Нагадаємо, Верховна Рада у понеділок, 29 травня, ухвалила у першому читанні законопроєкт №6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля», який передбачає реформу промислового забруднення. Відповідне рішення підтримав 301 народний депутат.
Доопрацьована Комітетом редакція законопроекту № 6004-д була значно вдосконалена на етапі доопрацювання та узагальнила більшість конструктивних пропозицій профільних експертів та народних депутатів, зазначає президентка Асоціації PAEW Людмила ЦИГАНОК і акцентує, що асоціація принципово підтримує реформу!
Однак, починаючи з лютого 2022 році через здійснену росією повномасштабну військову агресію проти України, систематичні терористичні дії та масовані ракетні обстріли критичної інфраструктури, що призводять до величезних інфраструктурних руйнувань та втрат виробничих потужностей українською промисловістю, маємо нову економічну, екологічну та соціальну реальність в житті України, яка потребує обов’язкового врахування та відображення у всіх структурних державних реформах, таких як прийняття законопроекту № 6004-д. Тому експертами Асоціації професіоналів довкілля напрацьовано ряд пропозицій по вдосконаленню тексту ПЗУ для підготовки до 2 читання.
Пропозиція № 1
Необхідно відтермінувати на період війни встановлені у ПЗУ 6004-д строки переходу промислових підприємств на нову дозвільну систему у сфері довкілля – систему інтегрованих довкільних дозволів.
Обґрунтування:
Законопроект передбачає протягом 4-х років з дня введення в дію закону здійснити перехід промисловості на нову дозвільну систему – єдиний інтегрований довкільний дозвіл.
Згідно з поточною редакцією ПЗУ № 6004-д, такий перехід має завершитися – до 2028 року шляхом отримання всіма національними промисловими підприємствами нових дозвільних документів.
Відповідно з 2028 року забороняється провадження будь-якої господарської діяльності у сферах «Енергетика», «Переробна промисловість», «Хімічна промисловість», «Управління відходами» та інших, у разі відсутності у підприємства інтегрованого довкільного дозволу.
Враховуючи ці терміни, всі норми ПЗУ 6004-д не враховують поточних реалій здійснення росією агресивної війни проти України, систематичних ракетних атак та інфраструктурних руйнувань, які зазнає українська промисловість.
Цей фактор створює високі ризики блокування цієї реформи та неможливості виконання підприємствами відповідних вимог на практиці.
Враховуючи наявність прямої законодавчої заборони здійснення господарської діяльності без отримання нового інтегрованого довкільного дозволу, ми маємо високий системний ризик – в період повномасштабної війни залишитись без функціонуючої критичної інфраструктури та промисловості. З огляду на це, важливо строки проведення реформи дозвільної документації перенести на післявоєнний період
Також, цей крок буде дуже логічним та правильним, з огляду на необхідність на рівні Міндовкілля та КМУ розробити та затвердити досить великий обсяг різноманітних НПА для виконання вимог цього Закону, зокрема, необхідно затвердити всі галузеві еконормативи по НДТМ, на підставі яких Міндовкілля має видавати нові інтегровані довкільні дозволи.
 Вважаємо за необхідне:
Встановити у законопроекті 6004-д, що вимоги щодо отримання підприємствами нових інтегрованих довкільних дозволів застосовуються протягом 4-х років «після припинення або скасування воєнного стану в Україні» або встановити норму, згідно якої цей закон вводиться в дію через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.1 ст.29) Забезпечити встановлення екологічних нормативів, які діяли на момент звернення до дозвільного органу із заявою про отримання дозволу у разі:
|
Обґрунтування:
Отримуючи дозвіл для установки із обмеженим строком експлуатації необхідно забезпечити встановлення в ньому діючих нормативів викидів. Це дозволить завершити експлуатацію застарілого обладнання, а всі інвестиції можна буде спрямувати на нові установки.
Аналогічно і у випадку із отриманням нового інтегрованого дозволу, підприємство повинно отримати його із поточними умовами (нормативами викидів), які не будуть змінюватись до моменту вступу в дію висновків НДТМ.
