Закупівлі зі змістом: як працюють екологічні та соціальні критерії?
ІВАН ЛАХТІОНОВ, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів
Державні замовники поступово інтегрують екологічні та соціальні критерії до своєї закупівельної політики, орієнтуючись на принцип сталих публічних закупівель, – коли товари, послуги і роботи також обираються з урахуванням користі для суспільства, економіки та довкілля, а не лише за ціною.
На практиці це означає, що тендерна документація все частіше включає вимоги щодо екологічних характеристик предмета закупівлі (показники впливу на клімат і довкілля), енергоефективності, соціальної відповідальності (особливості проєктування враховують вимоги щодо придатності для осіб з обмеженими фізичними можливостями) роблячи закупівлі інструментом реалізації екологічної та соціальної політики держави.
Застосування вимог до екологічних характеристик товарів, послуг чи робіт у технічних специфікаціях передбачено статтею 23 Закону України «Про публічні закупівлі». Замовник має право зазначити в тендерній документації, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним характеристикам.
Довідково: екологічною характеристикою є та, що пов’язана з впливом на довкілля і здоров’я людини на одній або декількох стадіях життєвого циклу продукції.
❓ Що таке закупівлі зі змістом?
Коли ми говоримо про закупівлі, зазвичай перша асоціація — це пошук найнижчої ціни. Довгий час саме так і працювала логіка більшості тендерів: перемагав той, хто запропонував дешевше. Але світ змінюється. Сьогодні, коли бізнес та громади стикаються з кліматичними ризиками, соціальними викликами та необхідністю відповідати міжнародним стандартам, з’являється нова філософія — закупівлі зі змістом.
Це підхід, який виходить за межі простого «дешево й швидко». Він враховує повний вплив закупівлі на суспільство та довкілля: від джерела сировини і способу виробництва до умов праці людей, які створюють продукт, і до того, як цей продукт впливатиме на екосистеми після використання.
Чому ми більше не можемо покладатися лише на ціновий фактор? Досвід ЄС довів: економія на старті часто обертається значно більшими витратами у довгостроковій перспективі — на ліквідацію шкоди довкіллю, на компенсації постраждалим громадам, на модернізацію неякісної інфраструктури.
Саме тому європейські уряди та компанії вже понад десятиліття переходять до принципу «найбільш економічно вигідна пропозиція», де оцінюється не лише ціна, а й якість, інноваційність, соціальна відповідальність та екологічні ефекти.
В Україні цей підхід також набирає обертів. Законодавство про публічні закупівлі передбачає застосування нецінових критеріїв, а великі корпорації дедалі частіше впроваджують корпоративні політики сталих закупівель — як елемент власних ESG-стратегій і підготовки до європейських ринків.
Цей рух підкріплений кількома глобальними факторами:
☝️ Для України це ще й стратегічна необхідність: наша економіка інтегрується в європейський простір, а майбутнє членство в ЄС вимагає дотримання тих самих стандартів.
Важливо зрозуміти, що закупівлі зі змістом — це практичний інструмент досягнення Цілей сталого розвитку, зокрема цілей № 12 «Відповідальне споживання та виробництво» та № 13 «Боротьба зі зміною клімату». Вони безпосередньо співвідносяться з міжнародними стандартами: ISO 20400, принципами UN Global Compact, а також з рамками ESG-звітності, такими як GRI та CSRD.
Іншими словами, кожна закупівля стає внеском у глобальний перехід до стійкої економіки: від вибору енергоефективного обладнання до підтримки локальних виробників і створення робочих місць для вразливих груп.
Отже, закупівлі зі змістом — це не додатковий «бонус», а новий стандарт мислення. Вони дають змогу одночасно досягати економічної вигоди, підтримувати соціальний розвиток і зменшувати екологічний слід.
☝️ Наше завдання сьогодні — навчитися впроваджувати цей підхід у власних організаціях та зробити його звичною практикою, щоб кожна гривня витрачалася не лише розумно, а й відповідально.
