Ексклюзивний практичний тренінг: Скільки вашому підприємству коштуватиме вуглець? НСТВ, МЗВ, CBAM і нова економіка СО₂: практикум для українського бізнесу

2026-08-18
7:00

ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ПРАКТИЧНИЙ ТРЕНІНГ

Скільки вашому підприємству коштуватиме вуглець?

НСТВ, МЗВ, CBAM і нова економіка СО₂: практикум для українського бізнесу

15 жовтня 2026 року

Організатори: ESG LIGA PAEW, Офіс сталих рішень спільно з ECO-STREAM

Чи знаєте ви, скільки може коштувати вашому підприємству одна тонна СО₂ уже найближчими роками — і як це може вплинути на собівартість продукції, маржинальність та інвестиційні рішення?
Якщо викиди стають фактором витрат, що буде економічно доцільніше: продовжувати працювати за чинною технологією, нести додаткові вуглецеві витрати чи інвестувати в модернізацію?
Чи можете ви сьогодні простежити походження ключових даних про викиди — від первинного джерела до розрахунку та звітного показника — так, щоб ці дані можна було обґрунтувати перед незалежним верифікатором, європейським контрагентом, банком або інвестором?
Чи розуміють фінансова, виробнича, екологічна та комерційна функції підприємства одну й ту саму картину вуглецевого ризику?
І головне: хто на вашому підприємстві насправді управляє вуглецевим ризиком — і хто відповідає за його фінансові наслідки?

Вуглець поступово перестає бути показником, який існує лише в екологічній звітності. Він стає фактором собівартості, інвестиційних рішень, модернізації, експортних контрактів, конкурентоспроможності та управління ризиками.

Український бізнес одночасно працює в умовах розвитку системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, формування майбутньої української системи торгівлі квотами та дії CBAM для відповідних товарів, що імпортуються до Європейського Союзу.

Тому питання вже не лише в тому, які вимоги діють або формуються. Значно важливіше зрозуміти, де саме на підприємстві виникає вуглецевий ризик, наскільки надійними є дані, скільки СО₂ потенційно може коштувати бізнесу, як вартість вуглецю може змінити економіку виробництва та модернізації, де виникають ризики для експорту та які рішення доцільно готувати вже зараз.

Це не семінар, на якому кілька годин переказуватимуть нормативні акти. Учасники працюватимуть із виробничими, фінансовими та управлінськими ситуаціями, аналізуватимуть дані, оцінюватимуть ризики та шукатимуть рішення.

Головна ідея тренінгу

Після тренінгу учасник має дивитися на тонну СО₂ не як на рядок екологічної звітності, а як на показник, який може мати конкретну економічну ціну та впливати на рішення підприємства.

Чому цей тренінг потрібен саме зараз

Вуглецеве регулювання дедалі сильніше пов’язує дані про викиди з економічними наслідками для бізнесу.

Для товарів, що підпадають під CBAM, вбудовані викиди пов’язані з фінансовими зобов’язаннями імпортера в Європейському Союзі. Для українського виробника це підвищує значення якості даних, методології розрахунку та здатності пояснити походження показників своїм контрагентам.

В Україні водночас формується модель національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Тому тонна СО₂ поступово переходить із категорії суто екологічного показника до категорії потенційних витрат, фінансового ризику та інвестиційного планування.

Для значної частини бізнесу ця тема все ще залишається переважно відповідальністю екологічної служби. Саме тут виникає управлінський розрив: вуглецевий ризик потребує участі керівництва, фінансів, виробництва, енергетики, екологічної функції, експорту, закупівель, лабораторій, внутрішнього контролю та тих, хто ухвалює інвестиційні рішення.

Для кого цей тренінг

Тренінг розрахований не лише на екологів і фахівців із кліматичної звітності. До участі запрошуємо:

директорів і власників підприємств;
фінансових директорів і керівників фінансових служб;
технічних і виробничих директорів;
керівників екологічних служб та екологів;
енергетиків;
фахівців із МЗВ, кліматичної звітності та управління викидами;
керівників експортних і комерційних підрозділів;
працівників лабораторій та метрологічних служб;
фахівців із закупівель;
керівників інвестиційних напрямів;
внутрішніх аудиторів і працівників систем внутрішнього контролю;
фахівців зі сталого розвитку;
представників підприємств, які експортують або планують експортувати продукцію до Європейського Союзу.

