Енергетика залишатиметься ключовим питанням для ЄС у наступному році, що продиктовано як цілями Європейського зеленого курсу, так і поточними геополітичними подіями, зокрема війною росії проти України.

Такий висновок можна зробити із робочої програми Єврокомісії на 2023 р., опублікованої 18 жовтня. 

Екологічний порядок денний в ЄС включатиме такі завдання:

• Комплексна реформа ринку електроенергії, має на меті покращити готовність до майбутнього коливання цін, доступність рахунків за електроенергію, глибоку промислову трансформацію в рамках декарбонізації до 2050 р., а також зменшення залежності електроенергії від цін на газ.
• 3 млрд євро для створення Європейського банку водню задля збільшення інвестицій у водневі проекти та сприяння розвитку зеленої водневої економіки ЄС. В основі – розвиток ринку водню через балансування попиту та пропозиції. 
•  Заходи для скорочення харчових і текстильних відходів як таких, що виснажують природні ресурси та є джерелом викидів парникових газів.
• Перегляд законів ЄС про благополуччя тварин, зокрема у частині завершення епохи кліток. Це – справжній виклик для рітейлу, агропромислових підприємств та фермерів. З одного боку страждатиме продовольча безпека, адже контроль за якістю продукції, отриманої від вільновигульної птиці, буде значно послаблено, з іншого – можуть з’явитись нові протоколи лікування тварин, що звісно, збільшить прибутки деяких галузей.
• Пом’якшення правил щодо мутагенезу або нових методів редагування рослинних генів, які зараз регулюються Директивою про ГМО, як відповідь на брак добрив у поєднанні зі стрімким зростанням цін на енергоносії та зміною клімату і недопущення різкого падіння аграрного виробництва в ЄС.

Це давня ініціатива, що просувається ще з 2019 р. Фактично, це може поставити у менш вигідне положення вуглецеве землеробство, зменшить попит на пестициди, і прискорить виробництво рослинних білків (а-ля для зменшення споживання м’яса). 

• Озеленення вантажного транспорту, щоб зменшити викиди та забруднення від транспорту.
• Перегляд регламенту про реєстрацію, оцінку та авторизацію хімічних речовин (REACH) від 2006 р. з забороною на використання «вічних хімікатів». Обіцяна ще 2 роки тому ініціатива відкладається ще мінімум на рік у зв’язку з прагненням уникнути подальших бюрократичних та економічних витрат для компаній, які вже страждають від надмірних цін на енергоносії та мінливих ринкових умов. 
• Закон ЄС про критично важливу сировину, який розглядається як підтримка розвитку цифрової економіки. Хоча, насправді, основна мета – зменшити залежність від Китаю та забезпечити більш стійкі ланцюги постачання через посилення співпраці з іншими країнами, наприклад з Україною, яка територіально знаходиться ближче і також має запаси рідкоземельних металів, зокрема літію.
• Перевірка, реєстрація та моніторинг впливу азбесту. Хоча в ЄС азбест був заборонений ще в 2005 р, його вплив все ще є великим, зокрема через присутність у старих будівлях, колишніх промислових майданчиках, ізоляційних матеріалах труб, печах, опалювальних приладах, шифері. 

В Україні цього року також заборонили використання азбесту, але потрібно затвердити скасовані у 2017 р. санітарні норми, які регламентують, наприклад, при зносі будівель та споруд обов’язково забезпечувати робітників спеціальними захисними комбінезонами, респіраторами та взуттям. Це критично важливо зробити перед втіленням урядового проєкту з цільової мобілізації безробітних «Армія відновлення».

Детальніше – COMMUNICATION FROM THE COMMISSION TO THE EUROPEAN PARLIAMENT, THE COUNCIL, THE EUROPEAN ECONOMIC AND SOCIAL COMMITTEE AND THE COMMITTEE OF THE REGIONS 

Commission work programme 2023 

Завантажити