❓ Коли ми говоримо про закупівлі зі змістом, одні з найважливіших — це екологічні критерії. Чому?
Бо кожна закупівля впливає на навколишнє середовище — від видобутку сировини і виробництва до транспортування, використання та утилізації продукції. Тому завдання замовника — не лише отримати якісний товар чи послугу, а й зменшити екологічний слід на кожному етапі.
Почнемо з найпоширеніших:
Енергоефективність. Обираючи обладнання чи будівельні матеріали з високим класом енергоефективності, ми автоматично зменшуємо споживання енергії протягом усього періоду експлуатації, а отже — і викиди парникових газів.
Використання відновлюваних матеріалів. Наприклад, закупівля меблів із деревини, сертифікованої за FSC, або пакування з переробленого пластику. Це стимулює ринок до переходу на ресурси, що відновлюються, і зменшує тиск на природні екосистеми.
Мінімізація відходів. Критерії можуть включати вимоги до багаторазової тари, можливості ремонту й повторного використання товарів, або надання послуг «без відходів».
Екологічна сертифікація. Вимога наявності екомаркування типу 1 Ecolabel гарантує, що продукт перевірений за комплексом екологічних показників — від виробництва до утилізації.
❓ Чому важливо дивитися на весь життєвий цикл?
Бо найбільший екологічний вплив часто прихований у «невидимих» етапах: виробництві сировини, логістиці, утилізації. Наприклад, енергоефективний котел споживатиме менше енергії протягом 10–15 років експлуатації, що значно важливіше за невелику економію на його початковій ціні. Так само папір з вторинної сировини зменшує викиди і споживання води під час виробництва, навіть якщо на момент закупівлі він трохи дорожчий.
Оцінка за критеріями «від колиски до могили» або, навпаки, «від колиски до колиски», дозволяє побачити реальні витрати та вигоди для довкілля.
У ЄС практика екологічних критеріїв давно стала нормою. Наприклад:
В Україні теж є позитивні приклади. Для прикладу, Київська міська адміністрація під час тендерів на освітлення вимагає LED-лампи класу А++, що дозволяє щороку економити сотні тисяч кіловат-годин. У кількох громадах Полтавщини при закупівлі громадського транспорту обов’язковим критерієм стало використання електробусів або автобусів на газі, що різко скоротило викиди CO₂.
☝️ Тому ось тут важливо врахувати, що екологічні критерії — це не просто «зелена галочка» у документах. Це реальний механізм впливу на ринок, який стимулює виробників інвестувати у сталий розвиток, а громади — економити ресурси.
Кожна публічна закупівля з такими критеріями стає сигналом: відповідальність за довкілля — це новий стандарт економіки, і ми всі можемо його формувати своїми рішеннями.
➡️ Переходимо до соціальних критеріїв
Коли ми говоримо про закупівлі зі змістом, часто уявляємо насамперед екологічний вимір. Але не менш важливим є соціальний компонент. Адже кожна закупівля — це не лише товар чи послуга, а й можливість впливати на добробут людей, рівень зайнятості та розвиток місцевих громад.
Залучення малих та середніх підприємств (МСП) і місцевих виробників. Коли замовник надає перевагу локальним постачальникам або розбиває великі тендери на лоти, це відкриває шлях до участі для невеликих компаній. У результаті кошти залишаються в регіоні, створюючи робочі місця та зміцнюючи економіку громади.
Підтримка працевлаштування вразливих груп. Соціальні критерії можуть передбачати вимогу наймати певну частку працівників з числа людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб чи молоді, яка вперше виходить на ринок праці. Це не просто гуманітарний жест — це спосіб повернути людей до активного життя, дати їм шанс на власний дохід і гідність.
І надважливим критерієм є – Дотримання прав працівників. Умови тендерів можуть вимагати дотримання норм охорони праці, справедливої оплати, відсутності примусової чи дитячої праці. Це захист базових прав людини й водночас гарантія стабільної якості послуг.
Соціальні критерії безпосередньо пов’язані з розвитком місцевих громад. Закупівлі можуть включати умови, що підрядник інвестує в інфраструктуру населеного пункту, проводить навчання для місцевих фахівців або бере участь у соціальних проєктах — від ремонту школи до створення громадського простору. Такі вимоги перетворюють кожен контракт на двигун локальних змін, де гроші бюджету працюють не лише на послугу «тут і зараз», а й на довгостроковий розвиток регіону.
☝️ Соціальна відповідальність у закупівлях — це не лише моральний обов’язок, а й стратегічна вигода. Компанії, які беруть на себе такі зобов’язання, підвищують власну репутацію, отримують доступ до нових ринків і стають більш стійкими до ризиків. Для держави та громад це інструмент формування справедливого ринку праці та зміцнення довіри до влади.
У ЄС такі підходи вже закріплені у Директиві 2014/24/ЄС про державні закупівлі: соціальні критерії — невід’ємна частина оцінки пропозицій. Україна, рухаючись у напрямку євроінтеграції, дедалі активніше впроваджує подібні вимоги і в національне законодавство, і в практику публічних закупівель.
Можна в певній мірі сказати, що соціальні критерії — це спосіб зробити кожну закупівлю інструментом позитивних змін. Вони перетворюють витрати бюджету на інвестиції в людей і громади, допомагають зменшити соціальну нерівність і створити більш стійке, інклюзивне суспільство. І саме від того, як ми формулюємо ці критерії сьогодні, залежить, якою буде якість життя в наших громадах завтра.
➡️ Практичні інструменти впровадження екологічних та соціальних критеріїв
Ми вже обговорили, що таке закупівлі зі змістом, екологічні та соціальні критерії. Але тепер постає головне запитання: як це реалізувати на практиці? Як перейти від гарних намірів до конкретних вимог у тендерній документації, які реально працюватимуть і для бізнесу, і для замовника.
І першим питання, яке виникає – Як прописати критерії у тендерній документації?
Формулюючи екологічні або соціальні критерії, важливо уникати двозначностей і загальних фраз. Замість «постачальник має дбати про довкілля», слід писати: «постачальник повинен забезпечити постачання продукції з енергоефективністю класу не нижче А++» або «не менше 30 % сировини має бути з перероблених матеріалів». Так само для соціальних критеріїв: «підрядник зобов’язаний залучити до виконання контракту щонайменше 5 % працівників із числа внутрішньо переміщених осіб».
Важливо, щоб критерії були вимірюваними та перевірюваними. Це спрощує оцінку пропозицій і зменшує ризики оскаржень.
Щоб вимоги не залишалися деклараціями, потрібно чітко визначити, які саме документи учасник має надати.
Для екологічних критеріїв це можуть бути:
Для соціальних вимог — наприклад:
Ключове правило: усі підтвердні документи мають бути зрозумілими і доступними для перевірки, а процедура — однакова для всіх учасників.
Ну і звісно, надійним інструментом є використання міжнародно визнаних сертифікатів і маркування.
Використання таких сертифікатів дозволяє замовнику уникнути суб’єктивних оцінок: достатньо вимагати наявність чинного сертифіката, і ви отримуєте підтвердження від незалежної акредитованої сторони.
Отже, практичні інструменти впровадження — це поєднання чітко прописаних вимог, зрозумілих доказових документів та визнаних міжнародних стандартів. Саме ця комбінація перетворює ідею «закупівель зі змістом» на робочий механізм: прозорий для бізнесу, перевірюваний для контролюючих органів і корисний для суспільства та довкілля.
Коли кожен пункт тендерної документації підкріплений конкретним критерієм і міжнародним стандартом, ми отримуємо не просто контракт, а стійку інвестицію в майбутнє.
Це важливо не лише знайти, а й впроваджувати на практиці. Бо зміни розпочинаються з кожного із нас.
УВАГА! Цей матеріал є невід’ємною частиною цифрового журналу «Sustainability Leaders Guide» №1/2026
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Замовити передплату можна, звернувшись:
або
