Search
Generic filters
Вхід в кабінет
30 Груд 2022

Ведення первинного обліку та статистичної звітності: шпаргалка екологу

Ведення первинного обліку та статистичної звітності: шпаргалка екологу

Згідно з п. 3 і 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 (далі — Порядок № 2034) ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності охоплює державний облік відходів, який ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів і здійсненням операцій поводження з ними.

Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) із використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації.

Відомості для первинного обліку відходів, що зазначають у вказаних документах, зумовлені системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Правові відносини в галузі державної статистики, права і функції органів державної статистики, організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності з метою отримання всебічної та об’єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави та суспільства урегульовано в Законі України «Про державну статистику» від 17.09.1992 № 2614-XII.

Далі детальніше розглянемо ведення таких форм:

  • № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;
  • № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами»;
  • № 1-екологічні витрати «Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі за 20__ рік» (річна).

  • Форма № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб’єкти господарювання повинні вести первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність.

На виконання цієї норми закону наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342 затверджено Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ „Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари“ (далі —  Інструкція № 342), у якій установлено порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (далі — типова форма № 1-ВТ).

Типову форму № 1-ВТ заповнюють підприємства, установи, організації всіх форм власності, видів економічної діяльності й організаційно-правових форм господарювання, а також фізичні особи-підприємці (далі — підприємства), у процесі діяльності яких утворюються відходи, зокрема відходи пакувальних матеріалів і тари (далі — упаковка).

У типовій формі № 1-ВТ не зазначають дані про:

  • речовини (продукти, сполуки), що є готовою продукцією, яка підлягає подальшому використанню;
  • напівфабрикати, призначені за технологією виробництва для подальшого перероблення з метою одержання готової продукції.

Детальнішу інформацію, а саме рекомендації щодо складання та ведення типової форми № 1-ВТ, наведено в таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Роз’яснення щодо заповнення заголовної частини типової форми № 1-ВТ

Найменування показника Пояснення щодо заповнення
Найменування підприємства Зазначають відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи разом з ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ.

Для фізичної особи-підприємця наводять реквізити, зазначені у свідоцтві про його державну реєстрацію, й ідентифікаційний номер платника податку
Період обліку  Заповнення типової форми № 1-ВТ визначають наказом (розпорядженням) по підприємству (дільниці). Це може бути рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень, доба, зміна.

Якщо більшість відходів і видів упаковки обліковують за різні періоди часу, то період не визначають, а у формі ставлять прочерк (—)
Найменування підрозділу підприємства Найменування цеху, відділення, дільниці або іншої структурної одиниці заповнюють відповідно до внутрішньої документації
Код виду економічної діяльності Код основного чи додаткового виду економічної діяльності, яку здійснює цей підрозділ, має збігатися з одним із кодів (основним чи додатковим) довідки про реєстрацію підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України
Код і найменування виробничого, технологічного процесу, установки  Код і найменування виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування), де утворюються відходи та використовують упаковку, наводять відповідно до додатка 2 до Інструкції № 342.

У разі відсутності виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування) в додатку 2, його найменування визначають за чинним нормативним документом (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ).

У разі відсутності будь-якого нормативного документа у заголовку типової форми № 1-ВТ вказують найменування технологічного процесу та його окремої операції безпосередньо за документацією підприємства
Найменування технологічної одиниці, на якій здійснюється облік Код і найменування технологічної операції чи обладнання, де утворюються відходи та використовують упаковку, наводять відповідно до внутрішньої документації (зокрема технологічної карти процесу)
Графи (колонки) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Графи обов’язково заповнюють підприємства
Графи (колонки) 4, 5, 10, 12, 13, 14 Графи заповнюють підприємства в разі наявності міжнародних, національних, галузевих чи внутрішніх нормативних документів, що регламентують наведення відповідних даних

Таблиця 2

  • Рекомендації щодо заповнення табличної частини типової форми № 1-ВТ
    Найменування показника Номер рядка/колонки Пояснення щодо заповнення
    Номенклатурна назва відходу за ДСТУ 3910-99 або упаковки за документацією підприємства к. 1 Вказують найменування відходів, які утворюються в процесі виробництва (надання послуг), упаковки, що використовують для пакування продукції чи виробничих потреб (якщо упаковка вже не може бути використана за призначенням, її відображають як відходи упаковки) згідно з додатками 5, 6 до Інструкції № 342 або за галузевим чинним нормативним документом, що визначають вузькоспецифічні терміни.

    Окремо зазначають упаковку, виготовлену самим підприємством, імпортовану й отриману від вітчизняного виробника.

    Найменування упаковки визначають згідно з додатками 3 і 4 до Інструкції № 342, або за Номенклатурою продукції промисловості.

    У разі відсутності найменування відходу за додатками 5 і 6 та найменування упаковки за додатками 3 і 4, уживають уніфіковане найменування речовини (матеріалу, виробу) серед найменувань вихідних компонентів чи кінцевих продуктів процесу, в якому утворюються відходи та використовують упаковку, і доповнюють словом/словосполученням, яке розкриває причину належності речовини (матеріалу, продукту) до категорії відходів, зокрема відходів упаковки: відпрацьований, зношений, забруднений, некондиційний, бракований, залишки тощо
    Фізичний стан відходу або вид упаковки к. 2 Фізичний стан відходів визначають словами «твердий (конденсований)», «шламоподібний (пастоподібний)», «рідиноподібний (рідинний, рідина)», «газоподібний (газ)».

    Вид упаковки визначають за найменуваннями, зазначеними в розділах A—G додатка 5 до Інструкції № 342
    Код відходу за ДК 005-96 або упаковки за ДК 016-97 к. 3 Наводять восьмизначний код відходу із Класифікатора відходів ДК 005-96 і шестизначний код упаковки із Класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010.