Рекомендація для підприємств

Особливо корисною буде участь двох або трьох представників одного підприємства з різних функцій — наприклад, фінансового директора, представника виробництва та екологічної служби. Саме на стику цих функцій часто виникають найбільш неочевидні вуглецеві ризики.

Перед тренінгом

Після реєстрації учасникам буде запропоновано короткий передтренінговий опитувальник. Його мета – зрозуміти, які питання щодо даних, МЗВ, CBAM, вартості СО₂, модернізації та управління вуглецевими ризиками є найбільш актуальними для аудиторії, та врахувати цей контекст у практичній частині тренінгу.

Опитувальник не потребуватиме розкриття конфіденційної технічної або фінансової інформації підприємства.

Що отримає бізнес

Тренінг дозволить учасникам подивитися на вже знайомі МЗВ, дані про викиди та екологічний податок у новому економічному контексті.

визначати, де на підприємстві виникає вуглецевий ризик і які функції мають ним управляти;
розуміти, як ціна СО₂ може впливати на собівартість, маржу та економіку виробництва;
визначати основні фактори, які формують потенційні вуглецеві витрати;
оцінювати, як вартість СО₂ може впливати на економічну доцільність модернізації;
визначати, які дані є критичними для МЗВ, майбутньої НСТВ та CBAM;
бачити, де в системі збору й контролю даних найчастіше виникають прогалини;
розуміти значення доказовості даних для незалежної верифікації;
бачити взаємозв’язок між викидами, виробництвом, енергоспоживанням, CAPEX і фінансовими показниками;
оцінювати, як вуглецева складова може впливати на експортні контракти та відносини з покупцями з ЄС
визначати, які питання потребують управлінського рішення вже зараз;
сформувати власний перелік наступних кроків після тренінгу.

Головний результат тренінгу

Учасник має вийти з відповідями на шість управлінських питань:

- - - Де на нашому підприємстві виникає СО₂ і пов’язаний із ним ризик?
    - Наскільки надійно ми його рахуємо і чи можемо підтвердити ключові цифри?
    - Скільки вуглець потенційно може коштувати нашому підприємству?
    - Як вартість СО₂ може впливати на собівартість, маржу, технології та інвестиційні рішення?
    - Що потрібно змінити вже зараз, щоб не приймати дорогі рішення в останній момент?
    - Який наступний крок є пріоритетним саме для нашого підприємства?

ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ

1. Де виникає вуглецевий ризик і хто ним управляє

Що одночасно відбувається з МЗВ, майбутньою українською НСТВ та CBAM, чому ці процеси потрібно розглядати разом і чому управління викидами вже не можна залишати виключно екологічній службі.

Розберемо, як тонна СО₂ переходить із категорії екологічного показника до категорії фінансового ризику, виробничої змінної та фактору інвестиційного рішення.

Окремо подивимося, які функції підприємства фактично впливають на вуглецевий ризик: виробництво, енергетика, фінанси, екологічна служба, експорт, закупівлі, внутрішній контроль та керівництво.

⇒ Практична вправа «Карта вуглецевого ризику підприємства» ⇐

- - - - де в структурі умовного підприємства виникають вуглецеві ризики;
        які функції ними фактично управляють;
        де виникають розриви між підрозділами;
        які питання залишаються без чіткого власника.

Результат блоку: Учасник бачить вуглецевий ризик як міжфункціональну управлінську задачу.

2. Скільки підприємству може коштувати СО₂

Як сьогодні підприємство розраховує та сплачує екологічний податок за викиди СО₂ — і що зміниться, коли вартість вуглецю почне формуватися за іншою економічною логікою.

Розберемо, чому звичної формули «обсяг викидів × ставка податку» буде недостатньо та які додаткові фактори почнуть впливати на витрати підприємства: обсяг виробництва, вуглецева інтенсивність, технологія та ціна СО₂.

Розглянемо взаємозв’язок: обсяг виробництва → викиди → вуглецева інтенсивність → ціна СО₂ → витрати → собівартість → маржа.

⇒ Практичний кейс «Як СО₂ перетворюється на витрати для підприємства» ⇐

- - - - порівняємо поточну модель розрахунку екологічного податку з майбутньою логікою вуглецевих витрат;
        на умовному прикладі побачимо, як зміна ціни СО₂ впливає на витрати та собівартість;
        визначимо, які виробничі, екологічні та фінансові дані потрібні для такого розрахунку;
        оцінимо, яких показників може бракувати підприємству для власного сценарного аналізу.

Результат блоку: учасник розуміє, чим майбутня вартість СО₂ відрізнятиметься від звичного екологічного податку та які фактори визначатимуть реальні вуглецеві витрати підприємства.

3. Платити чи змінювати: СО₂ у рішеннях щодо модернізації та CAPEX

Найдешевше технологічне рішення сьогодні не завжди залишається найдешевшим через три або п’ять років. Вартість СО₂ може змінювати економіку модернізації, енергоефективності та скорочення викидів.

Розглянемо, які фактори доцільно враховувати при плануванні інвестицій: поточні та потенційні викиди, вуглецева інтенсивність, сценарна вартість СО₂, строк експлуатації обладнання, інвестиційні витрати, потенціал скорочення викидів та горизонт прийняття рішення.

⇒ Розбір ситуації «Платити чи змінювати?» ⇐

- - - - На умовному прикладі порівняємо два сценарії: залишити чинну технологію або інвестувати в модернізацію.
        Учасники визначатимуть, як змінюється логіка рішення, якщо до звичних економічних параметрів додати вартість вуглецю.
        Ключове питання: чи враховує ваше підприємство фактор СО₂ під час оцінки реальних CAPEX-рішень?

Результат блоку: Учасник бачить вуглецеву ціну як один із факторів інвестиційного аналізу, а не лише як майбутній регуляторний платіж.

4. НСТВ: що зміниться для підприємства з переходом від обліку викидів до ціни СО₂

Підприємства вже мають практичний досвід МЗВ та проходження верифікації. Наступне питання — як зміниться робота підприємства, коли дані про викиди стануть основою для функціонування в НСТВ та матимуть прямі економічні наслідки.

Розглянемо, як перехід до НСТВ змінює значення вже знайомих підприємству даних про викиди; як пов’язуються фактичні викиди, вуглецева інтенсивність, квоти та ціна СО₂; які нові задачі виникатимуть для екологічної, виробничої, енергетичної та фінансової функцій.

Окремо розберемо, що з уже побудованої системи МЗВ підприємство зможе використовувати в середовищі НСТВ, а до яких нових задач потрібно буде підготуватися.

⇒ Практичний розбір «Що зміниться для підприємства в НСТВ?» ⇐

- - - - визначимо, які наявні дані та процеси підприємства стануть основою для роботи в НСТВ;
        розглянемо, які додаткові дані та розрахунки можуть знадобитися для оцінки вуглецевих зобов’язань;
        простежимо взаємозв’язок: виробництво → фактичні викиди → вуглецева інтенсивність → квоти → ціна СО₂ → витрати підприємства;
        визначимо, які функції підприємства мають бути залучені до підготовки та роботи в новій системі.

Результат блоку: учасник розуміє, що саме змінюється для підприємства з переходом від звичного обліку та верифікації викидів до роботи в НСТВ і які процеси та дані потрібно починати адаптувати до нової економіки СО₂.

5. CBAM: скільки вуглець може коштувати вашому експорту і що потрібно зробити вже зараз

Для підприємств, які експортують товари, що підпадають під CBAM, вуглецеві викиди — це вже не лише питання екологічної звітності. Вуглецева інтенсивність продукції стає фактором, який може впливати на економіку поставки до ЄС, відносини з імпортером і конкурентоспроможність продукції.

Розглянемо CBAM через головне питання тренінгу: де саме викиди підприємства перетворюються на гроші і що український виробник може зробити з цим уже зараз?

Визначимо:

- - - - які товари та експортні потоки підприємства можуть потрапляти під дію CBAM;
        які дані про фактичні вбудовані викиди необхідно мати підприємству;
        що з уже наявних даних, зокрема сформованих у межах МЗВ, можна використати, а що потрібно збирати та розраховувати додатково;
        чому для CBAM важливо перейти від загальних викидів установки до викидів, пов’язаних із конкретною продукцією;
        де можуть знадобитися дані про прекурсори та інформація від постачальників;
        як вуглецева інтенсивність продукції пов’язана з потенційними витратами в межах CBAM;
        як різниця у вуглецевій інтенсивності може впливати на позицію українського виробника порівняно з конкурентами;
        які дані вже зараз мають бути узгоджені між екологічною, виробничою, енергетичною, фінансовою, закупівельною та комерційною функціями.

Окремий фокус — що потрібно зробити вже зараз: визначити CBAM-продукцію та відповідні виробничі процеси, перевірити доступність необхідних даних, встановити відповідальних за їх формування, виявити прогалини в інформації від постачальників та навчитися оцінювати вуглецеву складову експорту не лише в тоннах СО₂, а й у грошах.

⇒ Практичний кейс «Від викидів до вартості експортного контракту» ⇐

- - - - На умовному прикладі простежимо шлях: виробничі дані → вбудовані викиди продукції → вуглецева інтенсивність → потенційна вартість CBAM → економіка поставки → ціна та умови контракту.
        Учасники визначать, які дані підприємство вже має, зокрема в межах МЗВ, яких даних бракує для CBAM та як ці прогалини можуть вплинути на потенційні витрати й взаємодію з європейським імпортером.
        Учасники зможуть співвіднести кейс із власною ситуацією: чи готове підприємство вже зараз визначити вбудовані викиди своєї продукції, оцінити їх потенційний фінансовий вплив та надати необхідну інформацію європейському контрагенту?

Результат блоку: учасник розуміє CBAM не як ще одну форму звітності, а як вуглецеву складову економіки експорту: які дані потрібні підприємству, де виникають потенційні витрати, що впливає на їх розмір і які практичні дії можна зробити вже зараз, щоб управляти ними.

6. Скільки коштує ненадійна цифра

Підприємство може мати розрахунок і навіть готовий звіт, але це ще не означає, що його дані достатньо надійні.

Розглянемо ситуації, коли показник неможливо підтвердити первинними даними; інформація переноситься між файлами вручну; різні функції використовують різні цифри; відсутній зрозумілий контроль; джерело коефіцієнта або припущення не зафіксоване; розрахунок неможливо відтворити через певний час.

Покажемо, чому якість даних може мати безпосередню управлінську та фінансову ціну.

⇒ Практична вправа «Дані є. Доказів немає» ⇐

- - - - Учасники оцінюватимуть, які показники можна обґрунтувати; де виникає ризик; який контроль відсутній; що потрібно змінити в системі збору та перевірки інформації.

Результат блоку: Учасник бачить внутрішній контроль і доказовість як частину управління вуглецевими ризиками.

7. Управлінська симуляція «Рада директорів: рішення, яке коштує мільйони»

Фінальна вправа об’єднає всі попередні блоки. Учасники отримають модель промислового підприємства, для якого одночасно змінюється потенційна вартість вуглецю, виникають питання до якості даних, змінюються умови експортного контракту, необхідно приймати рішення щодо модернізації, а різні функції підприємства бачать різні частини проблеми.

Фінансовий директор бачитиме одну проблему, виробництво — іншу, екологічна функція — третю, а керівництву потрібно буде ухвалити спільне рішення, яке впливатиме на економіку підприємства протягом наступних років.

