Який розмір рентної плати за спеціальне водокористування у 2024 році?
Який розмір рентної плати за спеціальне водокористування у 2024 році?
Розмір рентної плати за спеціальне водокористування залежить від виду спожитої води, мети, місця та регіону споживання, фактичного обсягу використаної води.
Конкретні ставки рентної плати визначає Податковий Кодекс України:
за спеціальне використання поверхневих вод (пп. 255.5.1 ПК);
за спеціальне використання підземних вод (пп. 255.5.2 ПК);
для потреб гідроенергетики (пп. 255.5.3 ПК);
для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю (пп. 255.5.4 ПК);
для потреб рибництва (пп. 255.5.5 ПК);
за воду, що входить винятково до складу напоїв (пп. 255.5.6 ПК);
за шахтну, кар’єрну і дренажну воду (пп. 255.5.7 ПК).
Наприклад, для міста Києва плата за користування підземними водами становить 99,50 грн за 100 м3, за водозабір із Дніпра на північ від Києва (з Прип’яті і Десни) — 75,73 грнза 100 м3.
Якщо перевищили встановлений річний ліміт використання води, обчисліть і сплатіть рентну плату у п’ятикратному розмірі на основі обсягу води, фактично використаної понад встановлений ліміт, ставок рентної плати і коефіцієнтів (пп. 255.11.13 ПК).
Якщо забираєте воду без спецдозволу, рентну плату сплачуйте за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті, як за понадлімітне використання, тобто також у 5-кратному розмірі (пп. 255.11.15 ПК). Плату нараховуйте окремо за кожним джерелом водопостачання (пп. 255.11.14 ПК).
Зважте також, що первинні користувачі, які видобувають воду зі свердловин, сплачують два види ренти: за воду і за користування надрами, позаяк підземна вода належить до корисних копалин (п. 252.20 ПК; ст. 23 Кодексу України про надра). Суб’єкти господарювання, що займаються видобутком підземних вод, не мають права перебувати на спрощеній системі оподаткування (пп. «5» пп. 291.5.1 ПК). Адже підземні води — це корисні копалини загальнодержавного, а не місцевого значення.
Цікавлять прикладні питання СПЕЦВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ?
Тоді вам точно стане в нагоді Відео-тренінг від «Офісу сталих рішень»
Зміст ВІДЕО:
⇒ Визначення суб’єктів, які зобов’язані отримувати дозвіл на СВК.
Критерії та обставини, що вимагають оформлення дозволу
Встановлення стандартів та вимог для отримання дозволу.
Практичні аспекти відповідності нормативам та обмеженням.
Процедура подання заявки та її обробка.
Етапи та терміни отримання дозволу.
⇒ Відмова отримання та анулювання дозволу на Спеціальне водокористування (СВК):
Причини відмови та анулювання.
Дії для усунення порушень та поновлення дозволу.
⇒ Обов’язки та відповідальність водокористувачів:
Огляд обов’язків підприємств та організацій у сфері скидання стічних вод.
Практичні рекомендації щодо їх виконання.
⇒ Екологічні платежі: податки та рентна сплата:
Розгляд екологічних податків та рентної сплати.
Практичні приклади розрахунків.
⇒ Екологічна звітність: звіт ТП водгосп та 7 гр:
Огляд форм та вимог екологічної звітності.
Розробка та подання звітів.
⇒ Контроль скидання стічних вод на підприємстві, виробничий контроль:
Необхідні документи для контролю та їх розробка.
Частота та методи проведення контрольних заходів.
Приклади розрахунків.
⇒ Скидання зливових та талих стічних вод з території підприємства , розрахунки обсягів:
Практичні аспекти розрахунку та контролю за зливовими та талими водами.
Приклади розрахунків та їх аналіз.
Контроль скиданная зливових таталих вод.
⇒ Артезіанські свердловини
Реєстр артезіанських свердловин
Встановлення межі зон санітарної охорони артезіанських свердловин
⇒ Користування системами централізованого водопостачання та водовідведення
⇒ Вимоги та правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення
загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидаються до систем централізованого водовідведення
укладання договорів та відбір контрольних проб стічних вод.
