Збитки за самовільне користування надрами: пошук рішень та крайнощі
Серед повноважень Держгеонадр, як контролюючого органу, передбачені повноваження щодо визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
Вказане питання регламентовано Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 вересня 2022 року № 366 (надалі – Методика).
Практичне застосування вказаної Методики виявило ряд питань у Держгеонадра.
Зокрема, щодо:
За даними Держгеонадра протягом 2023 – І півріччя 2024 року Держгеонадрами отримано 35 листів від Державної податкової служби України, лише в 4 з яких наявна повна інформація про вартість об’єму (кількості) корисних копалин (мінеральної сировини), видобутих у відповідних податкових періодах.
Відповідно, запропонований Методикою підхід не дає можливості якісно визначити при кожному факті самовільного користування надрами об’єм (кількість) корисної копалини (мінеральної сировини), який використовується для розрахунку, та здійснити розрахунок збитків.
Водночас, відповідно до пункту 4 Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374, Держгеонадра оприлюднює щоквартально на офіційному вебсайті Держгеонадр затверджену ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО) за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Переліки корисних копалин загальнодержавного значення та Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, та Кодифікатор, що є додатком 13 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719, містять 337 корисних копалин.
При цьому, в цінах одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО), розміщених на офіційному вебсайті Держгеонадр, наведені відомості про вартість 152 корисних копалин.
Відповідно, інформація про вартість 185 корисних копалин – відсутня. Згідно з відомостями Державного геологічного порталу з 185 корисних копалин, по яких відсутня інформація про вартість корисної копалини на офіційному веб-сайті Держгеонадр, Державним балансом запасів корисних копалин обліковується 46 родовищ корисних копалин, а отже, наявне ТЕО кондицій, які затверджені протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин.
З огляду на викладене, з метою здійснення розрахунку збитків, завданих самовільним користуванням надрами, доцільно змінити джерело отримання інформації та отримувати відомості про вартість об’єму (кількості) корисних копалин (мінеральної сировини) у загальному порядку на офіційному вебсайті Держгеонадр за попередній квартал та у виняткових випадках від ДКЗ України для використання ТЕО кондицій.
Перелік корисних копалин загальнодержавного значення включає підземні води, обсяги видобутку яких визначаються в інший спосіб та передбачає окрему формулу для розрахунку.
За результатами практичної роботи із здійснення розрахунку розміру збитків, Держгеонадра визнає необхідність в уточненні деяких положень Методики, проект змін до якої опубліковано на офіційному сайті служби 24.10.2024
Також, серед запропонованих змін Держгеонадра пропонує визнати самовільним користуванням надрами користування надрами на території природо-заповідного фонду.
Позиція арґументована тим, що в даний час видобування корисних копалин за наявності спеціального дозволу на користування надрами на території природо-заповідного фонду (у разі порушення вимог проєкту створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду) не може кваліфікуватися як самовільне користування надрами.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW визнає особливий та виключний статус обʼєктів ПЗФ, необхідність їх збереження як національного надбання, та як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Водночас, звертаємо увагу, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України регламентовані Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (надалі – Закон).
У відповідності до ст. 7 Закону землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.
У відповідності до ст. 12 Закону управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду здійснюється спеціальними адміністраціями, а територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об’єкти.
Згідно ч. 5 ст. 111 Земельного кодексу України відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду …. технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об’єкта – контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об’єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.
До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про опис меж та обмеження у використанні земель з координатами поворотних точок таких меж до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про зазначені обмеження у використанні земель: вид; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об’єкта – контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень; відстань від контуру режимоутворюючого об’єкта, на яку поширюється обмеження у використанні земель; інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.
Технологічні та програмні засоби Державного земельного кадастру мають забезпечувати автоматизоване визначення меж обмежень у використанні земель шляхом визначення відстані від контуру режимоутворюючого об’єкта, без необхідності проведення робіт із землеустрою з визначення координат поворотних точок зазначених меж.
У відповідності до ч. 8-2 ст. 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що є складовою такої науково-проектної документації, погодженню не підлягає.
За положеннями ст. 5-1 Кодексу про надра Єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами включає серед складових Державний фонд надр України, у тому числі Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду, що створюється на основі Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин та Державного балансу запасів корисних копалин з урахуванням відомостей, отриманих з Державного земельного кадастру.
З огляду на викладене, суб’єкти, які здійснюють управління об’єктами ПЗФ, на підставі проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду та проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду мають внести відповідні обмеження до Державного земельного кадастру.
В свою чергу технологічні та програмні засоби Державного земельного кадастру забезпечують автоматизоване визначення меж обмежень у використанні земель.
Порушення вказаних зобов’язань суб’єктами, які здійснюють управління об’єктами ПЗФ, виключає наявність таких обмежень в Державному земельному кадастрі, в містобудівній документації (генеральному та детальному плані території) та можливість надрокористувачів дізнатися про наявні обмеження.
Поряд із зазначеним, значна частина площ родовищ, на які Держгеонадра видано дозволи на користування надрами включає території та об’єкти природно-заповідного фонду.
Відповідно до запропонованої проектом термінології «самовільне користування надрами – видобування корисних копалин або користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за відсутності діючої дозвільної документації, або з перевищенням встановлених лімітів видобування. Також самовільним користуванням надрами визнається користування надрами у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, та на тимчасово окупованих територіях в період, який визначається відповідно до цієї Методики, та збройна агресія Російської Федерації на інших територіях України».
Запропоноване визначення автоматично надає статусу порушника усім надрокористувачам, які мають дозволи на користування надрами, родовищами, площі яких включають території та об’єкти природно-заповідного фонду, вкотре підтверджує непередбачуваність національного законодавства та відсутність сприятливого інвестиційного клімату.
Пропозиції щодо вказаних застережень надані Асоціацією професіоналів PAEW до Держеонадр