    Якщо у к. 1 для упаковки використовують термін із додатка 3 до Інструкції № 342, то у к. 3 варто навести відповідний одно-двозначний код, зазначений у цьому самому додатку
    Найменування виду відходів за ДК 005-96 або упаковки за ДК 016-97 к. 4 Наводять назву відходу відповідно до Класифікатора відходів ДК 005-96 і назву упаковки відповідно до Класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 або додатків 3, 4 до Інструкції № 342
    Норматив утворення відходу чи використання упаковки к. 5 Норматив утворення відходу, разом із відходами упаковки, чи норматив використання упаковки на підставі відповідного галузевого або чинного на підприємстві нормативного документа.

    Норматив утворення відходу чи використання упаковки за одиницю часу наводять:
    1) в одиницях продуктивності у вигляді дробу, у якому зазначають:

    • фізичну одиницю вимірювання кількості відходів чи упаковки — у чисельнику;
    • одиницю часу (шт/квартал, т/рік, одиниць/місяць…) — у знаменнику;  

    2) в одиницях конкретного показника виробництва (у знаменнику якого зазначають одиницю вимірювання показника виробництва: кг/одиницю, кг/тонну, шт/тонну).

    Для упаковки багаторазового використання вказують кількість циклів її використання до перетворення на відходи внаслідок зношення (частка або % за один цикл).

    У разі відсутності встановленого нормативу утворення відходу чи використання упаковки ставлять прочерк (—)

    Одиниця вимірювання кількості відходу або упаковки к. 6 Зазначають фізичну одиницю вимірювання кількості (обсягу) утворюваного відходу чи упаковки (тонн {кг}, шт, м3 {л, мл}, м2 {дм2}, бочок тощо) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. Перевагу слід надавати вимірюванню кількості відходів та упаковки в одиницях маси (тоннах).
    Якщо к. 5 заповнена, то в к. 6 зазначають таку саму одиницю вимірювання
    Коефіцієнт перерахування кількості відходу або упаковки в одиниці маси к. 7 Проставляється коефіцієнт перерахування у тонни показника, наведеного у к. 6.

    Для окремих відходів та видів упаковки, що підлягають обов’язковому обліку навіть у невеликих кількостях (зокрема небезпечні та такі, які містять особливо цінні компоненти), можуть установлювати інші відповідні одиниці маси (кг) або спеціально визначати кількість знаків після коми у значенні кількості відходу чи упаковки в тоннах.
    Якщо у к. 6 зазначені «тонни», то у к. 7 указують коефіцієнт «1». Якщо кількість утворюваних відходів або задіяної упаковки неможливо перерахувати в одиниці маси, у к. 7 ставлять прочерк (—)
    Кількість утвореного відходу чи використаної упаковки к. 8 Наводять кількість утворених відходів чи використаної упаковки за період часу (виробничий цикл), зазначений у заголовку типової форми.

    Якщо кількість відходу чи упаковки, наведеної в к. 8-а і к. 8-б, обліковують за проміжок часу чи виробничий цикл, відмінний від того, який зазначено після найменування типової форми № 1-ВТ, то у к. 8-а і к. 8-б у дужках (після запису кількості відходу чи упаковки) зазначають реальний проміжок часу, за який утворилася ця кількість відходів або була використана зазначена кількість упаковки
    в одиницях графи 6 к. 8-а Кількість відходів та упаковки наводять у тих одиницях вимірювання, які вказано в к. 6
    у тоннах к. 8-б Зазначають кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника: (к. 8-а) × (к. 7).

    Якщо у к. 7 коефіцієнт перерахунку відсутній, то у к. 8-б ставлять прочерк (—)
    Кількість утвореного відходу чи використаної упаковки, яка утилізується підприємством к. 9 Вказують кількість утвореного відходу чи використаної упаковки, яку збирає і утилізує підприємство або інший переробник за угодою, укладеною з виробником.

    Якщо утворений відхід на підприємстві не утилізують, то у к. 9-а і к. 9-б ставлять прочерк (—).
    Прочерк ставлять також у разі, якщо використану підприємством упаковку після споживання упакованої продукції не збирає підприємство і не уклало відповідних угод із переробниками відходів упаковки.

    Якщо всі утворені відходи та споживану упаковку повністю збирає і перероблює саме підприємство-виробник або за угодами, укладеними підприємством-виробником з підприємствами-переробниками, то дані к. 9 (а і б) = к. 8 (а і б)
    в одиницях графи 6 к. 9-а Кількість відходів та упаковки наводять у тих одиницях вимірювання, які вказано в к. 6
    у тоннах к. 9-б Зазначають кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника: (к. 9-а) × (к. 7).

    Якщо у к. 7 коефіцієнт перерахунку відсутній, то у к. 9-б ставлять прочерк (—)
    Якщо технологія утилізації відходів або упаковки відповідає чинним нормативним документам і пройшла екологічну експертизу, відходи й упаковка, кількість яких наведена в к. 9-а чи к. 9-б, не підлягають подальшому обов’язковому державному обліку та паспортизації, за винятком випадків, зазначених у нормативних документах щодо поводження з окремими видами відходів. Ці обсяги відходів та упаковки у подальшому контролюють лише за документами бухгалтерського обліку підприємства, а також за документами про виконання укладених ним угод щодо утилізації відходів упаковки
    Кількість утвореного відходу, яка видаляється підприємством, або неутилізованої упаковки к. 10 Наводять обсяги відходів, які: 

    • видаляють (знищують) або тимчасово розміщують (накопичують) на території підприємства без подальшої утилізації;
    • передають для утилізації іншим юридичним особам (зокрема як вторинну сировину), окрім відходів та упаковки, зазначених у к. 9;
    • видаляють із території підприємства-виробника на полігони, звалища й інші об’єкти видалення або розміщення відходів.

    Якщо к. 8-а і к. 9-а та к. 8-б і к. 9-б збігають, то к. 10-а і к. 10-б не заповнюють, а ставлять прочерк (—).

    Для перевірки: (к. 9) + (к. 10) = (к. 8).

    Якщо всі утворені відходи та споживана упаковка повністю видаляють на власному полігоні або на полігоні підприємства-переробника за угодами, укладеними підприємством-виробником із підприємствами-переробниками, то дані к. 10 (а і б) = к. 8 (а і б)

    в одиницях графи 6 к. 10-а Кількість відходів та упаковки наводять у тих одиницях вимірювання, які вказано в к. 6
    у тоннах к. 10-б Зазначають кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника: (к. 10-а) × (к. 7).

    Якщо у к. 7 коефіцієнт перерахунку відсутній, то у к. 9-б ставлять прочерк (—)
    Куди і для чого надходять відходи або упаковка, указані в графах 9-а і 9-б та 10-а і 10-6 к. 11 Наводять відомості про об’єкт (об’єкти), куди надходять відходи або використана упаковка для утилізації або видалення.

    Це може бути назва іншого підрозділу підприємства-виробника відходу, або дільниця чи конкретна установка для утилізації/видалення відходу.

    Це можуть бути реквізити підприємства-переробника, яке збирає, заготовляє, утилізує відходи й упаковку. У разі відсутності таких даних у к. 11 наводять відомості про оптових споживачів або торговельних агентів, до яких надходить продукція в упаковці. Відомості про подальше поводження з відходами та використаною упаковкою за місцем надходження зазначають так: «утилізація», «переробка», «знешкодження», «тимчасове зберігання», «транспортування», «захоронення», «спалювання», «компостування» тощо
    Показники відходів або упаковки, що контролюються к. 12 Відображають лише такі показники відходів і упаковки та методи вимірювання і контролю, що передбачені чинними нормативними документами для наявних технологічних процесів і речовин, матеріалів, предметів і відходів, що є чинними для підприємства.

    Заповнення розпочинається відповідно до класу небезпеки, якщо його встановлено чинними нормативними документами або визначено для конкретного відходу (виду упаковки).

    Якщо відходи або упаковка, які обліковують, належать до категорії небезпечних матеріалів, речовин чи об’єктів за чинними нормативними документами, технічною документацією підприємства або наказом про ведення первинного обліку, то визначають категорію небезпеки.

    Окрім того, це можуть бути такі показники:

    • органолептичні показники — зовнішній вигляд, колір, запах та інші якісні характеристики відходу, що встановлюють безпосередньо органами чуттів людини, відповідно до компонентно-агрегатного стану (визначено у номенклатурній назві відходу);
    • кількісні показники складу — компонентний (елементний, хімічний, фазовий) склад, що визначають завдяки характеристикам:
      • матеріальним (маса, вага тощо);
      • розмірним (довжина, площа, об’єм, обсяг, кут);
    • кількісні показники властивостей: 
      • фізико-хімічні (щільність, насипна вага, пористість, летючість, теплофізичні та критичні характеристики, в’язкість, розчинність, проникливість, зольність, реакція середовища рН, адгезія (когезія), акустичні, електричні, магнітні, оптичні); 
      • механічні (твердість, пластичність, міцність, пружність тощо); 
      • технологічні (усадка, сипкість, час переходу до сталого стану, здатність до вбирання, гідрофобність (гідрофільність), гігроскопічність, дефектність (у разі номенклатурної назви матеріалу або виробу));
      • експлуатаційні (стабільність, стійкість до різних видів зовнішніх впливів, час старіння, коефіцієнт тертя, здатність впливати на інші матеріали, речовини (корозійна, несумісність зберігання) тощо); 
    • показники небезпеки: 
      • токсичність (види тестування);
      • біологічна стабільність;
      • пожежна небезпечність (горючість, вибухонебезпечність, температура займання, температура самозаймання, температура горіння);
      • ядерна небезпечність (коефіцієнт розмноження); 
      • радіаційна небезпечність (період напіврозпаду, активність і концентрація радіонуклідів, інтенсивність і коефіцієнт якості проникного випромінювання, поверхневе забруднення, група радіаційної небезпеки радіонуклідів);
      • несумісність із певними об’єктами;
      • здатність до замулювання водоймищ;
      • допустимі концентрації у скидах і викидах; 
    • показники енергоресурсного потенціалу (калорійність, теплотворна здатність, енерговитрати на утворення, енергоємність (теплоємність), ресурсоємність, енергомісткість);
    • економічні показники (норматив утворення, відпускна ціна, матеріаломісткість (за цінними компонентами), енергоекономічність, вартість перероблення, ліміт розміщення, розміри плати за розміщення відходів (викиди і скиди))
    Клас небезпеки Рядок Відповідно до класифікації відходів небезпеки:

    • I — надзвичайно небезпечні відходи/речовини;
    • II — високонебезпечні відходи/речовини;
    • III — помірно небезпечні відходи/речовини;
    • IV — безпечні відходи/речовини
    Категорія небезпеки Рядок Наводять відповідно до нормативних документів або документації підприємства:

    • 1 — вибухові речовини та вироби;
    • 3 — легкозаймисті розчини; 
    • 4.1 — легкозаймисті тверді речовини;
    • 4.2 — речовини, які можуть самозайматися;
    • 4.3 — речовини, які виділяють легкозаймисті гази під час зіткнення з водою;
    • 5.1 — речовини, які здатні до окислення;
    • 5.2 — органічні пероксиди;
    • 6.1 — токсичні речовини;
    • 6.2 — інфекційні речовини; 
    • 7 — радіоактивні матеріали; 
    • 8 — корозійні речовини;
    • 9 — інші небезпечні речовини та вироби
    Одиниця вимірювання або інше визначення показника к. 13 Позначають одиницю вимірювання показника або код, шифр чи опис показника
    Значення показника к. 14 Відображають кількісне значення показників конкретного виду відходів чи упаковки в одиницях вимірювання, позначених у к. 13, згідно з вимогами чинних нормативних актів лише у випадках, коли відповідними нормативними документами чи технологічною документацією підприємства передбачено здійснення контролю чи вимірювання параметрів відходу за місцем утворення.