Експерт також відповідає на прикладні робочі питання:
Яка відповідальність за порушенням умов дозволу на спецводокористування у 2024 році?
Чи потрібно підприємству розробляти проект ГДС, якщо здійснюється тільки скид дощових вод до річки?
Хто та в яких випадках повинен отримувати дозвіл на Спеціальне водокористування (СВК) Чи потрібно підприємству розробляти проект ГДС, якщо здійснюється тільки скид дощових вод до річки?
Чи має право підприємство здійснювати скид стічних вод при наявності усіх дозвільних документів до водного об’єкта , який через зміни в гідрологічному режимі, в посушливий період, періодично зникають, чи стає питання щодо скиду по рельєфу місцевості?
Чи можливо оформлення у спільну власність випуск стічних вод двох різних юридичних осіб та отримати дозвіл на спеціальне водокористування?
Розбираємо робочі кейси:
На підприємстві близко 40 відокремлених майданчиків (в межах 1 області) із них 7 власні свердловини – решта, як вторинний водокористувач (від водоканалів). Всі обʼєкти включені в СВК. Чи потрібно у звіті 2 ТП Водгосп подавати всі водозабори (вторинні менше 5 м3 на 1 обʼєкт)?
Чи необхідно сплачувати рентну плату за користування надрами при відсутності дозволу на надра? Які умови отримання дозволу на надра при користуванні свердловинами?
Ми подавали звіт 7-гр до Держгеонадра в електронному вигляді, але нічого не вийшло (система не впустила). Чи можна подати через ЦНАП?
Підприємство має на власній території свердловину для власних виробничих потреб. Є зона 1- го поясу. Як бути з зонами 2-го та 3-го поясу? Чи потрібні вони бути в нашому випадку? Хто нам повинен їх встановити? Чи потрібен для цього проєкт? І яка відповідальність в разі відсутності зон 2-го та 3-го поясу?
Якщо водокористування підприємства складає менше 5 м3/добу (дозвіл не потрібно), то як це повинно підтверджуватися документально? Якщо буде якась перевірка, то що повинно мати підприємство для підтвердження?
Якщо водний об’єкт визнали таким, що має особливе значення, то як про це повідомляють водокористувачів, що здійснювали водозабір чи скид до цього водного об’єкта?
Чи кількість (гранична) водозабору 5 м3/добу повинна бути для конкретного майданчика чи для юрособи в цілому? (я новачок, тому хочу точно зрозуміти)
Внаслідок військових дій у 2022 році були пошкоджені резервуари, в яких зберігалася соняшникова олія. Внаслідок пошкодження резервуарів стався розлив та займання олії. Після локалізації та ліквідації пожежі, олія була зібрана в резервуари та кваліфікована як мало-водна суміш. Протягом року масляна емульсія відокремлювалася від води та поверталася власникам. У лютому поточного року олії водну суміш було віддано на експертизу до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, за результатом чого було отримано експертний висновок, у якому сказано що через показники вологість 96,7%, ПАР 21,7%, а також за органолептичними показниками, прозорістю, смаком і запахом – продукція відповідає водно-масляній суміші, така суміш не може застосовуватися в харчовій та технічній галузі. Враховуючи, що були проведені роботи з відділення масла від води, факт походження суміші (гасіння пожежі, збирання дощових вод) чи може підприємство класифікувати водно-масляну суміш як стічні води? Якщо так, як це документально оформити? Підприємство не має Дозволу на СВК.
Є 50 водопонижуючих свердловин, вони працюють 24/7 для потреб ведення гірничих робіт у карʼєрі задля запобігання затоплення карʼєру. Є дозвіл СВК на скид води з свердловин у водний обʼєкт. Чи потрібно нам робити ЗСО та інші дії, повʼязані з діяльністю свердловин?
Чи потрібно користувачу платити рентну плату за користування надрами при видобутку води зі свердловини? Які умови рентної плати за воду?
Чи потрібен дозвіл на водоспецкористування на етапі геологічного вивчення? Чи маємо ми право його отримати на геологічному вивченні?
Розбираємо робочі кейси:
З питань придбання: 0 800 330 351