Таким чином буде забезпечено досягнення рівня викидів відповідно до НДТМ з моменту набрання чинності останніми. Це дозволить належним чином спланувати інвестиції та підготуватись до введення в дію НДТМ, а також зменшить можливі зловживання при встановленні умов дозволу.
| Вважаємо за необхідне
Внести відповідні поправки у статтю 29 (Прикінцеві та перехідні положення), які б передбачали, що умови інтегрованого довкільного дозволу для установок з кінцевим строком експлуатації визначаються на основі екологічних нормативів, які є введеними в дію на момент подання заяви для отримання інтегрованого довкільного дозволу. А також встановити неможливість перегляду умов такого дозволу. Крім того, слід встановити норму відповідно до якої у разі відсутності затверджених у встановленому порядку висновків найкращих доступних технологій та методів управління звичайний інтегрований довкільний дозвіл видається на основі екологічних нормативів, які є введеними в дію на момент подання заяви на його отримання. |
Пропозиція №2
Встановити чіткий та зрозумілий перехід від чинних екологічних нормативів до НДТМ.
Обґрунтування:
У відповідності до ч.4 ст.3 інтегрований дозвіл видається згідно з НДТМ, а у разі їх відсутності – на підставі найкращих доступних технологій, які дозвільний орган визначив на підставі критеріїв для визначення НДТМ.
Таким чином у разі відсутності НДТМ буде складатись ситуація, коли дозвільний орган (Міндовкілля) фактично може застосувати будь-яке їхнє положення на власний розсуд.
Більш доцільно та структуровано виглядає використання екологічних нормативів до моменту затвердження НДТМ. Це дасть розуміння гранично допустимих викидів для операторів установок, які плануватимуть по яким нормативам вони працюють до затвердження висновків НДТМ.
Також не зрозумілим та таким, що потребує правової визначеності є сам випадок застосування критеріїв, а саме їх «відсутність». Оскільки висновки НДТМ розробляються та затверджуються на основі відповідних документів ЄС та найбільш повно відображають їх суть та зміст, то незрозумілим є значення терміну «відсутність» в розумінні закону (про яку відсутність йдеться: відсутність в ЄС чи відсутність затвердженого документу в Україні або ж не набрання чинності висновком НДТМ тощо). За таких обставин надання дозвільному органу права самостійно визначати умови дозволу на підставі критеріїв є потенційним чинником для зловживань та не дає змоги оператору зрозуміти які саме умови дозволу йому можуть встановити.
Крім того, в статті 12 законопроєкту встановлено вже два випадки застосування критеріїв для визначення НДТМ (1) у разі їх відсутності та (2) у разі встановлення умов інтегрованого довкільного дозволу на основі найкращої доступної технології, не описаної в жодних пов’язаних з діяльністю установки висновках НДТМ.
Слід зазначити, що відповідно до норм Директиви 2010/75/ЄС, а саме частини 6 статті 14, застосування критеріїв для визначення НДТМ допускається лише у разі встановлення умов інтегрованого довкільного дозволу на основі найкращої доступної технології, не описаної в жодних пов’язаних з діяльністю установки висновках НДТМ.
Відтак, така підстава застосування критеріїв для визначення умов дозволів як «відсутність НДТМ» суперечить як іншим положенням Закону, так і приписам Директиви 2010/75/ЄС.
Вважаємо за необхідне
|
Пропозиція №3
Встановити однаковий строк на подачу заяв для отримання інтегрованого довкільного дозволу в загальному порядку та для установок, які виводяться з експлуатації.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується два шляхи операторів існуючих (не нових) установок для переходу на нову дозвільну систему:
Зазначені норми не забезпечують однакового та рівнного підходу до всіх операторів установок, оскільки дає прийнятний 3-річний термін для переходу на нову дозвільну систему в загальному порядку, але обмежує можливість подання заяв операторам установок, які будуть виводитись із експлуатації, лише 1 роком. Це вносить невизначеність у діях операторів та змушує вже в короткостроковій перспективі прийняти рішення щодо відмови від будь-яких спроб модернізації установки та отримання загального дозволу. Крім того, одного критично мало як для отримання такого дозволу, так і для розроблення всіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів
| Вважаємо за необхідне:
Збільшити строк для подання заяви для отримання дозволу для операторів установок, які виводяться із експлуатації з 12 місяців до 3 років. |
Пропозиція № 4
Скасувати вимогу облаштування автоматизованих систем моніторингу на Установках, які підлягають виведенню з експлуатації в короткостроковій перспективі (протягом 4-х років) після проведення цієї реформи.
