Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Юридична та міжнародна призма сталого розвитку в Україні: як нам «взяти цю висоту»?

Юридична та міжнародна призма сталого розвитку в Україні: як нам «взяти цю висоту»?

Від редакції:

В Україні питання сталого розвитку розглядаються як у юридичному, так і у міжнародному контексті. Країна активно співпрацює з міжнародними організаціями та приділяє увагу впровадженню юридичних норм, спрямованих на сталість розвитку. 

В інтерв’ю з керівницею практики енергетики та природних ресурсів, Анжелікою Лівіцькою команда «Офісу сталих рішень» розібрала наступні питання:

  • Якою мала бути реформа екологічного контролю з урахуванням кращих європейських практик і наших «національних» особливостей, щоб досягти бажаних змін, а не створити чергового монстра для тиску на бізнес? 
  • Як сьогодні ідентифікувати та визначити рівень корупційних ризиків, а також, як розробити заходи впливу на них у сфері зеленої відбудови, енергетики та довкілля? Чи можливо взагалі подолати зарегульованість сфери природокористування, що аж ніяк не націлена на сталий розвиток, а масштабує лиш корупцію та крах довіри?
  • Що має змінити майбутній новий містобудівний кодекс? Чи реально побудувати «зелену» Україну?
  • Шість років ведення господарської діяльності за новими правилами з ОВД… Які, на ваш погляд, ключові «промахи» реалізації закону та як змінити цю ситуацію?
Анжеліка Лівіцька, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, а також захисту довкілля і сталого розвитку ARZINGER

Довідка:

Анжеліка має понад 25 років досвіду в практиках енергетики та природних ресурсів і нерухомості й будівництва. Спеціалізується на українському та європейському земельному праві, екологічному праві, розвідці й видобуванні корисних копалин, питаннях нерухомості й будівництва (зокрема щодо підготовки угод з будівництва, орендних угод, суперфіціїв, сервітутів), проведенні юридичних аудитів.

Зважаючи на Ваш значний європейський бекграунд, акцентуйте, якою мала бути реформа екологічного контролю з урахуванням кращих європейських практик і наших «національних» особливостей, щоб досягти бажаних змін, а не створити чергового монстра для тиску на бізнес? 

Оскільки реформа в поводженні з відходами вже відбувається в Україні, на перший план наразі виходить реформа Держекоінспеції.

Проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» № 3091 (даліЗаконопроєкт № 3091) ухвалили у першому читанні понад два роки тому. Тоді у всього ринку були очікування, що перезапустять один із найбільш корумпованих органів у природоохоронній системі — Державну екологічну інспекцію. Проте, доки Держекоінспеція, на жаль, зберегла свій статус «карального» органу. 

Додатково Україна зіткнулася із серйозними проблемами через війну з росією (забруднення, замінювання). Часи війни вкотре підтверджують, що питання щодо ефективності екологічного контролю та потреби в його реформі мають найважливіше значення. 

Історично була гілка екологічної реформи (у 2014 та 2020 роках). Наразі маємо Законопроєкт № 3091, в якому зафіксовані як європейські моделі Держекоінспекції, так наявні і цілком радянські положення.

Але спершу щодо того, що передбачають практики європейських країн в контексті повноважень Державної екоінспекції, і взагалі, яку роль екоінспекція відіграє в європейських країнах. Відтак, у Європі екологічна інспекція — це своєрідний мікс дорадчого та контролюючого органу. Причому позиціонується екологічна інспекція здебільшого як партнер для бізнесу, який може надати необхідні консультації тощо (тобто чітко визначена функція упередження/превентивної частини) імплементувати подібні елементи з досвіду Європейського Союзу і переходити від доктрини «здійснення покарання» до попереджувальних (превентивних) заходів, які запобігатимуть забрудненню, а не постфактум фіксуватимуть їх.

Що треба детальніше обговорювати та змінювати в Законопроєкті № 3091:

  • повноваження та обмеження щодо діяльності Держекоінспекції. В контексті війни важливим є фіксація і підрахунок шкоди, завданої рф, а також щодо контролю виконання екологічного законодавства суб’єктами господарювання під час війни. Крім того, питання підрахунку збитків від екологічних забруднень відноситься до компетенції Держекоінспекції;
  • засади роботи лабораторій та їхню кількість, оскільки на них припадає основне навантаження під час проведення перевірок;
  • питання планових та позапланових перевірок;
  • максимальну цифровізацію послуг (тобто впровадити ІТ-системи для екологічного моніторингу, створити електронний сервіс видачі спецдозволів).

