Про систему онлайн-моніторингу стану водних артерій: на прикладі розробки комплексної системи для Чернігівської області проект по моніторингу вод з UNDP
Асоціація професіоналів довкілля PAEW запрошує взяти участь в презентації Проєкту «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області», що відбудеться 26 вересня у м. Києві в рамках ДВОДЕННОЇ ФАХОВОЇ ПОДІЇ «Вода в промисловості та АПК в умовах війни та кліматичної кризи»
 Проєкт «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області» було впроваджено у 2023 році спеціалістами «Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток» та Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) за активної участі спеціалістів Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» імені І. Сікорського та державного університету «Житомирська політехніка» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах Програми із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Швеції. |
Чому комплексна система онлайн-моніторингу стану водних артерій вкрай необхідна саме сьогодні?
Погляньмо на проблематику водних ресурсів Чернігівщини, як пілотного проєкту.
Рівень забезпеченості України водними ресурсами не є достатнім, хоча потенційні ресурси річкового стоку оцінюються у 209,8 км³. моніторинг вод
Основними споживачами води є (відносно до загального споживання): UNDP
Чернігівська область займає одне з перших місць в Україні за запасами підземної та поверхневої води і є найбезпечнішою прісними водами. Та й у плані забезпечення питною водою Чернігову пощастило. Водозабір тут здійснюється із артезіанських свердловин – із глибини 720 метрів. Ця вода цілком придатна для споживання без додаткового очищення та дезінфекції.
А от стан води, яка попадає в каналізацію, дійсно жахає.
Стічні води після очищення знову потрапляють до річки Білоус, яка є притокою річки Десна. Водночас Десна впадає в річку Дніпро – одне із джерел питного водозабезпечення Києва.
Очистку стічних вод у Чернігові забезпечує місцевий водоканал. У 2006–2011 роках у Чернігові відбувалася реконструкція очисних споруд, збудованих ще за радянських часів, які не забезпечували необхідний рівень очищення стоків.
Тут вперше в Україні введено в дію ультрафіолетову установку очищення води – це дало змогу перейти з хлорного знезараження стоків до опромінення їх ультрафіолетом, що виключило шкідливий вплив хлороорганіки на водний басейн.
Водоканал забезпечує аналіз води, яка скидається в річку Білоус. Але аналіз такий проводять вручну, і цього вочевидь не достатньо, щоб побачити реальну картину забруднення води.
Згідно з офіційною статистикою, щороку у водойми України скидають близько 300 млн кубометрів неочищених стоків. Неофіційна статистика показує значно гірші результати.
18 % від загального скиду – забруднені води, неочищені або недостатньо очищені на очисних спорудах.
 Зверніть увагу!
Автоматизований моніторинг довкілля ґрунтується на створенні й застосуванні комп’ютерних технологій оперативного збирання, оброблення та передачі даних від великої кількості віддалених і розподілених на значній території об’єктів. Дашборд моніторингу якості води дає змогу досліджувати стан забруднення поверхневих вод області в розрізі окремих моніторингових пунктів. |
Інтерактивна панель містить інструменти які дають змогу:
Але промислові підприємства не є основними забруднювачами стічних вод в Україні.
Найбільшу небезпеку становлять побутові відходи та миючі засоби, що спричиняють у стоках високі концентрації азоту амонійного, поверхнево-активних речовин і фосфатів. водні ресурси
Саме такі домішки і спричиняють «цвітіння» поверхневих водойм та їх заболочування. моніторинг
Отже, враховуючи проблематику забруднення поверхневих вод Чернігівської області як пілотної, регулярні аварійні забруднення водотоків, наявність значної кількості потенційних джерел забруднення поверхневих вод, зокрема транскордонних, складнощі наявної системи моніторингу та її трансформації, а також маючи кейси позитивного впровадження сенсорних систем автоматичного моніторингу у світі й Україні, можна рекомендувати впровадження дистанційної автоматичної системи моніторингу на водних обʼєктах області у визначених місцях підвищеного ризику забруднення поверхневих вод і на станціях впровадження дослідницького моніторингу.
Проєкт «Розробка комплексної системи онлайн-моніторингу стану водних артерій Чернігівської області» має стати рішучим кроком уперед до створення комплексної дієвої системи онлайн-моніторингу як фундаментального інструменту для прийняття рішень у сфері екологічної безпеки та формування державної політики сталого розвитку.
Прес-служба PAEW
