Ці заходи мають бути передбачені у проєкті зрошувальної системи, затверджені у процедурі ОВД і виконуватися у виробничому процесі.
У проєктах зрошувальних систем (нових і реконструйованих) ОВД є обов’язковою: оцінюється вплив на ґрунти та передбачаються протизасолені заходи.
З 2025 року у рамках програм підтримки меліорації держава вимагає плани управління зрошенням (з балансами води і солей).
Порушення режиму зрошення, що призводить до деградації земель (у т.ч. засолення), тягне за собою відповідальність за ст. 211 Земельного кодексу та ст. 91-2 КУпАП (штрафи, обмеження права користування землею).
Заходи для попередження засолення
Використання для зрошення прісних або слабомінералізованих вод (до 1 г/л).
У випадку використання слабосолоних вод (1–3 г/л) — проведення лімітного регулювання поливів та чергування з прісними джерелами.
Створення систем дренажу (відкритого чи закритого) для відведення надлишкової вологи та солей.
Забезпечення промивних поливів (застосовується раз на кілька сезонів для вимивання солей за межі кореневмісного шару).
Чергування культур із різною солестійкістю; впровадження сівозмін із багаторічними травами.
Внесення органічних добрив і гіпсування ґрунтів у випадку натрієвого засолення.
Використання мульчування та щадних обробітків для зменшення випаровування.
Обов’язковий контроль якості зрошувальної води (мінералізація, співвідношення катіонів, залишковий натрієвий коефіцієнт).
Моніторинг рівня та мінералізації ґрунтових вод у межах зрошувальних масивів (згідно з вимогами Держводагентства та Держгеонадр).
Періодичне агрохімічне обстеження ґрунтів (раз на 3–5 років) відповідно до Закону «Про охорону земель».