Які особливості управління відходами буріння нафтогазової галузі України?
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про управління відходами» підприємства нафтогазової галузі наражають на певні виклики. Частина нормативно-правових актів втратила чинність, на заміну яким ухвалено цілу низку нових документів.
Втратили чинність накази Мінприроди:
Нечинною є постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами» від 13 липня 2016 року № 446.
Деякі постанови КМУ у сфері управління відходами втрачають чинність з 1 січня 2025 року, а саме:
Натомість вже набули чинності такі постанови КМУ:
У зв’язку з набуттям чинності цих нормативно-правових актів суб’єкти господарювання повинні вжити певних заходів, внести зміни у свої розпорядчі документи та отримати відповідні дозвільні документи.
Постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 556» від 19 серпня 2023 року № 876 внесено зміни до Порядку подання декларацій та до самої форми декларації, тепер код і назва відходів наводиться згідно з Національним переліком відходів, а не з класифікатором відходів ДК 005-96, як було раніше.
Постановою КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (зі змінами від 31.10.2023 № 1137) встановлено, що до 9 січня 2024 року суб’єкти господарювання можуть подавати декларації на оброблення відходів на порталі «Дія», а з 9 січня упродовж 5 місяців, тобто до 9 червня 2024 року необхідно зібрати всі документи та отримати дозвіл.
Дозвіл видається суб’єкту господарювання, який здійснює операції з оброблення відходів на одному чи кількох об’єктах оброблення відходів, після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яким визначено допустимість провадження планованої діяльності та екологічні умови її провадження.
Зверніть увагу!
Видача, відмова у видачі, анулювання дозволу здійснюється виключно в електронній формі через інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема».
У додатку 3 до Порядку розміщено форму Дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, в якому обов’язковою вимогою є встановлення місцезнаходження об’єкта (область, район, населений пункт, вулиця, номер будівлі), кадастровий номер земельної ділянки та координати кутових точок об’єкта оброблення відходів у системі WGS-84.
Цим Порядком не враховано особливості діяльності підприємств нафтогазової галузі, особливо бурових підприємств, виходячи з наступного.
Більшість суб’єктів господарювання, які здійснюють буріння нафтогазових свердловин, мають у своєму складі філії або інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які провадять свою діяльність у різних адміністративно-територіальних одиницях України. Тривалість буріння однієї свердловини становить від декількох місяців до одного року. І лише в одній адміністративно-територіальній одиниці протягом року в одного суб’єкта господарювання таких свердловин може бути декілька десятків, а на території всієї України — навіть до сотні. І для кожної свердловини потрібен окремий дозвіл, як того зараз вимагає Порядок, причому свердловини буряться «у полі» на відстані не менше 300 м до житлової забудови, і там нема жодної вулиці чи номера будинку.
З метою буріння свердловини здійснюється тимчасове зайняття земельної ділянки для розміщення бурового майданчика, у т. ч. шламових амбарів, які є тимчасовими технологічними спорудами для накопичення, зберігання, нейтралізації, затвердіння та захоронення відходів буріння. Тимчасове використання земельної ділянки здійснюється без зміни її цільового призначення.
Після завершення буріння свердловини здійснюється демонтаж бурового обладнання, проводиться оброблення (нейтралізація, затвердіння та захоронення) відходів буріння, що не є небезпечними, в шламових амбарах безпосередньо на буровому майданчику. Шламові амбари є тимчасовими об’єктами, облаштованими тільки на час буріння свердловини, і в жодному разі не є полігонами.
Після нейтралізації та захоронення відходів буріння проводиться технічна і біологічна рекультивація земельної ділянки у т. ч. та, яка була зайнята під шламові амбари. Земельна ділянка повертається власнику для її використання за цільовим призначенням.
У часовому розрізі період від моменту утворення відходів буріння до їх нейтралізації та захоронення, зокрема з рекультивацією земельної ділянки, становить від кількох місяців до одного року.
При цьому місце розташування наступних свердловин зі шламовими амбарами, як правило, не завжди відоме, оскільки залежить від отриманої геологічної інформації під час буріння попередньої та інженерно-геологічних умов бурового майданчика. У разі наявності високого стояння ґрунтових вод свердловини буряться за безамбарним методом, а відходи з бурової вивозяться в інші спеціально облаштовані місця тривалого використання, на які необхідно отримувати зазначений дозвіл.
Таким чином, отримання кожного нового дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів практично зупинить діяльність підприємств нафтогазової галузі, оскільки отримання десятків короткострокових дозволів на кожен шламовий амбар та зазначення адреси місця розташування кожного такого тимчасового об’єкта для здійснення операцій з оброблення відходів, кадастрового номера земельної ділянки, на якій буде його розміщено, або координат кутових точок в системі WGS-84 можливо лише за позитивними результатами буріння попередньої свердловини й достатньої геологічної інформації.
Згідно зі ст. 42. Закону України «Про управління відходами» дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів є безстроковим, окрім дозволу на захоронення відходів, який видається на розрахунковий строк експлуатації полігону, а всі шламові амбари є тимчасовими. Тому великі бурові підприємства щоквартально чи навіть щомісячно будуть змушені одержувати дозволи на кожну окрему свердловину і через деякий час їх анулюватимуть та отримуватимуть нові дозволи.