Але об’єктивно — це складне завдання, особливо в умовах війни. 

Як сьогодні ідентифікувати та визначити рівень корупційних ризиків, а також, як розробити заходи впливу на них у сфері зеленої відбудови, енергетики та довкілля? Чи можливо взагалі подолати зарегульованість сфери природокористування, що аж ніяк не націлена на сталий розвиток, а масштабує лиш корупцію та крах довіри?

Впевнена, що ключ до уникнення корупції в усіх зазначених напрямках — це цифровізація та публічність. Звісно, другий аспект має бути певним чином обмежений під час війни. 

В Україні є велика кількість напрацювань щодо протидії корупції, зокрема за підтримки ООН та USAID. 

На мій погляд, для ефективної оцінки ризиків має бути:

  1. оцінка корупційних ризиків;
  2. визначено чинники корупційних ризиків; 
  3. запроваджено систему управління корупційних ризиків. 

У системі відбудови такі державні органи, як ДІАМ та Мінвідновлення, вже розробили необхідні кроки та програми для зниження корупційних ризиків. Вони дуже прості, проте досить дієві. До таких кроків належать:

  • Черговість розгляду всіх документів та звернень. Тобто документи, які вносяться в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ), можливо розглянути тільки почергово. Не закінчивши роботу з одним документом, не можна перейти до наступного. 
  • Персональні черги. Буде застосована система персональних черг (тобто коли інспектор будівельного нагляду для перегляду документів обиратиметься рандомно), й інші документи, долучені до системи, інспектори побачити не зможуть.
  • Авторозподіл при введенні об’єкта в експлуатацію. Розгляд заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об’єкта та видачу сертифіката буде здійснюватися двома інспекторами різних структурних підрозділів, що унеможливлює одноосібний розгляд та ухвалення рішення. Система авторозподілу обирає інспектора огляду автоматично, рандомно. Перший інспектор (інспектор огляду) не має можливості передбачити, на якому з об’єктів він проводитиме огляд, за результатами якого формує довідку у ЄДЕССБ. Другий інспектор приймає рішення за результатами опрацювання довідки та наданої фото- й відеофіксації.
  • Контроль виїзних органів. В обов’язковому порядку здійснюються виїзні огляди для перевірки повноти та якості фото- й відеофіксації.
  • Автоматичні перевірки в ЄДЕССБ. Автоматичні перевірки будуть здійснюватися не лише на етапі подання документів замовником через портал «Дія», а й перед ухваленням інспектором відповідного рішення. Тобто інспектори не можуть змінити будь-які дані в ЄДЕССБ, адже система не дозволяє зареєструвати документ із порушеннями чи виправленнями.
  • Персоналізація. Усі операції будь-яких користувачів в ЄДЕССБ фіксуються за спеціальним кодом. А отже, легко відстежується історія перегляду документів за будь-яким конкретним користувачем або об’єктом будівництва. 

Щодо енергетики та довкілля — тут роботи значно більше, хоча величезні кроки в цифровізації вже зроблені. У жовтні було створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка наразі готує аналітику та відповідні рекомендації. А ось у сфері довкілля на рівні профільного міністерства була розроблена Антикорупційна програма, проте це було ще до повномасштабного вторгнення. Наразі робота в цій сфері триває. 

Що має змінити майбутній новий містобудівний кодекс? Чи реально побудувати «зелену» Україну?

Ініціатива щодо кодифікації містобудівного законодавства є вкрай важливою в контексті, як відбудови України, так і в систематизації містобудівного законодавства.

У цьому напрямку можна виділити дві ініціативи, які мають на меті проведення кодифікації будівельного законодавства та реалізацію другої частини містобудівної реформи, зокрема це:

  1. Законопроєкт № 5655; 
  2. розробка проєкту Містобудівного кодексу. 

