З 1 по 5 грудня тривав унікальний навчальний візит делегації PAEW до Австрії
Асоціація професіоналів довкілля «PAEW» у партнерстві з Австрійським енергетичним агентством (AEA) та за підтримки Федерального міністерства сільського та лісового господарства, охорони клімату та навколишнього середовища, регіонів та водного господарства (BMLUK) впродовж року готували спеціальний освітній проєкт для учасників спільноти PAEW – практичний навчальний тур з вивчення провідних австрійських практик і досвіду в сферах енергетичної безпеки та незалежності, інтеграції відновлюваних джерел енергії, екологічної безпеки, поводження з відходами та ESG.
Делегація включала 27 фахівців з українських підприємств, організацій та навчальних закладів, серед яких спеціалісти національних енергетичних компаній, агрохолдингів, державних структур, консалтингових компаній, провідних юридичних фірм, підприємств з водопостачання та водовідведення, компаній в IT сфері, банків та університетів.
Учасники поїздки мали можливість безпосередньо поспілкуватися з представниками міністерств та інших урядових агенцій Австрії, відвідати приватні та комунальні підприємства у Відні та інших австрійських регіонах, отримавши можливість вивчати досвід «з перших рук».
У перший день туру учасники зустрілися з представниками австрійських державних структур у Федеральному міністерстві BMLUK, щоб заслухати презентації представників 3 міністерств Австрії (Федерального міністерства сільського та лісового господарства, охорони клімату та навколишнього середовища, регіонів та водного господарства (BMLUK), Федерального міністерства європейських та міжнародних справ (BMEIA) та Федерального міністерства економіки, енергетики та туризму (BMWET)) та обговорити спільні гострі питання для України та Австрії.
Візит офіційно відкрили Ренате Пауманн, координатор ЄС з питань клімату та довкілля Федерального міністерства сільського та лісового господарства, охорони клімату та навколишнього середовища, регіонів та водного господарства Австрії (BMLUK) та Президентка Асоціації професіоналів довкілля «PAEW» Людмила Циганок.
Наступними виступили:
Для України цей візит став важливим практичним кроком не лише «про обмін досвідом», а про дуже приземлені речі: як саме заводи, логістичні центри, агропідприємства в Австрії модернізують котельні, переводять виробництво на відновлювані джерела, працюють з енергоефективністю, біометаном та гнучкістю споживання.
Те, що делегація побачила й обговорила, — це готові рішення, які можна адаптувати на українських підприємствах уже завтра: типові технічні підходи, моделі фінансування, вимоги до даних і моніторингу, структуру договорів і формати підтримки бізнесу.
Не менш прикладним є й австрійський досвід правового регулювання: Elektrizitätswirtschaftsgesetz і Erneuerbaren-Ausbau-Gesetz — це фактично «інструкція», як держава може створити передбачувані правила для інвесторів, енергетичних компаній і промисловості, запускаючи аукціони на ВДЕ, інтегруючи біометан у ринок газу та стимулюючи скорочення викидів замість пасивної оплати штрафів.
Для української повоєнної відбудови це критично: нам потрібні не лише гранти та поодинокі проєкти, а й зрозумілі рамки, за якими бізнес зможе системно інвестувати в «зелену» модернізацію — від котельні в невеликій громаді до великого проммайданчика.
Цей візит надав делегації конкретні орієнтири, як така модель може працювати в реальності, а не лише в стратегіях та презентаціях, будувати повоєнне відновлення та енергетичну трансформацію.
Другий день туру пройшов у Верхній Австрії і розпочався із візиту до E. Hawle Armaturenwerke GmbH, і хоч хочеться одразу говорити про технічну досконалість, перше, що кидається в очі, — це дуже тиха екологічна дисципліна.
Ніяких гучних гасел про «зелений курс», але кожен елемент виробництва поводиться так, ніби екологічність — це не тренд, а нормальна професійна поведінка.
Тут покриття наносять без розчинників, щоб не піднімати зайвих викидів у повітря. Тут вода після виробничих процесів проходить повний цикл очищення — так, ніби це не технічна вода, а ресурс, до якого є повага.
У цехах нема зайвої логістики: практично весь цикл — лиття, обробка, фарбування, тестування — зібраний в одному місці.