    Якщо контрольований показник відходу чи упаковки неможливо визначити чисельно, то його значення наводять словами.

    У разі відсутності відомостей щодо класу небезпеки відходів чи упаковки у к. 13 і к. 14, ставлять прочерк (—).

    Якщо для вимірювання показника не застосовують спеціальні одиниці, то ставлять прочерк (—)

    Форма № 1-відходи (річна) «Звіт про утворення та поводження з відходами за 20__ рік»

Форму № 1-відходи (річна) «Звіт про утворення та поводження з відходами за 20__ рік» (далі – Форма № 1-відходи) затверджено наказом Державної служби статистики України «Про  затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-відходи (річна) „Звіт про утворення та поводження з відходами”» від 25.06.2021 № 164. 

Форма № 1-відходи вводиться в дію, починаючи зі звіту за 2021 рік (тобто з 01.01.2022). 

Роз’яснення щодо форми державного статистичного спостереження № 1-відходи (річна) «Звіт про утворення та поводження з відходами» (далі – Роз’яснення щодо форми № 1-відходи) затвердив Голова Державної служби статистики України 12.07.2021 р.

Також під час заповнення Форми № 1-відходи  необхідно користуватися Переліками, які затверджені наказом Державної служби статистики України «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами» від 23.01.2015 № 24:

  • Переліком операцій з утилізації та видалення відходів;
  • Переліком категорій відходів за матеріалом.

Сфера поширення Форми № 1-відходи

Форма № 1-відходи поширена на юридичних осіб, діяльність яких пов’язана зі сферою поводження з відходами I–IV класів небезпеки незалежно від основного виду економічної діяльності, підпорядкування й організаційно-правової форми господарювання.

Форму подають лише юридичні особи. Форму подають територіальному органу Держстату не пізніше ніж 28 лютого.

Загальні настанови щодо заповнення Форми № 1-відходи У 2021 році Форма № 1-відходи зазнала двох суттєвих змін.

  1. Необхідно вносити інформацію про місцезнаходження за кодами КАТОТТГ та КОАТУУ  юридичної особи.

Інформація про місцезнаходження юридичної особи подана у вигляді кодів території, складених відповідно до:

  • Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ);
  • Класифікатора об’єктів адміністративно- територіального устрою України (КОАТУУ).

Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290. Але наказом № 3 цього Міністерства, виданим12.01.2021, у Кодифікатор внесені зміни.

Тому необхідно користуватись оновленою версією, розміщеною за посиланням.

Під час підготовки звіту варто скачати і Кодифікаор, і Порівняльну таблицю. Ввівши в Порівняльну таблицю код за КОАТУУ, можна визначити, яким є новий код за КАТОТТГ.

  1. Потребує обов’язкового заповнення розділ «Інформація щодо відсутності даних».

Якщо даних немає, у формі необхідно зазначати одну з причин.

Причини відсутності даних і пояснення, в яких випадках їх слід зазначати

Не здійснюється вид економічної діяльності, який спостерігається. У звітному році підприємство не здійснювало економічну діяльність, наприклад, збирання, оброблення й видалення відходів або будь-яку іншу діяльність, якою передбачено утворення відходів або здійснення операцій поводження з відходами.

Одиниця припинена або перебуває в стадії припинення. 

Здійснюється процедура припинення юридичної особи, що не пов’язано з реорганізацією (приєднанням, злиттям, поділом, перетворенням), а саме:

  • є рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
  • наявне судове рішення щодо припинення юридичної особи, не пов’язаного з її банкрутством;
  • почався процес проведення спрощеної процедури припинення юридичної особи шляхом її ліквідації;
  • є рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації;
  • унесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
  • відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи, не пов’язаного з реорганізацією (повідомлення щодо державної реєстрації припинення або процедури припинення одиниці (крім закриття структурного підрозділу) повинні підтверджувати реєстраційні відомості).

Проведено чи проводиться реорганізація або передано виробничі фактори іншій одиниці.

Триває процедура припинення юридичної особи у зв’язку з реорганізацією (приєднанням, поділом, перетворенням):

  • наявне рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації;
  • здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи та/або відокремленого підрозділу юридичної особи, закриття  юридичної особи у зв’язку з реорганізацією;
  • продано / надано в оренду (повністю або частково виробничні фактори (робочу силу, обладнання, землі, споруди, АЗС тощо) або передано права управління виробничими факторами іншій одиниці.

Здійснюється сезонна діяльність або економічна діяльність, пов’язана з тривалим циклом виробництва.

Підприємство здійснює сезонну діяльність або економічну діяльність, пов’язану з тривалим циклом виробництва, який охоплює не менше ніж 1 рік.

Тимчасово призупинено економічну діяльність через економічні чинники / карантинні обмеження

Відсутнє явище, яке спостерігається.

Протягом звітного року:

  • підприємство не утворювало відходи внаслідок діяльності;
  • підприємство не здійснювало операції поводження з відходами;
  • на підприємстві не було установок для поводження з відходами, спеціально відведених місць і об’єктів видалення відходів.

Показники Форми № 1-відходи характеризують обсяги утворення відходів І–ІV класів небезпеки і поводження з ними (збирання, утилізацію, видалення та накопичення відходів), кількість і потужність об’єктів поводження з відходами.

Показники Форми № 1-відходи не відображають дані:

  • про радіоактивні відходи;
  • про обсяги побічних продуктів тваринного походження, не призначених або визнаних;
  • непридатними для споживання людиною, що були утворені та перероблені підприємством;
  • про речовини, що надійшли в атмосферне повітря і водні об’єкти зі стічними водами, а також про обсяги забруднених стічних вод, які передають іншим підприємствам для очищення;
  • обсяги забруднених стічних вод, які передають іншим підприємствам для очищення.