Обґрунтування:
Встановлення підприємством (Оператором установки) автоматизованих систем моніторингу на стаціонарні джерела викидів (Установки) є досить капіталоємним та тривалим проектом будівництва/реконструкції. Враховуючи це, взагалі відсутня будь-яка економічна та екологічна доцільність встановлювати законодавчу вимогу для облаштування АСМ на об’єктах/установках, які підлягають виведенню з експлуатації у короткострокові перспективі після проведення реформи.
Також у статі 29 законопроекту, висновки з найкращих доступних технологій та методів управління, що встановлюються в інтегрованому довкільному дозволі, набирають чинності не раніше ніж через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
| Вважаємо за необхідне:
Встановити у законопроекті № 6004-д норму про звільнення від законодавчих вимог по ст. 19 законопроекту щодо встановлення автоматизованих систем моніторингу для «Установок», які протягом короткого періоду часу (протягом 4-х років після проведення цієї реформи) плануються до повного виведення з промислової експлуатації, згідно вимог чинного законодавства України, екологічних нормативів та/або інших чинних нормативно-правових актів. |
Пропозиція №5
Скасувати вимогу щодо видачі плати за внесення змін до інтегрованого довкільного дозволу (15 мін. заробітних плат – 100,5 тис. грн на 01.01.2023р.).
Обґрунтування:
Враховуючи, що під сферу дії закону будуть підпадати підприємства із обладнанням, що використовує паливо (сумарною споживаною потужністю спалювального обладнання > 50 МВт), на яких майже щороку можуть та будуть проводити їх модернізацію та/або встановлення нового обладнання (газові обігрівачі, теплогенератори тощо), то наявність цієї норми призведе до необхідності щорічних відповідних змін до інтегрованого довкільного дозволу із внесенням плати, адже введення нового обладнання не віднесено до можливості застосування спрощеної процедури внесення змін до інтегрованого довкільного дозволу.
| Отже:
Із тексту абзацу другого пункту 6 в статті 3 законопроекту пропонуємо фразу «у разі перегляду та оновлення умов інтегрованого довкільного дозволу» вилучити. |
Пропозиція №6
Вилучити із тексту законопроекту (стаття 29 пункт 5) норму, якою передбачається внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» в частині незастосування принципу мовчазної згоди у правовідносинах щодо інтегрованого довкільного дозволу.
Обгрунтування:
Наведена у статті 29 Законопроекту норма про внесення змін до ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в частині введення норми «Видача інтегрованого дозволу, відмова у видачі інтегрованого дозволу, внесення змін, зупинення, анулювання інтегрованого дозволу здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», та без застосування принципу мовчазної згоди» є неприйнятною та потребує вилучення з огляду на те, що інтегрований дозвіл, згідно із визначенням термінів, є документом дозвільного характеру так як без наявності якого суб’єктом господарювання не можуть впроваджуватися певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Норма щодо «не застосування принципу мовчазної згоди» у правовідносинах, що виникають у процесі видачі дозвільним органом інтегрованого дозволу є порушенням конституційних прав суб’єктів господарювання у разі невиконання дозвільним органом своїх обов’язків щодо дотримання термінів видачі документів дозвільного характеру та потребує вилучення.
| Необхідно:
Вилучити посилання на незастосування принципу мовчазної згоди із тексту статті 29 законопроекту. |
Пропозиція №7
Доповнити пункт 7 статті 3 законопроекту нормою, згідно із якою у разі видачі інтегрованого довкільного дозволу на види діяльності або об’єкти на які попередньо вже було отримано висновок із оцінки впливу на довкілля (ОВД), в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, видача такого дозволу проводиться без додаткового проведення громадського обговорення.
Обґрунтування:
Для отримання висновку з ОВД на об’єкти планованої діяльності, підприємства вже проходять повну процедуру підготовки матеріалів, розміщення оголошень, проведення громадських слухань (транскордонних консультацій) в повному обсязі згідно із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», який практично є тотожнім аналогічній процедурі, яка передбачена у законопроекті для отримання інтегрованого довкільного дозволу.