Менше транспорту — менше вуглецю.
Проста арифметика, яку в Україні поки що часто недооцінюють.
Але головний екологічний ефект Hawle — навіть не в заводі. Він у продукції. Коли арматура служить десятиліттями й не потребує постійного ремонту, це означає менше втрат води, менше аварій, менше енергетичних витрат на перекачування й реагування. Довговічність — найкраща форма екології, і тут це не лозунг, а реальний інженерний стандарт.
Президентка PAEW Людмила Циганок поділилася:
«Ми приїхали сюди, щоб побачити технології, але насправді побачили філософію: водна інфраструктура може бути стійкою не тому, що так написано в політиці компанії, а тому, що так працює кожен гвинтик у системі.
І це саме той підхід, який потрібен Україні, коли вона будує свої водні мережі заново — надовго і відповідально.»
Наступним підприємством другого дня стало Fronius – один із найцікавіших промислових майданчиків для всіх, хто думає про декарбонізацію й енергетичну незалежність.
На заводі в Sattledt ми побачили, як в одному місці поєднуються три ключові напрями, які сьогодні критично важливі й для України: сонячна енергетика, інтелектуальні системи заряджання та високотехнологічне зварювання.
Саме тут, на найбільшому виробничо-логістичному майданчику Fronius, виготовляються сонячні інвертори, зварювальні системи й рішення для заряджання акумуляторів, причому з акцентом на енергоефективність і сталість виробництва.
Для України досвід Sattledt – це про те, як побудувати виробництво, яке саме є великим споживачем електроенергії – і одночасно демонструє, як цю енергію можна виробляти на місці за допомогою сонячних електростанцій, накопичення й сучасних систем керування?
Як організувати логістику, заряджання техніки й роботу складів так, щоб економити кВт·год, продовжувати ресурс батарей і зменшувати пікові навантаження на мережу?
Fronius показує це не у вигляді презентацій, а в реальних цехах: із розгорнутою інфраструктурою для PV, власними системами керування енергією та постійним розширенням виробничих площ для задоволення попиту на обладнання для «зеленої» трансформації.
Для українських підприємств, громад і логістичних хабів цей досвід напряму перекладається у сценарії повоєнного відновлення: від сонячних інверторів для дахових станцій та мікромереж – до інтелектуальних зарядних рішень для складів, транспорту та муніципальної техніки, а також до високотехнологічного зварювання, без якого не обійтися в модернізації інфраструктури.
Те, що ми обговорювали під час зустрічі – це не абстрактні «можливі напрямки співпраці», а дуже конкретні питання: які моделі працюють у ЄС, як будуються ланцюги постачання, які вимоги до сервісу й надійності, і як це можна адаптувати в умовах України – з нашими ризиками, обмеженнями мережі й потребою в максимально надійних рішеннях.
У підсумку візит до Fronius у Sattledt додає до нашого «австрійського пазлу» ще один важливий елемент: як виглядає сучасне виробництво, яке одночасно є драйвером декарбонізації для інших – постачаючи інвертори, зарядні системи та зварювальне обладнання для відновлюваної енергетики й промисловості в усьому світі.
Для України це прямий орієнтир, яким має бути промисловість відбудови – не просто відновити «як було», а будувати одразу в логіці енергоефективності, сонячної генерації та розумного управління енергією.
Першу половину третього дня делегація PAEW провела там, де сміття перетворюється на ресурс – у системі управління відходами MA 48 у Відні
Це не просто «завод», а ціла екосистема: від розумного збору відходів у місті до їх переробки, спалювання з отриманням енергії та повторного використання речей..
MA 48 відповідає за чистоту міста, збір відходів, логістику та політику запобігання утворенню сміття – фактично повний цикл для мегаполісу масштабу Відня.
Важливий фокус – не лише «позбутися» відходів, а максимально їх використати.
На логістичному центрі Pfaffenau змішаний та громіздкий сміття подрібнюють, просівають, відокремлюють метали – і вже підготовлений потік відходів іде на сучасні установки термічної обробки.
Це дозволяє рівномірно завантажувати інфраструктуру міста та підтримувати безперервність системи навіть під час ремонтів окремих установок.
