вони не відповідали викликам й потребам бізнесу і часу, в якому розвивався ринок у світі, а тим більше міжнародним стандартам. Але з ухваленням Закону № 2805 галузь надрокористування отримала абсолютно новий підхід, який дозволить остаточно відійти від застарілої радянської формули.
Що варто вже зараз врахувати? І як зміни до законодавства вплинуть на надрокористувачів, державу та громадян?
Оцінюючи загалом законодавчі зміни, перш за все варто акцентувати на тому, що основні правила користування надрами в Україні сформовані і чітко прописані на рівні Закону. Це свідчить про те, що вони є стабільнішими, ніж були досі. Оскільки правила, які регулювали важливі процеси у видобувній галузі до прийняття Закону № 2805, були ручними і адаптувалися частіше під політичну владу і її волю.
Вочевидь, є як позитивні зміни, так і такі, що певною мірою ускладнюватимуть роботу надрокористувачів. До прикладу, вся звітність відтепер подаватиметься тільки через Електронний кабінет надрокористувача. Це одна із позитивних та давно очікуваних змін. Позитивним є також те, що надрокористувачі зможуть отримати наскрізний спецдозвіл відразу на розвідку та видобування. Водночас у надрокористувачів з’явилася можливість затверджувати запаси за міжнародними стандартами, адже Державна експертиза та оцінка ресурсів і запасів корисних копалин працюватиме відповідно до міжнародних норм.
Крім того, з’явилося поняття «малого надрокористування», яке дозволить власникам земельних ділянок, які хотіли на своїх ділянках вивчати надра чи розпочати видобувну діяльність, отримати таку можливість без аукціону. Така практика існує в Європі вже досить давно. Проте важливо врахувати, що це стане можливим лише за умови, якщо вони володіють не більше ніж 25 га землі.
Ми з колегами детально аналізували кожну зміну до Закону № 2805, щоб зрозуміти, як саме законодавчі новації вплинуть на ту чи іншу суспільну нішу — бізнес (надрокористувачі), державу та громадян. З матеріалами на цю тему наша компанія вже встигла вийти в ЗМІ та підготувати своїх партнерів до роботи за новими правилами.
На жаль, незалежно від подій, питання поводження з відходами в Україні залишається в невирішеному статусі вже понад 30 років. І це стосується не лише видобувної галузі.
Відходи, які утворюються при будь-якому виробництві, становлять величезну небезпеку для життя і здоров’я людей. Водночас уся «спадщина» від радянського союзу, включно з екологічними проблемами, несе загрозу й досі. Адже відходи від діяльності видобувних підприємств, які ще у 90-х роках були приватизовані чи збанкрутували, завдають шкоди до сьогодні.
Крім того, станом на сьогодні держава не пропонує жодних правових механізмів для подолання негативних наслідків або надання особливого статусу таким ділянкам. До того ж частина з цих об’єктів — це техногенні родовища. І наше законодавство жодним чином не вирішує проблеми техногенних родовищ. Так само й не надає переваг для інвестора, який готовий взяти розробку подібних родовищ на пільгових умовах. Своєю чергою, держава також не має достатньо ресурсів, щоб самостійно підготувати цей об’єкт для залучення інвестицій.
З наявними чинними об’єктами може скластися аналогічна ситуація, адже питання рекультивації ділянок надр після завершення розробки родовища законодавець знову оминув увагою. Як і раніше, за ухилення від рекультивації можна притягнути лише надрокористувача, який після закінчення дії спеціального дозволу втрачає свій статус. Відповідно, в контролюючих органів відсутні особи, яких можна притягнути до відповідальності.
Сьогодні, на жаль, величезного зацікавлення інвестувати в надра України немає, адже війна вносить свої корективи в попит ринку, оскільки значна частина територій охоплена активними бойовими діями та й поріг заходу в надра суттєво зріс, за якого навіть невеликі проєкти стартують від $1 млн.
Так, у нас працює ринок надрокористування — і це лише за умови, коли є запит, тоді й з’являються об’єкти для видобування.