Крім цього, у відомостях про наявність матеріально-технічної бази необхідно надати інформацію про основне технологічне обладнання, устаткування для оброблення відходів, інвентарні номери, документи, що підтверджують право власності або оренди. Це також не реально втілити на практиці, оскільки для свердловин, які планується пробурити в майбутньому, наперед невідомо: який буде вивільнений буровий верстат для буріння цієї свердловини; який блок очистки, до складу якого входить вібросито, гідроциклон, муловідділювач, глиновідділювач, буде задіяно у цьому процесі. Тим більше що під час буріння може встановлюватися допоміжне обладнання, змінюватися тип бурового розчину тощо.
Крім цього, згідно з п. 3 ст. 3 Директиви Ради 1999/31/ЄС Про захоронення відходів «3. Управління відходами наземної видобувної промисловості, тобто відходами, що утворюються внаслідок проведення розвідувальних робіт, видобування, включаючи етап передвиробничих розробок, оброблення і зберігання мінеральних ресурсів та розроблення кар’єрів, має бути вилучено зі сфери застосування цієї Директиви, якщо воно підпадає під дію інших законодавчих актів ЄС».
Також у ст. 2 цієї Директиви є визначення, що таке полігон:
«(g) «полігон відходів» означає місце видалення відходів для їх захоронення на поверхні землі чи в землі (тобто під землею), включаючи:
але виключаючи:
Слід зауважити, що в даному Порядку відсутнє тлумачення терміну «полігон», а в ст. 1 Закону України «Про управління відходами» у визначенні поняття про полігон взято лише першу частину пункту g ст. 2 Директиви:
«27) полігон — місце захоронення відходів, призначене для їх розміщення на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі, включаючи:
Таким чином, оскільки шламові амбари є тимчасовими спорудами для оброблення та видалення відходів видобувної галузі з терміном експлуатації, як правило, до одного року, тому вони не відносяться до полігонів відходів і на них не повинні поширюватися вимоги Порядку в частині отримання дозволів на оброблення відходів.
Пунктом 47 розділу XVІI Правил розробки нафтових і газових свердловин, затверджених наказом Мінекології та природних ресурсів 15.03.2017 р. № 118, передбачена можливість нейтралізації та захоронення відпрацьованих бурових стічних вод, промивальних рідин та бурового шламу без спеціального дозвільного документа на території бурового майданчика у шламових амбарах за умови надійної гідроізоляції амбарів та III або IV класу небезпеки відходів, що захороняються.
Також у звітах з оцінки впливу на довкілля на буріння свердловин всебічно розглядається й оцінюється вплив на навколишнє середовище та передбачаються заходи запобігання негативному впливу на довкілля в частині управління відходами, що утворюються, зокрема і відходами буріння. На підставі проведеної оцінки впливу на довкілля отримується висновок з оцінки впливу на довкілля, що є документом дозвільного характеру та встановлює екологічні вимоги до поводження з відходами буріння.
Фактично здійснення операцій з оброблення відходів буріння у шламових амбарах не потребує отримання окремого дозвільного документа, адже це питання в повному обсязі врегульовано іншою державною дозвільною процедурою, зокрема позитивним висновком з ОВД, передбаченою Законом України «Про оцінки впливу на довкілля».
Зважаючи на вищевикладене, пропонуємо розглянути наші пропозиції та внести до Порядку такі зміни.
Пункт 3 Порядку викласти у такій редакції:
«Суб’єкти господарювання, які мають намір або здійснюють операції з оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами» (далі — суб’єкт господарювання), зобов’язані отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів (далі — дозвіл) до початку своєї діяльності.
Дозвіл видається суб’єкту господарювання, який здійснює операції з оброблення відходів на одному чи кількох об’єктах оброблення відходів.
Суб’єкти господарювання у сфері управління відходами видобувної галузі, що здійснюють оброблення відходів у шламових амбарах з терміном експлуатації до двох років, в установленому порядку подають декларації про провадження господарської діяльності на здійснення операцій з оброблення відходів».
Матеріал підготував Петро Дригулич, голова комітету з охорони атмосферного повітря Асоціації професіоналів довкілля PAEW, експерт з екологічної та радіаційної безпеки у нафтогазовій галузі, к. геол. н.
Більше практичних роз’яснень читайте на платформі-сервісі «Екотрансформація» в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024.
Якщо Ви вже придбали доступ до платформи на 2024 рік, то увійдіть в кабінет та ознайомтеся з роз’ясненнями від експертів..
(введіть логін і пароль, надісланий командою проєкту на електронну пошту)
Якщо Ви ще не придбали доступ до платформи на 2024 рік, то не втрачайте можливості!
Ознайомтеся із наповненням цифрового журналу-сервісу та за необхідності отримайте демо-доступ.
Якщо виникли технічні питання щодо доступу, звертайтеся:
Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:
або
(050) 549 27 42, i.kovalenko@ukraine-oss.com
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