Тому, у разі попереднього проведення всіх процедур в процесі отримання висновку із ОВД при одержані інтегрованого довкільного дозволу буде проводитися дублювання цих процедур, що призведе як до додаткових необґрунтованих витрат підприємств, так і затягування процедури у часі.
| Вважаємо за необхідне:
Внести відповідні зміни до пункту 7 статті 3 законопроекту в частині закріплення норми по не проведенню додаткової процедури громадського обговорення при видачі інтегрованого довкільного дозволу у разі попереднього одержання позитивного висновку з ОВД на види діяльності, на які буде виданий такий дозвіл. |
Пропозиція №8
Виключити необхідність додаткового дорадчого органу – узгоджувальної наради, крім його залучення на вимогу оператора.
Обґрунтування:
Ч. 5 ст. 7 Проекту передбачається, що для узгодження позицій заінтересованих органів щодо видачі (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу та його умов, для розгляду питання щодо надання відступу, на вимогу оператора установки, подану до завершення строку розгляду заяви на отримання (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу заінтересованими органами, у інших випадках, передбачених цим Законом, або, за необхідності, за власної ініціативи дозвільний орган скликає узгоджувальну нараду.
Під час процедури отримання інтегрованого довкільного дозволу передбачається залучення заінтересованих органів та надання ними пропозицій щодо умов даного дозволу у встановлені терміни.
При цьому, заінтересованими органами є уповноважені органи державної влади, які повинні діяти та надавати пропозиції в межах, в спосіб передбачені законами України. Повторне їх залучення для узгодження позицій є необґрунтованим.
Питання надання відступу також регламентовано ст. 13 Проекту та не потребує додаткового розгляду на узгоджувальній нараді.
Формулювання «у інших випадках», «за необхідності», «з власної ініціативи» не відповідають принципам правової визначеності, порушують вимоги Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», є суб’єктивними, містять корупційні ризики та провокують дискримінаційні повноваження уповноважених органів.
Формування додаткового дорадчого комісійного органу суперечить Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки інтегрований довкільний дозвіл є документом дозвільного характеру, а отже відповідно до статті 4 цього закону виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру. Узгоджувальна нарада не є дозвільним органом у розумінні чинного законодавства.
Необхідність скликання узгоджувальної наради, проведення засідань та прийняття рішень значно затримає процедуру видачі дозволів.
| Потрібно:
Передбачити, що на вимогу оператора установки, подану до завершення строку розгляду заяви на отримання (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу заінтересованими органами дозвільний орган скликає узгоджувальну нараду. |
Пропозиція №9
Виключити як підставу відмови у видачі (внесенні змін до) інтегрованого довкільного дозволу неможливість встановлення умов інтегрованого довкільного дозволу згідно з вимогами цього Закону.
Обґрунтування:
За ч. 4. ст. 3 Проекту інтегрований довкільний дозвіл видається згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління, а у разі їх відсутності згідно з найкращими доступними технологіями та методами управління, які дозвільний орган визначив на основі критеріїв для визначення найкращих доступних технологій та методів управління, зазначених у цьому Законі, та екологічних нормативів.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Проекту для установок, що вводяться в експлуатацію вперше, на яких буде провадитися діяльність або які належать до об’єктів, що згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягають оцінці впливу на довкілля, а також у разі змін у характері або функціонуванні установок або їх розширення, які згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягають оцінці впливу на довкілля, інтегрований довкільний дозвіл видається після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності.
Отже, умови інтегрованого довкільного дозволу будуть базуватися на висновках найкращих доступних технологій та методів управління, а у разі їх відсутності, на найкращих доступних технологіях та методах управління, які дозвільний орган визначив на основі критеріїв для визначення найкращих доступних технологій та методів управління, екологічних нормативах та висновку з ОВД.
За вказаних обставин, наявності альтернативи, у т.ч. використання існуючих екологічних нормативів, логічно незрозумілою та необґрунтованою є підстава у відмові видачі дозволу, як неможливість встановлення його умов.
| Пропонуємо:
Виключити як підставу відмови у видачі (внесенні змін до) інтегрованого довкільного дозволу неможливість встановлення умов інтегрованого довкільного дозволу згідно з вимогами цього Закону. |