Далі – енергетика.
На сміттєспалювальній установці Pfaffenau щороку близько 250 тисяч тонн змішаних відходів перетворюють на електроенергію та тепло для десятків тисяч домогосподарств.
Завдяки багатоступеневій системі очищення димових газів викиди тут приблизно на 90% нижчі за встановлені нормативи – це реальний приклад того, як «сміттєва» інфраструктура може працювати в плюс до кліматичних цілей міста.
Окрема історія – культура повторного використання.
Через мережу центрів збору відходів Відень щороку обробляє близько двох мільйонів заїздів мешканців, приймаючи понад 27 різних фракцій – від будівельних відходів до небезпечних речовин та електроніки.
Частину речей, які ще в доброму стані, спрямовують у флагманський re-use магазин 48er-Tandler, де вони отримують друге життя, а виручка йде на благодійність.
Для України досвід MA 48 – це відповідь на запитання «як виглядає сучасне управління відходами на практиці»: коли міська служба мислить категоріями повного циклу, енергоефективності, повторного використання і прозорої взаємодії з громадою.
Наступний візит – до ÖBB Infra показує, як «зашити» екологічність у роботу залізниці.
ÖBB Infra – це не просто інфраструктурний оператор, а енергетичний гравець, який живить цілі поїзди зеленою електрикою.
Сьогодні 100% тягового струму для австрійських поїздів і електрика для вокзалів, офісів та депо – з відновлюваних джерел: гідроенергія, сонце, вітер.
ÖBB Infra вже працює як «зелена енергосистема на рейках», а не просто як власник колій.
Окрема історія — власні гідроелектростанції та нові проєкти у ВДЕ.
Компанія експлуатує кілька гідроелектростанцій, які покривають значну частину потреб у тяговій енергії, і паралельно вкладається у сонячні станції, у тому числі інноваційні рішення на кшталт агро-фотовольтаїки вздовж інфраструктури.
До 2030 року ÖBB планує інвестувати близько 1 млрд євро у відновлювану енергетику – гідро, сонце, вітер – щоб утримати й посилити статус «100% green rail power».
Для делегації PAEW цей візит — не про «подивитися на гарні поїзди».
Це шанс розібратися, як залізнична інфраструктура стає великим кліматичним проєктом: де саме з’являється додана вартість для декарбонізації, як поєднуються інвестиції в колії та в енергетику, як працює модель, де інфраструктурний оператор одночасно є й виробником зеленої енергії.
Четвертий день навчального туру пройшов на EVN Biomass Combined Heat and Power Plant — це одна з найбільших біо-ТЕЦ Австрії, що працює на деревній трісці та забезпечує теплом ціле місто Maria Enzersdorf під Віднем.
Що цікаво:
Для українських фахівців у цьому — важливий сигнал.
Біоенергетика працює тільки тоді, коли є система: контрольована сировина, прозора логістика, LCA-оцінка, фільтрація без «вийде і так» та реальний облік викидів, а не умовний.
Установка EVN — це не просто красива історія про біомасу.
Це доказ, що біо-ТЕЦ може бути частиною структурної декарбонізації, якщо зроблена чесно, технічно й довгостроково.
☝️Українська відбудова потребує саме такого підходу — без спокуси спалити все, що горить, і назвати це «зеленим теплом».
Одним із найцікавіших візитів усього туру стала екскурсія у Aspern Seestadt.
Ми довго говоримо про ESG, «сталий розвиток» і «адаптацію до клімату», але тільки в Aspern Seestadt стало зрозуміло, як це виглядає, коли ці принципи — не словник для презентацій, а основа планувальних рішень.
Це район, який спочатку проєктували під клімат майбутнього, а вже потім під усе інше: під житло, бізнес, транспорт, сервіси.
Тут ніхто не робив «зелену стратегію» після запуску — тут сам фундамент району є кліматостійким.
У знаменитій дерев’яній башті HoHo Wien, одній із найвищих дерев’яно-композитних будівель світу, ми буквально відчули руками цю логіку: матеріали, енергоефективність, інтер’єри — усе продовжує ідею сталого районування.
Але суть навіть не в будівлях.
Суть — у тому, як місто працює як система.
Ми їхали не за красивою картинкою.
Ми їхали подивитися, як виглядає район, який чесно відповідає на кліматичні виклики, а не ховає їх у розділ «стратегія на папері».
Тому першими нас цікавили не фасади, а «внутрішні органи» цього міста:
— озеро й зелено-блакитний каркас, який охолоджує район;
— продуманий стік дощової води, коли вода не тікає в підтоплення, а перехоплюється, всмоктується, накопичується;
— кількість тіні й зелені, які рятують від спеки краще, ніж будь-які слова про «комфортний простір»;
— двори без парканів, де простір — спільний, а не розрізаний на «моє/не моє»;
— покриття, які пропускають воду, а не перетворюють зливу на потоп.
Потім уже дивилися на мобільність: як працює пов’язка «метро + пішки + велосипед», де сховані машини, як насправді виглядає життя без постійного авто. І вже вкінці — архітектура, енергоефективність, тераси, фасади та планування.
І чесно: ми приїхали як «інспекція реальності».
Хотіли зрозуміти, що з підручників адаптації до зміни клімату й сталого розвитку тут справді працює на землі.
І важливо — що з цього можна перекладати на українські проєкти: без романтизації, без ілюзій, без копіювання «як у Європі», а саме як інструменти, які посилюють стійкість міст у період, коли клімат наближається до нашої реальності швидше, ніж ми встигаємо до нього готуватися.
Aspern Seestadt — це коли ESG перестає бути політикою компаній і стає політикою міста. І цей досвід вартий того, щоб привозити додому не фото, а практичні висновки.
Заключний день навчального туру делегація PAEW провела на EBS Wien.
Візит на EBS Wien — це можливість побачити повний цикл роботи однієї з найбільш технологічних і енергоефективних очисних станцій Європи та зрозуміти, які саме рішення можуть стати основою модернізації українських водних об’єктів.
Ми розглянули усі ключові етапи: від механічної очистки з багаторівневими решітками, пісколовками та системами видалення твердих домішок — до біологічної фази, де активний мул та контрольовані аераційні режими забезпечують глибоке очищення органіки, азоту та фосфору.
Це реальна можливість побачити, як інфраструктура масштабу міста працює без збоїв і з високою енергоефективністю.
EBS Wien демонструє й сучасний підхід до поводження з осадом: стабілізація, виробництво біогазу, утилізація тепла, внутрішня генерація електроенергії.
☝️Фактично, це енергетично самодостатнє підприємство, яке мінімізує екологічні ризики і повертає у Дунай воду, що відповідає найвищим стандартам.
Сучасні лабораторії, системи моніторингу та управління, які забезпечують прозорість, контроль якості та стратегічну надійність об’єкта – це теж мега важливо
Для PAEW, яка сьогодні надає технічну та аналітичну експертизу з модернізації водних об’єктів і підтримує громади та підприємства у виборі правильних рішень — цей візит надзвичайно цінний.
Він дозволяє учасникам не просто ознайомитися з технологією, а зрозуміти, які процеси можна масштабувати в українських реаліях, як оптимізувати енерговитрати, як будувати сучасні системи очищення стічних вод та шламового господарства.
Це можливість побачити «вживу» ті рішення, які ми вже адаптуємо для українських станцій — від ефективної механіки до глибокого біологічного очищення та ресурсної автономності.
Саме тому ця поїздка має глибоку професійну цінність: вона збагачує інженерний погляд, дає відповіді на практичні питання модернізації та допомагає всім нам синхронізувати бачення того, якою може і має бути сучасна водна інфраструктура України.
Усі візити надали учасникам делегації можливість перейняти ефективні моделі державно-приватного партнерства, енергоефективності та екологічного менеджменту, а подальше поширення отриманих знань та інформації в Україні сприятиме ширшому навчанню і формуванню компетентних фахівців, зміцненню міжсекторальної співпраці й інтеграції України до європейського простору сталого розвитку.
Асоціація PAEW працює надалі над збором найкращих міжнародних сталих практик та організацією ініціатив з вивчення та обміну досвідом з акцентом на ESG, природоохоронну та енергетичну галузі.
З питаннями та пропозиціями звертайтеся до відділу міжнародної співпраці PAEW: +380686024233, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
