Якщо підприємство приймає рішення змінити підхід до класифікації макулатури, склобою, металобрухту, полімерної упаковки чи іншої вторинної сировини та починає розглядати такі матеріали не лише як відходи, а і як матеріальні цінності (МЦ), така зміна повинна бути належним чином задокументована. Це важливо як для бухгалтерського, так і для екологічного обліку, оскільки саме документальне оформлення підтверджує обґрунтованість нового підходу та дозволяє уникнути претензій під час перевірок.

Передусім необхідно розуміти, що перекласифікація не означає «зникнення» статусу відходу в екологічному розумінні. Йдеться насамперед про зміну господарського та бухгалтерського підходу до поводження з такими матеріалами — тобто визнання того, що вони мають економічну цінність, накопичуються окремо та підлягають реалізації або повторному використанню.

Першим кроком зазвичай є прийняття внутрішнього управлінського рішення підприємства. На практиці це оформлюється наказом керівника або розпорядчим документом, у якому:

• • • • визначається перелік матеріалів, що підлягають перекласифікації;
      • зазначаються підстави для такого рішення;
      • визначається порядок їх обліку;
      • призначаються відповідальні особи;
      • встановлюється взаємодія між бухгалтерією, складом та екологічною службою.

Другим важливим етапом є внесення змін до облікової політики підприємства. Саме цей документ визначає правила бухгалтерського обліку та дозволяє офіційно закріпити:

• • • • порядок оприбуткування вторинної сировини;
      • метод оцінки;
      • бухгалтерські рахунки;
      • правила списання та реалізації;
      • підхід до аналітичного обліку.

Наприклад, в обліковій політиці може бути передбачено, що макулатура, склобій чи металобрухт, придатні до реалізації, обліковуються як поворотні відходи або інші матеріали на окремому субрахунку.

Третім етапом є приведення у відповідність внутрішніх екологічних документів. Важливо уникнути ситуації, коли бухгалтерія вже визнає вторсировину МЦ, але екологічна документація взагалі не містить інформації про її утворення чи рух. Тому доцільно:

• • • • оновити внутрішні журнали та форми обліку;
      • внести зміни до Плану управління відходами;
      • врегулювати порядок накопичення та передачі;
      • забезпечити співставність даних між екологічним і бухгалтерським обліком.

Також бажано оформити первинні документи, які підтверджують сам факт утворення та передачі вторинної сировини:

• • • • акти утворення;
      • накладні;
      • акти приймання-передачі;
      • складські документи;
      • договори з переробниками або покупцями.

Саме комплексний підхід дозволяє підприємству обґрунтовано використовувати модель, за якої вторинна сировина одночасно враховується як відхід у сфері екологічного законодавства та як матеріальна цінність у бухгалтерському обліку.