Як здійснювати вимірювання та моніторинг шкідливих речовин у зоні впливу викидів?
Вимірювання та моніторинг шкідливих речовин у зоні впливу викидів має законодавчо та нормативно встановлені особливості.
Розміщення та кількість пунктів спостережень для проведення оцінювання визначаються у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації відповідно до порядку, що встановлюється МВС за погодженням з Міндовкілля.
Для забезпечення точності вимірювальних приладів усі суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, здійснюють оцінювання якості атмосферного повітря, забезпечують здійснення регулярного калібрування і технічного обслуговування засобів вимірювальної техніки, що використовуються ними для здійснення моніторингу атмосферного повітря.
Результатом здійснення підприємством моніторингу атмосферного повітря є:
Як відбувається ідентифікація та розрахунок обсягів викидів в атмосферне повітря для сплати екологічного податку?
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ПКУ).
Відповідно до п. 240.7 ПКУ не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240, які здійснюють такі викиди в обсязі не більше ніж 500 тонн за рік.
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому в ПКУ.
Таблиця. Способи розрахунку видів та обсягів викидів підприємства
№ З/П | НАЗВА СПОСОБУ | ХАРАКТЕРИСТИКА |
1 | Спосіб 1. Інвентаризація викидів спеціалізованою організацією | Проводять інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу і на підставі її даних визначають перелік та обсяги викидів. Таку інвентаризацію здійснюють спеціалізовані організації, відповідні підрозділи підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання та перебувають на обліку в Міндовкіллі. Робота проводиться відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві. Результатом інвентаризації є багатосторінковий документ, на великих підприємствах — багатотомний. |
2 | Спосіб 2. Самостійний розрахунок | Обсяг викидів розраховують самостійно, наприклад, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому наведено кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферу, за максимальної роботи обладнання. Такий розрахунок Державна фіскальна служба може не визнати. Якщо підприємство припуститься помилки та неправильно зазначить види забруднюючих речовин, сума екоподатку може виявитися заниженою. Відповідні дії караються штрафом, передбаченим ст. 123 ПКУ. |
Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у пункті 249.3 статті 249 ПКУ.
Ставки екологічного податку установлено ст. 243–248 ПКУ.
Порядок обчислення податку визначено ст. 249 ПКУ, згідно з якою суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал.
Органи контролю залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податків фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Що необхідно врахувати при визначенні обсягів викидів стаціонарними джерелами?
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов’язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Валові викиди забруднюючих речовин і парникових газів визначають на основі постійних вимірювань концентрацій забруднюючих речовин, або на основі розрахункових методів за даними про витрати та склад використаного палива та характеристики котлів і газоочисних установок.
Існують два показники емісії забруднюючої речовини — узагальнений і специфічний.
Узагальнений показник емісії — середня питома величина викиду. Не враховує особливостей хімічного складу палива, тому під час обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку необхідно застосовувати ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, що визначені в пункті 243.3 статті 243 ПКУ.
Специфічний показник емісії — питома величина викиду, яка визначається для конкретної спалювальної установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива, конкретних характеристик процесу спалювання та заходів щодо зниження викиду забруднюючої речовини.
Для підготовки до складання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря суб’єктам господарювання, які не отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або не перебувають на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферу та використовують не промислові установки для спалювання органічного палива для обігрівання приміщень, пропонують використовувати таку спрощену формулу розрахунку об’єкта оподаткування екологічним податком — валового викиду j-ї забруднюючої речовини Ej(т), що надходить в атмосферу з димовими газами енергетичної установки за звітний період:
Ej = 10-6kjBiQri,
де
Ej — валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за звітний період, т;
kj — показник емісії j-ї забруднюючої речовини для i-го палива (г/ГДж);
Bi — витрата i-го палива за період (т);
Qri — нижча робоча теплота згоряння i-го палива (МДж/кг).
Для обчислення обсягів викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферу під час спалювання найпоширеніших видів природного палива платникам екологічного податку пропонують використовувати показники емісії забруднюючих речовин і нижчу робочу теплоту згоряння палива, що зазначені в прикладах розрахунку.
Як здійснити розрахунок податку у випадку перевищення лімітів, зазначених у дозволі на викиди?
У податковому законодавстві немає норми, що вимагає застосовувати підвищені коефіцієнти за понадлімітні викиди.
Податок розраховують з огляду на фактичні обсяги викидів протягом звітного кварталу.
Установлення гранично допустимих нормативів викидів передбачене природоохоронним законодавством, зокрема нормами Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Діяльність підприємств, що порушує встановлені умови та вимоги, може бути обмежена, тимчасово заборонена або призупинена органами Міндовкілля. Підприємству, яке порушило природоохоронне законодавство, доведеться відшкодувати збиток, заподіяний навколишньому середовищу неправомірними діями.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється в кожному конкретному випадку згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277.
Який порядок обчислення податку?..
Увага! Цей матеріал публікується частково! Повна стаття «Як здійснити відбір проб і розрахувати викиди без помилок? Покрокова інструкція» (автор – АНАСТАСІЯ РУДЕНКО, розробниця екологічної документації, експертка з газоочистного обладнання) – у №10, 2025 журналу «Sustainability leaders guide» від «Офісу сталих рішень»
Цей матеріал — ваш практичний путівник з екологічних вимірювань і оцінки впливу викидів: від інвентаризації джерел до розрахунку приземних концентрацій, організації відбору проб і податкових зобов’язань. Разом з експерткою зібрали в одному місці те, чого зазвичай бракує інженерам і екологам: чіткі алгоритми, перелік методик, вимоги до ЗВТ, типові помилки та рішення. В матеріалі знайдете:
