Разом із тим у суспільному дискурсі вже з’являється небезпечна тенденція — спроба прирівняти будь-яку експертну участь громадських чи професійних організацій у формуванні державної політики до лобізму. Такий підхід є помилковим і суперечить самій логіці демократичного управління.

У розвинених демократіях участь професійних спільнот у формуванні політик — це нормальна і необхідна частина державного управління. Саме експертні організації забезпечують державу знаннями, практичним досвідом та розумінням реальних проблем, які часто залишаються поза межами кабінетної політики.

Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) об’єднує фахівців, які щодня працюють із питаннями екологічної безпеки, управління природними ресурсами, кліматичної політики та сталого розвитку. Участь таких фахівців у формуванні законодавства чи державних рішень — це не лобіювання, а необхідний елемент якісної державної політики.

Принципова відмінність полягає у природі інтересу, який представляється. Лобіювання — це діяльність, спрямована на просування інтересів конкретного бенефіціара, зазвичай комерційного, у процесі прийняття рішень. Натомість професійна адвокація — це діяльність, спрямована на формування системних правил, які працюють для всіх: держави, бізнесу і суспільства.

Саме до такого типу діяльності належить робота професійних об’єднань екологів. Їхня мета — не отримання преференцій для окремих суб’єктів, а формування зрозумілих, науково обґрунтованих і справедливих правил у сфері довкілля.

Більше того, у сфері екологічної політики роль незалежної експертної спільноти є особливо важливою. Рішення у сфері довкілля мають довгострокові наслідки для здоров’я людей, економіки та природних систем. Без участі фахівців такі рішення ризикують перетворитися на політичні декларації, які не працюють на практиці.

Саме тому законодавство про лобіювання чітко розмежовує діяльність, спрямовану на представництво комерційних інтересів, і діяльність громадських чи професійних організацій, які діють у суспільному інтересі.

Для України сьогодні особливо важливо не допустити підміни цих понять. Якщо будь-яку експертну позицію почнуть трактувати як лобізм, держава ризикує втратити доступ до професійної експертизи, а процес формування політик — відірватися від реальності.

Професійна спільнота екологів завжди була і залишається партнером держави у формуванні екологічної політики. І саме така партнерська взаємодія — відкрита, експертна і відповідальна — є основою для створення ефективної системи управління довкіллям в Україні.

Екологічна політика не може бути сферою вузьких інтересів. Йдеться не про конкуренцію між групами впливу, а про правила, від яких залежить здоров’я людей, безпека громад і здатність держави відновлюватися після війни.