Значення показників форми щодо обсягу утворення відходів І-ІV класів небезпеки і поводження з ними (розділи 1, 2, 4 форми) зазначають у тоннах (числами із трьома знаками після коми), щодо кількості та потужності об’єктів поводження з відходами (розділ 3 форми) – у цілих числах.

Люмінесцентні лампи, облік яких ведуть на підприємствах у штуках, для відображення у звіті необхідно перетворити у тонни шляхом перемноження кількості ламп на масу однієї люмінесцентної лампи. У разі неможливості встановлення ваги лампи середня вага однієї дорівнює до 0,3 кг.

За відсутності даних відповідні рядки (графи) форми містять прочерки.

У разі неправильного відображення відходів за позиціями Класифікатора відходів, переліку категорій відходів за матеріалом, переліку кодів класів небезпеки відходів для статистичних цілей форма може містити додаткову інформацію за попередні роки з поясненнями до показників форми.

Зауважимо, що впродовж останніх років форма звіту змінилася:

  1. Раніше Форму № 1-відходи здавали й відокремлені підрозділи, тоді як зараз звітують тільки юридичні особи;
  2. У форму вносять інформацію щодо утворення та поводженням з відходами І–IV класів небезпеки в цілому по підприємству (сумарна інформація за всіма відокремленими підрозділами з поділом за видами економічної діяльності та за кодами території місцезнаходження за КОАТУУ);
  3. Серед нововведень останніх років – розділ «Утворення відходів по місцевих одиницях» (у формі, затвердженій у 2021 р., це розділ 4, у попередній версії – 5-й), який заповнюють за наявності двох та більше місцевих одиниць (включно з місцевою одиницею, де розташоване управління підприємством).

Документи підприємства, необхідні для заповнення Форми № 1-відходи

Показники необхідно вносити у Форму № 1-відходи з таких документів підприємства:

  • типової Форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;
  • первинних документів бухгалтерського обліку (відомості, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання, ордери), технологічної, нормативно-технічної документації;
  • паспортів відходів (додаток Б «Паспорт відходів підприємства та інструкція по його заповненню» у складі ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій»).

Показники щодо обсягів та площ місць видалення відходів ґрунтуються на даних, наведених у додатку 1 до Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 № 12.

Розділ 1 «Утворення, поводження з відходами за місцем їх утворення» та Розділ 2 «Поводження з відходами»

Розділ 1 «Утворення, поводження з відходами за місцем їх утворення» заповнюють виробники відходів.

Розділ 2 «Поводження з відходами» заповнюють підприємства, що здійснюють операції поводження з відходами (у тому числі постійно зберігають відходи у місцях видалення відходів).

Розділи 1, 2 Форми № 1-відходи відображають утворення відходів у цілому по підприємству, тобто сумарно за всіма його видами економічної діяльності.

Під час заповнення звіту користуємося Роз’ясненнями щодо форми № 1-відходи, також Переліком операцій з утилізації та видалення відходів та Переліком категорій відходів за матеріалом.

Рядки А, Б розділів 1, 2 – вносимо інформацію за утвореними відходами відповідно до Класифікатора відходів ДК 005-96, які мають11-знакову структуру (ХХХХ.Х.Х.ХХ).

За неможливості визначення коду відходів зазначається умовна назва «Інші» та код 9999.9.9.99.

Рядок В розділів 1, 2 – вносимо інформацію про код категорії відходів за матеріалом згідно з переліком кодів та найменувань категорій відходів за матеріалом (затверджений наказом Держстату «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами» від 23.01.2015 № 24).

Рядок Г розділів 1, 2 – вносимо інформацію про клас небезпеки відходів:

І клас – надзвичайно небезпечні;

ІІ – високонебезпечні;

ІІІ – помірно небезпечні;

ІV – малонебезпечні.

Розділ 3 «Установки для поводження з відходами та спеціально відведені місця та об’єкти видалення відходів станом на кінець року»

Підрозділ 1 розділу 3 «Установки для поводження з відходами» містить інформацію щодо поводження з відходами (утилізації та видалення) станом на 31 грудня звітного року, для яких підприємства отримали дозволи або реєстраційні документи, затверджені наказом Мінекобезпеки України «Про затвердження форми реєстрової карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання» від 17.02.1999 № 41.

Рядок 11 – дані щодо установок для спалювання відходів з метою отримання енергії (у тому числі сумісного спалювання), утилізацію відходів у яких здійснено за кодом операції R1.

Рядок 12 – дані щодо установок для спалювання відходів з метою їх теплового перероблення та зменшення об’єму, небезпечності й отриманн інертного продукту, видалення відходів у яких здійснено відповідно до коду операції D10.

Рядок 13 – дані щодо установок для рециркуляції, регенерації, переробки тощо, утилізаці. відходів у яких здійснено за кодами операцій R2– R11.

Рядок 14 – дані щодо установок для захоронення відходів (спецконтейнери у шахті та ін.), видалення відходів у яких здійснено відповідно до коду операції D12.

Підрозділ 2 розділу 3 «Спеціально відведені місця та об’єкти видалення відходів» містить інформацію про сумарні показники, що характеризують місця видалення відходів, тобто спеціально відведені місця та об’єкти станом на 31 грудня звітного року (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), на експлуатацію яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.

Цей підрозділ не містить інформації про місця тимчасового розміщення та накопичення відходів (до двох років, наприклад майданчики для складування, сміттєві контейнери), які у подальшому вивозяться для утилізації чи видалення.

Графа 1 відображає загальну кількість місць та об’єктів видалення відходів (рядок 21), з яких окремо виділяється кількість місць і об’єктів видалення побутових відходів (рядок 22).

Графа 2 відображає проєктний об’єм місць і об’єктів видалення відходів, передбачений для видалення відходів у звітному році (шламонакопичувачів, відстійників, хвостосховищ, могильників тощо) (рядок 21), з якого окремо виділяється проєктний об’єм для об’єктів видалення побутовідходів (рядок 22).

