Так, навіть у випадку, коли макулатура, склобій, металобрухт, полімерна упаковка чи інші подібні матеріали оприбутковуються підприємством як матеріальні цінності або вторинна сировина, це не звільняє підприємство від необхідності враховувати їх у системі екологічного обліку та, за наявності відповідного обов’язку, відображати у Плані управління відходами та Декларації про відходи.

Це пояснюється тим, що бухгалтерський статус матеріалу як МЦ не скасовує факту його утворення як відходу у розумінні законодавства про управління відходами. У процесі діяльності підприємства такі матеріали спочатку виникають саме як відходи — тобто речовини або предмети, що втратили первинне призначення. І лише надалі, залежно від моделі поводження з ними, вони можуть набувати економічної цінності та оприбутковуватися як вторинна сировина або інші матеріальні ресурси.

Водночас на практиці важливо забезпечити узгодженість між бухгалтерським та екологічним обліком. Якщо матеріали обліковуються як МЦ, але повністю відсутні в екологічному обліку, це може викликати питання під час перевірок. Тому найбільш правильним підходом є:

• • • • у бухгалтерському обліку — визнавати такі матеріали активом або вторинною сировиною;
      • у сфері екологічного обліку — продовжувати відображати їх як відходи до моменту завершення операції з управління ними.

Таким чином, оприбуткування макулатури, склобою чи металобрухту як матеріальних цінностей не виключає необхідності їх відображення у Плані управління відходами та, за наявності законодавчого обов’язку, у Декларації про відходи, оскільки екологічний статус відходу та бухгалтерський статус активу можуть існувати паралельно.