Відповіді на ці питання чітко, лаконічно та безкомпромісно викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 № №  925/1031/20 щодо питання про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, зобов’язання повернути земельну ділянку водного фонду.

І хоча щодо цього питання судова практика досить стала та однозначна (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №469/1393/16-ц; від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (п. 44); від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (п. 53); від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п. 63.2); від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц (п. 41)), а правове регулювання було і є передбачуваним як для органів державної влади та місцевого самоврядування, так і для юридичних, фізичних осіб, факти неправомірного надання (питання до уповноважених органів) та неправомірного користування (питання до юридичних та фізичних осіб) землями водного фонду зустрічаються постійно

Статус земель водного фонду визначений положеннями Конституції України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема:

• Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
• Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. 
• За змістом статей 3, 4 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Тобто, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об’єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Так, до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України).

Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів – з урахуванням містобудівної документації (частини перша, третя статті 60 Земельного кодексу України).

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина перша статті 61 Земельного кодексу України, частина перша статті 89 Водного кодексу України).

В свою чергу, частина друга статті 59 Земельного кодексу України обмежує можливість передання земель водного фонду у приватну власність, крім сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 Земельного кодексу України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок надання та використання. Такі землі можуть змінювати володільця шляхом передання їх у приватну власність лише у випадках, прямо передбачених у статті 59 Земельного кодексу України.