Графа 3 відображає залишковий об’єм місць і об’єктів видалення відходів на кінець звітного року, тобто максимальний об’єм, що залишився незаповненим для подальшого видалення відходів у майбутньому (рядок 21), з якого окремим виділяється залишковий об’єм для об’єктів видалення побутових відходів (рядок 22).

Графа 4 відображає проєктну площу місць і об’єктів видалення відходів, передбачену для видалення відходів у звітному році (полігонів, складів і сховищ, які розміщуються на поверхні землі), з якої окремо виділяється проєктна площа для об’єктів видалення побутових відходів (рядок 22).

Графа 5 відображає залишкову площу місць і об’єктів видалення відходів на кінець звітного року, тобто максимальну площу, що залишилася незаповненою для подальшого видалення відходів у майбутньому (рядок 21), з якої окремо виділяється залишкова площа для об’єктів видалення побутових відходів (рядок 22).

В оновленій Формі № 1-відходи вилучено розділ 4 «Осад промислових стоків у сухій речовині».

Раніше в нього вносили інформацію про обсяги фактичного утворення, видалення, спалення з метою отримання енергії, спалення з метою тепло- вого перероблення відходів протягом звітного року осадів промислових стоків у сухій речовині (наприклад, після операцій фільтрування або висушування промислових стоків).

Відповідно, в оновленій Формі № 1-відходи розділ «Утворення відходів по місцевих одиницях» замість п’ятого став четвертим.

Розділ 4 «Утворення відходів по місцевих одиницях»

Розділ 4 «Утворення відходів по місцевих одиницях» містить дані щодо утворення відходів на підприємствах, які мають дві та більше місцевіодиниці (включно з місцевою одиницею, де розташоване управління підприємством).

У розділі VI Роз’яснень «Показники щодо утворення відходів по місцевих одиницях» є приклад заповнення цього розділу за наявності декількох структурних одиниць.

Відповідно до кожної структурної одиниці треба поділити утворені відходи за видами економічної діяльності, а також зазначити коди території місцезнаходження за кодами:

  • Класифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ);
  • Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Для визначення коду території місцезнаходження за КОАТУУ рекомендуємо керуватися кадастровими номерами земельних ділянок, на яких розташовані відокремлені підрозділи, що здійснюють операції з утворення та поводженням з відходами І–IV класів небезпеки.

Практика

Для визначення кодів видів економічної діяльності варто скористатися витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Наприклад:

  • Код за КВЕД 70.10 – Діяльність головних управлінь (хед-офісів);
  • Код за КВЕД 35.30 – Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря;
  • Код за КВЕД 05.10 – Добування кам’яного вугілля;
  • Код за КВЕД 52.21 – Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

  • Форма № 1-екологічні витрати (річна) «Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища за 20__ рік»

Форму № 1-екологічні витрати (річна) «Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища за 20__ рік» (далі – Форма № 1-екологічні витрати) затверджено наказом Державної служби статистики України «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-екологічні витрати (річна) “Звіт про витрати на охорону навколишнього природного сере-довища за 20___ рік “» від 25.06.2021 № 163.

Форма № 1-екологічні витрати вводиться в дію, починаючи зі звіту за 2021 рік (тобто з 01.01.2022).

Сфера поширення Форми № 1-екологічні витрати

Форма № 1-екологічні витрати поширена на суб’єкти господарювання – юридичних осіб (підприємства) всіх видів економічної діяльності, незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання та підпорядкування, які здійснюють витрати на охорону навколишнього природного середовища. Йдеться про види діяльності підприємств, головною метою яких є запобігання, скорочення чи ліквідація забруднення навколишнього природного середовища.

Порядок подання Форми № 1-екологічні витрати

Державне статистичне спостереження за Формою № 1-екологічні витрати здійснюють із річною періодичністю.

Форму подають до територіального органу Держстату не пізніше ніж 28 лютого (у 2022 р. – до 28.02.2022).

Рекомендується здійснити подання шляхом електронного звітування. Якщо респондент подає форму як електронний звіт, таку процедуру здійснюють відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Більше інформації про електронне звітування викладено на офіційному сайті Державної служби статистики України.

Подати форму можна також на паперових носіях до ор гану Держстату за місцезнаходженням – особисто, кур’єром або шляхом надсилання Укрпоштою з обов’язковим описом вкладеного.

Загальні настанови щодо заповнення Форми № 1-екологічні витрати

Підставою для заповнення Форми № 1-екологічні витрати є дані первинної облікової документації та бухгалтерського обліку щодо витрат на охорону навколишнього природного середовища. До витрат на охорону навколишнього природного середовища не враховують:

  • податок на додану вартість;
  • витрати на заходи та види діяльності, що сприятливо впливають на навколишнє природне середовище, але слугують іншим цілям, ніж охорона навколишнього природного середовища, тобто на види діяльності, які, незважаючи на користь для довкілля, передовсім, задовольняють технічні потреби або внутрішні вимоги гігієни або безпеки підприємства;
  • витрати на використання природних ресурсів (наприклад, водопостачання);
  • витрати на амортизацію;
  • екологічні податки, штрафи, пені за порушення природоохоронного законодавства, компенсаційні збори за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу.

Під час заповнення Форми № 1-екологічні витрати слід використовувати Роз’яснення щодо форми державного статистичного спостереження № 1-екологічні витрати (річна) «Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища» (далі – Роз’яснення щодо Форми № 1-екологічні витрати), затверджені в. о. Голови Державної служби статистики України 21.08.2020 р.

Показники Форми № 1-екологічні витрати (одиниця вимірювання – у тисячах гривень) представляють як число з одним знаком після коми.

Усі показники бланка звіту слід заповнювати. Якщо певних показників немає (наприклад, відсутність витрат на послуги з утилізації небезпечних відходів), у Формі № 1-екологічні витрати ставлять прочерк у відповідних рядках (графах).