⇒ Фінальний результат — «Карта наступних кроків підприємства» ⇐

- - - - Команди визначать, які ризики є критичними; які дані потрібно перевірити першими; які рішення можна приймати зараз; які інвестиції потребують додаткового аналізу; які рішення доцільно відкласти; хто має відповідати за наступні дії.
        Після симуляції кожен учасник визначить для свого підприємства: яка одна проблема є найбільш актуальною; чому вона важлива саме зараз; який може бути наслідок, якщо нічого не змінювати; хто має бути залучений до рішення; що потрібно перевірити або зробити наступним кроком.

Результат блоку: Учасник завершує тренінг із власною управлінською логікою наступних дій, а не лише з навчальними матеріалами.

Після тренінгу

Можливість індивідуальної експертної сесії

Учасники, які під час тренінгу визначать конкретне практичне питання для свого підприємства, зможуть подати запит на коротку індивідуальну експертну сесію з фахівцем ECO-STREAM тривалістю до 30–40 хвилин.

Під час такої сесії можна буде предметно обговорити одну з тем:

- - - - МЗВ, якість даних та готовність до верифікації;
        CBAM і вимоги до даних про вбудовані викиди;
        потенційний вплив ціни СО₂ на витрати, маржинальність або CAPEX-рішення.

Сесія не передбачає повного технічного аудиту, верифікації або аналізу конфіденційних даних підприємства. Її мета — допомогти визначити, чи є у підприємства конкретна задача, які дані або рішення потребують першочергової уваги та який наступний крок може бути доцільним.

Умови участі у посттренінговій сесії:

участь у тренінгу та заповнення фінальної «Карти наступних кроків підприємства»;
наявність одного конкретно сформульованого питання або задачі для розбору;
фокус однієї сесії на одній темі;
відсутність необхідності передавати конфіденційні технічні, фінансові або верифікаційні матеріали;
попереднє погодження теми сесії з командою ECO-STREAM.

Кількість індивідуальних сесій може бути обмеженою. Пріоритет надаватиметься учасникам із конкретно сформульованою задачею та зрозумілим часовим контекстом.

Що учасник забере із собою

Тренінг має дати керівнику не набір нормативних матеріалів, а практичну управлінську рамку для роботи з вуглецевими ризиками. Кожен учасник отримає комплект матеріалів для подальшої роботи зі своєю командою:

чек-лист керівника «Чи готове підприємство до нової економіки СО₂?»;
карту ключових вуглецевих ризиків підприємства;
пам’ятку «Що формує вуглецеві витрати підприємства»;
ключові питання щодо МЗВ, майбутньої НСТВ та CBAM;
ознаки проблем у системі даних і внутрішнього контролю;
управлінську карту відповідальності між функціями підприємства;
перелік ключових питань до своєї команди;
персональну «Карту наступних кроків підприємства».

У результаті учасник матиме структурований перелік питань для управлінського контролю та зможе визначити, які аспекти потребують першочергової уваги саме на його підприємстві.

Це не тренінг про те, як вивчити ще один закон

Фокус тренінгу

Це тренінг про те, як побачити економічні наслідки правил, які бізнес ще часто сприймає як суто екологічні.

Ми не ставимо за мету перетворити директора на фахівця з МЗВ, фінансового директора — на еколога, а еколога — на фінансиста.

Завдання в іншому: дати різним функціям підприємства спільну картину вуглецевого ризику та спільну логіку прийняття рішень.

Після тренінгу підприємство має краще розуміти, де вуглецевий фактор може впливати на його гроші, виробництво, дані, інвестиції, експорт і конкурентоспроможність — та які питання доцільно вирішувати вже зараз.

ВАРТІСТЬ УЧАСТІ:

11 400 грн / за особу

Зареєструватись до участі

📞 (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com

📞 (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com

📞 (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

📞 (099) 370-42-27, (096) 740-30-28, a.prystupa@ukraine-oss.com

Зверніть увагу!

Всі матеріали, отримані на курсах, тренінгах, вебінарах, робочих групах «Офісу сталих рішень» та Асоціації професіоналів довкілля PAEW, які надаються в записі, розсилками чи іншим способом, захищені авторським правом і підлягають поширенню зі згоди організаторів.

#CBAM #Вуглець #МЗВ #НСТВ #Тренінг #Тренінговий центр