Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Яка методологія розрахунку ГДС?

Методологія розрахунку ГДС

Розрахунок ГДС базується на кількох основних параметрах:

        • Гідрологічні характеристики водного об’єкта (глибина, швидкість течії, об’єм води).
        • Фонова концентрація забруднюючих речовин.
        • Допустиме навантаження на екосистему.
        • Категорія водокористування водного об’єкта (наприклад, питне водопостачання, рибогосподарська діяльність тощо).

Основна формула розрахунку:

ГДС = (Сдоп – Сф) × Q / (1 – К),

де:

Сдоп – допустима концентрація речовини у воді,

Сф – фонове забруднення,

Q – водний потік,

К – коефіцієнт змішування.

 

Приклад розрахунку ГДС

Вхідні дані:

Водний об’єкт: річка зі швидкістю течії 0,8 м/с.

Фонова концентрація амонійного азоту (Сф) – 0,2 мг/л.

Допустима концентрація для рибогосподарських водойм (Сдоп) – 0,5 мг/л.

Об’єм води в річці (Q) – 150 м³/с.

Коефіцієнт змішування (К) – 0,3.

Обчислення:

ГДС = (0,5 – 0,2) × 150 / (1 – 0,3) = 64,3 мг/с.

Таким чином, максимально допустимий скид амонійного азоту у даний водний об’єкт не повинен перевищувати 64,3 мг/с.

УВАГА! Стаття «Гранично допустимі скиди: розрахунок, розробка проєкту – розбираємо на прикладах» публікується частково і є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №3, 2025 від «Офісу сталих рішень»

Автор: Надія Соломатіна, експерт Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Спеціальне водокористування у надрокористуванні: правові вимоги, екологічні ризики та механізми контролю