Бланк державного статистичного спостереження за Формою № 1-екологічні витрати містить чотири розділи, показники яких заповнюють загалом за рік. У 2021 році Форма № 1-екологічні витрати зазнала двох суттєвих змін.

  1. Необхідно вносити інформацію про місцезнаходження за кодами КАТОТТГ та КОАТУУ юридичної особи

Інформація про місцезнаходження юридичної особи подана у вигляді кодів території, складених відповідно до:

  • Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ);
  • Класифікатора об’єктів адміністративнотериторіального устрою України (КОАТУУ).

Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290. Але наказом № 3 цього Міністерства, виданим 12.01.2021, у Кодифікатор внесені зміни.

Тому необхідно користуватись оновленою версією, розміщеною за посиланням.

Під час підготовки звіту варто скачати і Кодифікатор, і Порівняльну таблицю. Ввівши в Порівняльну таблицю код за КОАТУУ, можна визначити, яким є новий код за КАТОТТГ.

  1. Потребує обов’язкового заповнення розділ «Інформація щодо відсутності даних».

Якщо даних немає, у формі необхідно вказувати одну з причин, зазначених вище.

Розділ І «Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища»

У розділ I «Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища» вносять інформацію щодо фактично освоєних (використаних) у звітному році обсягів капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища за рахунок передбачених чинним законодавством джерел фінансування (графи 2, 3, 4 форми) та напрямами природоохоронних витрат (рядки 111–900 форми).

Графа 1 містить дані щодо фактично освоєних (використаних) обсягів капітальних інвестицій з метою охорони навколишнього природного середовища, до яких належать інвестиції в нові та існуючі матеріальні та нематеріальні активи, які були здійснені на обладнання, технічне оснащення, будівництво природоохоронного призначення, зокрема, дані щодо обсягів інвестицій на будівництво нових, розширення, реконструкцію, реставрацію, технічне переобладнання діючих об’єктів, капітальний ремонт і придбання обладнання природоохоронного призначення довгострокового користування.

Графа 1 не включає дані щодо:

  • витрат на придбання активів з метою їх подальшого перепродажу;
  • вартості активів, отриманих на безоплатній основі;
  • авансових платежів для фінансування будівництва та придбання обладнання;
  • витрат на технічне обслуговування та поточні ремонти;
  • витрат на придбання обладнання та устаткування (яке потребує монтажу), що міститься на складі й у звітному році не передане в монтаж;
  • витрат на придбання обладнання й устаткування (яке не потребує монтажу), що не введено в експлуатацію у звітному році.

Графа 2 містить дані щодо обсягів освоєних (використаних) інвестицій за рахунок власних коштів підприємства, організації, а також кредитів банків (іноземних і вітчизняних) та позик.

Графа 3 містить дані щодо обсягів освоєних (використаних) інвестицій за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Графа 4 містить дані щодо обсягів освоєних (використаних) інвестицій за рахунок коштів міжнародних фондів, міжнародних благодійних організацій, міжнародної невідплатної допомоги, яка не призводить до виникнення або погашення фінансових вимог (добровільні пожертвування, спонсорська допомога та благодійництво тощо).

Дані графи 1 розділу І можуть дорівнювати сумі даних граф 2, 3, 4 або бути більшими, ніж їх сума, з огляду на наявність інших джерел фінансування (надходження коштів від вітчизняних благодійних організацій на охорону навколишнього природного середовища тощо), які окремо у формі не відображено та дані щодо яких уключено безпосередньо в графу 1.

Графа 5 містить дані щодо обсягів інвестицій у капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення за напрямами природоохоронних витрат.

Цей показник не включає витрати на технічне обслуговування та поточні ремонти активів.

У рядках 111–900 відображають капітальні інвестиції на заходи за напрямами, наведеними в Роз’ясненні щодо Форми № 1-екологічні витрати.

Підприємства, які сплатили кошти іншим підприємствам за послуги, пов’язані з прийняттям та очищенням зворотних вод та за поводження з відходами, а також підприємства, які отримали кошти за надання цих екологічних послуг іншим підприємствам, відображають ці кошти лише в розділі ІІІ.

Розділ ІІ «Поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища»

У розділі ІІ «Поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища» вміщено інформацію щодо поточних (матеріальних) витрат, які пов’язані зі здійсненням заходів з охорони навколишнього природного середовища у звітному році за рахунок передбачених чинним законодавством джерел фінансування (графи 2, 3, 4 форми) та напрямами природоохоронних витрат (рядки 111–900 форми).

У цей розділ вносять інформацію стосовно поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища, до яких належать:

  • витрати на утримання, технічне обслуговування, експлуатацію, експертне обстеження основних засобів природоохоронного призначення, зазначених у пунктах 8, 18, 26, 38, 46, 57, 63, 69 розділу IІ Роз’яснень щодо Форми № 1-екологічні витрати;
  • витрати на вимірювання рівня забруднення та моніторинг стану навколишнього природного середовища;
  • витрати на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері охорони довкілля;
  • витрати на адміністративну, управлінську діяльність у галузі охорони навколишнього природного середовища;
  • витрати на підготовку та узгодження дозвільної документації в галузі охорони навколишнього природного середовища;
  • витрати на розробку природоохоронних заходів, інформаційно-просвітницьку роботу в галузі охорони навколишнього природного середовища (підготовку та розповсюдження доповідей, пресрелізів тощо);
  • витрати на навчання, здобуття освіти, підвищення кваліфікації, участь у нарадах щодо обміну досвідом у сфері охорони довкілля та ін.

За неможливості розподілити загальні витрати на виконання різних робіт природоохоронної діяльності, зокрема витрат на очищення стічних вод та утримання каналізації, такі витрати можуть бути розподілені між роботами розрахунковим шляхом.

Розділ ІІІ «Спеціалізовані екологічні послуги»

У розділі ІІІ відображають інформацію щодо спеціалізованих екологічних послуг (послуг природоохоронного призначення), до яких належить діяльність щодо відведення та очищення стічних вод, збирання, вивезення, оброблення, знищення та розміщення відходів.