Можливо, після повної адаптації до нового законодавства та Перемоги України інвестиційний ринок почне пожвавлюватися. Але варто розуміти, що зараз ми отримали лише незначну частину з усіх передумов для цього. І ця частина полягає у врегулюванні правил надрокористування. Проте, крім законодавства, потрібно доопрацювати ще в напрямках податкового регулювання та захисту права власності бізнесу. Оскільки відкритими залишаються питання прозорості судової системи та контролюючих органів.
Щоб зробити ринок надрокористування в Україні інвестиційно привабливим, необхідно комплексно підходити до змін. Зокрема, якщо говорити про надра та геологію, то в Україні відкритою проблемою залишається відсутність ринку геологічної розвідки. Що, своєю чергою, також не сприяє інвестиційній привабливості у видобувній галузі.
Кадровий голод у цих сферах просто величезний. Причиною цього є те, що професія геолога в Україні залишається недооціненою і, якщо порівнювати зі світовою практикою, то такого профілю спеціаліст відноситься до високооплачуваних і має всі можливості для професійного розвитку.
Для того щоб ринок надрокористування розвивався, необхідно, щоб був баланс між попитом і пропозиціями. А саме: бізнес, який бажає працювати у сфері надрокористування, має передусім бути зацікавленим у підготовці якісних кадрів. Тому важливою складовою тут є співпраця бізнесу і навчальних закладів, які готують цих фахівців. Хороший приклад співпраці між інституціями та майбутніми фахівцями показала сфера ІТ, де передбачені спеціалізовані програми, різноманітні заходи, які дозволяють кваліфікованим молодим спеціалістам розпочати свій шлях у компанії і активно розвиватися.
Я вважаю, що в геології все лише починається. Адже наприкінці минулого року, вперше в Україні, USF спільно з EIT Raw Materials організували хакатон з фокусом на переробку мінералів та металів — Raw Materials Hackathon: Change4Future. Геологічна інвестиційна група стала ґрантовим партнером заходу. Ми долучилися до конкурсу стартапів і насправді зрозуміли, що стартап — це один із нових видів залучення креативних спеціалістів у видобувну галузь. Водночас він дає можливість талановитим людям реалізувати класні ідеї.
Ми віримо у майбутнє сфери надрокористування й у те, що Україна стане повноцінним стратегічним партнером Європейського Союзу в цьому напрямку. Адже надра — це один із ключових ресурсів, від якого залежатиме сталий розвиток та післявоєнна відбудова країни. І головною метою зараз є ефективне й раціональне використання цього ресурсу.
Україна неодмінно має стати країною із сучасною системою переробки сировини. Дуже важливо створити всі необхідні умови для залучення якісних інвесторів в Україну, які вкладатимуть кошти у видобувний бізнес та переробку цієї сировини.
Ми мусимо зробити все від нас залежне, щоб створювати продукт тут, а не лише експортувати сировину за кордон. До прикладу, таке варто реалізувати в скляній промисловості, яка в Україні практично відсутня. Ми, як компанія інвестиційного напрямку, в першу чергу зацікавлені в залученні міжнародних та європейських капіталовкладень в Україну після Перемоги, а також, щоб ці кошти працювали на благо громадян і держави.
Нам пощастило, адже Україна є однією із найбагатших країн за запасами корисних копалин, які в Європі та світі вважаються такими, що вичерпуються або мають обмежені запаси. Зокрема, в надрах України виявлено проявів 117 видів корисних копалин, серед яких 22 із 30 сировинних ресурсів, які в Європі уже визначили критичними. До переліку корисних копалин з унікальним потенціалом належать графіт, літій, титан, кобальт тощо. Саме тому інвестування у проєкти видобування таких мінералів в європейських компаній викликає особливу зацікавленість.
Зокрема, в межах бізнес-форуму по забезпеченню критичною сировиною Raw Materials Week, що відбувся в Брюсселі у листопаді минулого року, говорили про партнерство та співпрацю з Україною в галузі надрокористування. Ми віримо, що Україна стане гідним партнером та великим гравцем на ринку надрокористування у світі.
Крім того, з таким сировинним потенціалом ми легко можемо забезпечити себе всіма необхідними матеріалами для післявоєнної відбудови, адже в надрах нашої країни є широкий спектр корисних копалин, що можуть і мають бути задіяні.
Матеріал є невід’ємною частиною журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №4, 2023
Передплатити журнал на 2023 рік
Маєте питання? Зверніться:
