В умовах повномасштабної агресії, сукупної кліматичної та енергетичної криз, важливо невідкладно оптимізувати діяльність підприємств нафтогазової галузі, усунути надмірне державне регулювання в частині повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ.
За ст. 1 Водного кодексу України супутньо-пластова вода – це вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування.
Відповідно до вимог ст. 72 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.
Умови повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Згідно статті 75 Водного кодексу України повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Тобто Водним кодексом України в частині повернення супутньо-пластових вод передбачено дві погоджувальні процедури:
Необхідно зазначити, що на рівні нормативного регулювання вимоги до встановлення умов повернення супутньо-пластових вод та погодження технологічного проекту повернення супутньо-пластових вод уповноваженими органами відсутні, які і відсутні інформаційні та технологічні картки вказаних адміністративних послуг, вимоги до форми та змісту технологічного проекту.
При цьому, процес повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється одночасно з видобуванням нафти і газу на підставі відповідного спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та висновку з оцінки впливу на довкілля.
Так, у відповідності до абз. 25 ст. 1 Закону України «Про нафту і газ», розробка родовища нафти і газу – це технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, який складається з двох послідовних етапів – дослідно-промислової розробки родовища та промислової розробки родовища.
Відповідно до Правил розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 15 березня 2017 року № 118, питання щодо повернення супутньо-пластових вод розглядається, як єдиний, нерозривний процес з розробкою родовищ.
Так, закачування супутньо-пластових та промислових вод з родовищ, що розробляються, у підземні водоносні горизонти, що гідродинамічно не пов’язані з горизонтами питних вод, здійснюється поглинальними свердловинами або свердловинами, в яких не виявлені об’єкти для випробування.
Супутньо-пластові води, які вилучаються з надр під час видобування вуглеводнів, повертаються в підземні горизонти через нагнітальні свердловини для підтримки пластового тиску або в поглинальні свердловини, чим забезпечують технологічний процес розробки родовищ.
Супутні пластові води, видобуті з вуглеводнями, обліковуються і повертаються відповідно до вимог законодавства.
Технологічний проект повернення супутньо-пластових вод є складовою та основою для підготовки вихідних даних при розробці проекту облаштування родовища, та передбачає влаштування об’єктів зі збору, очистки, повернення супутньо-пластових вод.
За вимогами п.1, 3 ч.3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повернення супутньо-пластових вод проходить оцінку впливу на довкілля та регламентується умовами висновку з оцінки впливу на довкілля щодо видобування корисних копалин (вуглеводнів).
За вказаних умов повернення супутньо-пластових вод підпадає під затроєне державне регулювання, що є невиправданим, обтяжливим для надрокористувачів, передбачає додаткові фінансові та часові витрати, формує негативний інвестиційний клімат, гальмує та перешкоджає процесам внутрішнього нафтогазовидобутку.
З урахуванням викладеного Асоціація професіоналів довкілля PAEW звернулась до Міндовкілля з пропозицією внести зміни до статей 72 та 75 Водного кодексу України, передбачивши можливість повернення супутньо-пластових вод на підставі висновку з оцінки впливу на довкілля.
Проєктом пропонується:
Реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.
Проєкт акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю; сфери наукової та науково-технічної діяльності.
Реалізація акта не матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.
У разі прийняття акта він матиме позитивний вплив на стан екологічної безпеки об’єктів нафтогазової галузі України.
Проєкт потребує погодження Міндовкілля, МОЗ, Держгеонадра, Держводгоспу, Держпраці.
У проекті акта відсутні положення, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, створюють підстави для дискримінації, стосуються інших ризиків та обмежень, які можуть виникнути під час реалізації акта.
Проєкт розроблено за власною ініціативою.
Прес-служба PAEW
Про друкований журнал від PAEW
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ПРО ВОДУ «Водна безпека. Вода як екосистемна послуга в Україні»