Графа 1 цього розділу відображає дані про кошти, отримані від іншого підприємства за реалізовані (надані) йому спеціалізовані екологічні послуги щодо відведення, очищення стічних вод, обслуговування каналізаційних систем (рядок 2001) та збирання, вивезення, оброблення, знищення, розміщення відходів (рядок 2002). Обсяг реалізованих за межі підприємства послуг визначається за ціною продажу наданих послуг, що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків із замовниками документах.

Графа 1 не включає дохід, одержаний:

  • від проведення технічного контролю, лабораторних аналізів, випробувань тощо;
  • продажу відходів;
  • від суми отриманих субсидій та дотацій на ви робництво.

Якщо підприємство отримало кошти за спеціалізовані екологічні послуги (графа 1), то витрати, пов’язані з їх наданням (виробництвом), розглядаються як поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища цього підприємства (розділ ІІ Форми № 1-екологічні витрати).

Графа 2 містить дані про кошти, сплачені іншому підприємству за отримані від нього спеціалізовані екологічні послуги щодо відведення, очищення стічних вод, обслуговування каналізаційних систем (рядок 2001) та збирання, вивезення, оброблення, знищення, розміщення відходів (рядок 2002). Дані про сплату коштів іншому підприємству за отримані послуги з інших видів природоохоронної діяльності, крім спеціалізованих екологічних послуг, зазначених у рядках 2001, 2002 розділу IІІ форми, відображені як поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища цього підприємства у розділі ІІ цієї форми.

Розділ IV «Реалізація побічної продукції, отриманої при здійсненні природоохоронних заходів»

Розділ ІV Форми №1-екологічні витрати містить інформацію про вартість реалізованої у звітному році побічної продукції, яка утворюється під час здійснення підприємством таких природоохоронних заходів:

  • очищення відхідних газів (рядок 3001) – теплової енергії, отриманої у результаті очищення димових газів;
  • сірки, отриманої у результаті глибокого очищення відхідних газів, для по дальшого використання у виробництві сірчаної кислоти або елементарної сірки та ін.;
  • очищення стічних вод (рядок 3002) – теплової та електричної енергії, отриманої за рахунок тепла, що виділяється при спалюванні осаду (шламу), що утворився у результаті очищення стічних вод; золи, отриманої при спалюванні шламу, для використання у сільському господарстві чи будівництві;
  • сировини, отриманої у результаті глибокого очищення стічних вод, для виробництва кормів та ін.;
  • переробка відходів (рядок 3003) – гранульованого шлаку, виробленого у результаті переробки відходів доменного шлаку;
  • доменного відвального шлаку, що утворюється в печах під час роботи із залізовмісними матеріалами;
  • сталеплавильного шлаку, що утворюється під час конверсії гарячого металу з доменної печі в основний кисневий конвертер та ін.

У рядку з кодом 4000 наводять сумарні дані про надходження (виплату) коштів за надання послуг екологічного характеру, а також надходження коштів від продажу побічної продукції та відходів.

Сума цих граф 1, 3, 4, 5 має дорівнювати сумі рядків із кодами: 4100, 4200, 4300, 4400, 4500, 4600, 4700, 4800, 4900.

Дані рядка 4000 для графи 2 повинні дорівнювати сумі рядків із кодами: 4200, 4300.

Графа 1 не включає дохід, отриманий від ін ших, ніж діяльність з охорони навколишнього природного середовища, видів діяльності, зокрема, від продажу утворених у процесі виробництва відходів і бракованих матеріалів, власних або придбаних металевих і неметалевих відходів (металобрухту, макулатури тощо), які не піддавалися додатковій механічній, хімічній, термічній обробці, у результаті якої вони можуть бути безпосередньо використані для виробництва нових виробів (навіть якщо зібрані відходи піддано чищенню, сортуванню, пакуванню).

Підприємство, яке утворило відпрацьовані свинцеві батареї та реалізує їх підприємству, яке буде переробляти ці відходи, не вносить інформацію у рядок 3003 розділу IV (взагалі у звіт не вносять цей прибуток).

У рядок 3003 розділу IV треба вносити інформацію лише підприємствам, які безпосередньо займаються переробкою акумуляторів чи інших видів відходів та отримують прибуток від реалізації продукції, яка утворилась у результаті переробки (ці підприємства у розділі ІІ вносять інформацію про витрати на виконання цих робіт).

Відповідальність за несвоєчасне подання звітності або подання недостовірних даних

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну статистику» від 17.09.1992 № 2614-XII респонденти зобов’язані безоплатно, у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, в установлені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію (у тому числі з обмеженим доступом) і дані бухгалтерського обліку. За ухилення від такого обов’язку в Кодексі України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8074-Х (далі – КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність.

Загрожує така відповідальність як посадовим особам підприємств, так і фізособам-підприємцям.

«Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або  подання їх  недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України – тягне за собою накладення штрафу на громадян – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» (ст. 186-3 КУпАП «Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень»).

Тобто за неподання в органи Держстату Форми № 1-екологічні витрати за попередній рік передбачено накладення штрафу в розмірі:

  • на громадян – від 51 грн до 85 грн;
  • на посадових осіб та громадян – від 170 грн до 255 грн.

Облік екологічних витрат розв’язує низку важливих завдань: збір даних про екологічні витрати, необхідних для ухвалення ефективних управлінських рішень; розроблення та реалізації системних природоохоронних заходів; забезпечення контролю за екологічними витратами підприємства; оцінювання впливу екологічних чинників на фінансові результати підприємств тощо.

Тому важливо відповідально заповнювати Форму № 1-екологічні витрати й подавати в органи Держстату.


Автор: Олена Кошелева, Член редакційної ради журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE: Право. Технології. Кейси», Віце-президент Асоціації ПАЕУ з управління відходами, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14000