Перейти до вмісту

Які зміни щодо дозвільної системи у сфері охорони атмосферного повітря?

Одним із найактуальніших завдань, що постають сьогодні перед Україною, є проблема збереження, поліпшення та відновлення сприятливого для життя стану атмосферного повітря. На сьогодні створено досить розгалужену законодавчу і наукову базу для розвитку правової охорони атмосферного повітря, яка постійно вдосконалюється та інтегрується в напрямку європейського законодавства, а отже, потребує постійного моніторингу, детального аналізу й розуміння поточних процесів. З цією метою в статті наведені основні моменти, що останнім часом зазнали змін.

Які обов’язки суб’єктів господарювання?

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і діяльність яких пов’язана із впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані дотримуватися вимог, установлених ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (даліЗУ№ 2707-XII).

Зверніть увагу!

У другому півріччі минулого року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» від 9 липня 2022 року № 2393-IX перелік зобов’язань було суттєво розширено.

Станом натепер суб’єкт господарювання повинен:

  • здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
  • вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
  • забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
  • здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
  • заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
  • забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів і ефективності роботи газоочисних установок відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • забезпечувати розроблення методик вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
  • використовувати методики вимірювань та засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах організованих стаціонарних і пересувних джерел;
  • здійснювати контроль за проєктуванням, будівництвом й експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
  • завчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок;
  • вести щоденний облік часу роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
  • обладнати місця відбору проб організованих стаціонарних джерел викидів для вимірювання параметрів газопилового потоку з метою здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів та дозволів на викиди.

Які зміни щодо дозвільної системи у сфері охорони атмосферного повітря?

Положеннями ч. 5, 6 ст. 11 Закону № 2707-XII передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу.

Відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (даліПорядок № 302):

  • дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — Дозвіл на викиди) — це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Для отримання Дозволу на викиди суб’єкт господарювання…

УВАГА! Матеріал опубліковано частково. 

Підготували для Вас статтю, що допоможе розібратися з питаннями отримання дозволу на викиди за новими правилами.

Авторизуйтесь на платформі-сервісі «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ» та скористайтеся роз’ясненням з алгоритмами 

Ви вже абонент?

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

Ви ще не абонент?

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

Замовити передплату можна, звернувшись: 

  безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

або

(099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

Banner close