Якщо Законопроєкт № 5655 вже розроблено і прийнято, то Містобудівний кодекс ще на стадії обговорення. В обох випадках планується:

  • Максимальна цифровізація процесів у будівельній сфері;
  • Прозорість та антикорупція: усі етапи будівельного процесу фіксуватимуться в Державній електронній системі у сфері будівництва;
  • Посилення кримінальної та адміністративної відповідальності всіх учасників процесу будівництва за незаконні дії.

Одначе ці два підходи дуже вирізняються за питаннями контролю й нагляду.

Але питання відбудови «зеленої» України — це не лише питання нових тектонічних змін у сфері містобудування, а ще й оновлення відповідних будівельних норм та стандартів. І тут неможливо не помітити гігантську роботу, яку провела команда Міністерства відновлення, істотно оновивши і розробивши низку нових державних будівельних норм, відходячи від радянського минулого і намагаючись віднайти баланс між зеленим відновленням, розбудовою і покращенням якості будівництва. 

Шість років ведення господарської діяльності за новими правилами з ОВД… Які, на ваш погляд, ключові «промахи» реалізації закону та як змінити цю ситуацію? Просимо розкрити юридичний напрям питання.

Запровадження процедури ОВД відбулося в межах адаптації українського екологічного законодавства до законодавства ЄС. Але під час адаптації власне механізм проведення ОВД та види діяльності, які підпадають під ОВД, було значно розширено в порівнянні з європейським законодавством, що і викликало певне «нерозуміння» у представників бізнесу в Україні. Виникли і низка проблемних моментів щодо проведення та врахування думки громадськості під час ОВД.

Авжеж, під час війни будь-яка процедура (тим більше така тривала, як проведення ОВД) створює додаткові витрати бізнесу (в сенсі як часових, так і грошових ресурсів). У контексті відбудови так само — процедура, яка триває в середньому від 6 до 9 місяців, відтерміновує відбудову пошкоджених під час війни об’єктів. 

Ми не можемо відмовитися від процедури ОВД, оскільки це є частиною міжнародних зобов’язань України в межах адаптації законодавства ЄС, але, враховуючи воєнний час, доцільно було б:

  1. максимально скоротити часові витрати на проведення ОВД;
  2. спростити процедуру до мінімуму.

До того ж чи не найважливішим є аспект оперативної і фахової взаємодії між бізнесом та спеціально уповноваженим органом (тобто Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів). Уже зараз відчувається брак фахівців у цьому напрямку, а це ще одне питання, яке необхідно вирішити максимально швидко. 

До речі, в Європейському Союзі торік внесли суттєві зміни (спрощення) у процедуру ОВД для проєктів альтернативної енергетики, і одним з найважливіших факторів для цього постало питання позбавлення енергозалежності від рф. В Україні наразі такі зміни ще не імплементовані, хоча були б дуже доречними. Наша команда підготувала необхідні зміни, юридичні обґрунтування і разом з іншими стейкхолдерами зараз пропонує їх до обговорення профільним державним органам. Суть змін полягає у скасуванні необхідності проведення повторного ОВД, якщо максимально допустимі параметри, заявлені в проєкті, не змінюються. Наразі щодо цього питання існує різна практика. 

Ми відбудовуємо максимально прозору і фахову співпрацю з колегами з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів для того, щоб показати реальний стан екологічного регулювання для бізнесу. 

Отже, підсумовуючи усе вищезгадане, зазначу, що ми котрий рік поспіль говоримо про всі перелічені реформи. Варто припинити впроваджувати формальні реформи, а треба зробити їх комплексними, виваженими, прозорими та втілити частину сервісів через цифровізацію. Це надасть змогу подолати корупцію, зменшити часові витрати на оформлення документів, сприятиме більшій прозорості ведення бізнесу та спрощенню виробничих процесів. 

Увага! Ця стаття є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №12, 2023

Дивитись зміст випуску

Бажаєте отримувати регулярно оновлення з розʼясненнями? 

Замовте абонплату на систему-сервіс для еколога підприємства «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Будьте уважні – уникайте підробок!

Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!

Вас може зацікавити Новий навчальний курс «Екологічна інновація бізнесу: від оцінки ризиків до управлінських рішень» 

Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW

Як стати членом PAEW

Про ініціативи Спілки

Про платформу взаємодії «ЕКОтрансформація»

Більше навчальних програм для енвайронменталістів

Підписатись на оновлення в телеграм-каналі