Головна / Надрокористування / Як запобігти кризовим ситуаціям під час оформлення права користування землею для надрокористування?
Як запобігти кризовим ситуаціям під час оформлення права користування землею для надрокористування?
Торкнутися цієї теми змусили цілий ряд практичних прикладів, неможливості організації та встановлення зони санітарної охорони навколо об’єктів централізованого водопостачання або її відсутності взагалі та цілим рядом гучних скандалів пов’язаних з наданням Державною службою геології та надр України спеціальних дозволів на користування ділянкою надр на земельних ділянках, на яких вже розміщені об’єкти ПЗФ, водосховища питної води, об’єкти історико-культурної спадщини тощо.
🤔 Розбираємо ситуацію:
Якщо по факту підприємство-надавач послуги централізованого водопостачання має свердловини з першим поясом ЗСО (зон санітарної охорони). То по факту виходить, що частина 1 поясу ЗСО попало на приватну земельну ділянку, поки приватник надав земельну ділянку в оренду. Але потім хоче припинити право оренди, як далі бути?
Зазначемо, що ЗСО та пояси, за своє правовою природою вносить певні обмеження на використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Ці обмеження як складова землевпорядної документації мають бути відображені в Державному земельному кадастрі.
Перед тим як приступити до буріння свердловини (групи свердловин) для потреб централізованого питного водопостачання, слід вивчити питання наявності земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням, а також можливість організації та встановлення зони санітарної охорони навколо даного об’єкту централізованого водопостачання, щоб уникнути суперечок та судових позовів між сусідніми землекористувачами та власниками. Так мають вчиняти європейці.
Інший приклад вже в Україні 🤔
Суб’єкт господарювання влаштував свердловину чи використав існуючу для централізованого водопостачання. По факту з’ясувалося, що у межах першого поясу ЗСО цієї свердловини, знаходиться земельна ділянка приватної власності з цільовим призначенням — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Щоб зорієнтуватися як бути, звернемося до законодавства.
У відповідності до Правового режиму зон санітарної охорони водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 (далі – Правовий режим № 2024), межі ЗСО водних об’єктів встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
У відповідності до Правового режиму № 2023 визначено, що у межах першого поясу ЗСО:
Для підземних джерел водопостачання: забороняється — перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов’язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж.
Отже, бачимо, що існують протиріччя із вимогами законодавства щодо влаштування свердловини на земельній ділянці, в межах першого поясу ЗСО свердловини потрапила частина земельної ділянки яка перебуває у приватній власності іншого користувача з цільовим призначенням — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Ситуацію слід вирішувати у правовий спосіб.
Враховуючи важливість об’єктів централізованого водопостачання для потреб громади, сільська рада може прийняти рішення в межах повноважень щодо поділу або викупу земельної ділянки для суспільних потреб у відповідності із ст.12 та 146 ЗКУ.
Може бути розглянутий варіант відмови від водопостачання у такий спосіб.
Як бути далі – врегулювати спір у досудовий спосіб із врахуванням наданих роз’яснень.