БЕЗПЕКА ПРАЦІ – невидима складова ESG. Розбираємо практичні підходи
Безпека праці — невидимий, але критично важливий фундамент ESG.
Часто про неї згадують лише у зв’язку з аваріями чи травмами, але насправді це стратегічний фактор, що впливає на конкурентоспроможність бізнесу, залучення інвестицій і репутацію компанії.
У статті Ольги Богданової, голови правління ESOSH, розглянуто практичні підходи, які вже працюють у ЄС, та кроки, що допоможуть українським компаніям інтегрувати безпеку праці у свої ESG-стратегії. Це реальний досвід, який може змінити ставлення до охорони праці — від формальності до стратегічної переваги.
Матеріал підготовано для №2, 2025 журналу «Sustainability leaders guide» від Офісу сталих рішень
Не одразу очевидно, де саме безпека праці у принципах ESG. Однак це мало не основне підґрунтя для цієї структури. Адже всі погодяться, що людське життя — найвища цінність. Саме збереженням життя і здоров’я на робочих місцях переймаються фахівці з безпеки праці у межах ESG.
Сучасна безпека — це не просто покращення умов роботи, це конкурентна перевага, безпека процесів, запобігання аваріям і втратам через контроль ризиків, це зміцнення людських ресурсів, що безумовно сприяє підвищенню конкурентоспроможності та залученню інвестицій. Україні ще багато потрібно працювати, аби наша охорона праці досягла гармонізації з європейськими стандартами і цінностями.
ВПЛИВ ESG НА БЕЗПЕКУ ПРАЦІ У ЄС
❓Які ключові практики нині у сфері безпеки праці впроваджують компанії ЄС у межах ESG?
У європейських компаніях основна увага приділяється інтегрованому підходу до управління ризиками, де безпека праці є однією з невіддільних складових ESG-стратегії. Серед ключових практик можна виділити:
❓ Чи є обов’язкові стандарти безпеки праці та які компанії в ЄС мають виконувати їх задля відповідності ESG?
Так, у ЄС діють обов’язкові нормативно-правові акти та директиви, зокрема, Рамкова директива 89/391/EEC, яка встановлює загальні принципи з охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Основний її принцип — оцінювання ризиків. Усі європейські компанії повинні оцінювати ризики та знижувати їх рівень. Отже, євроінтеграція вимагатиме і від українських організацій впровадження ризикоорієнтованого підходу. І це не просто обов’язок, це ефективний превентивний інструмент запобіганням аваріям та нещасним випадкам Наразі ми вже допомагаємо тим провідним українським компаніям з провадження оцінки ризиків, які не очікують вказівок зверху, а діють вище законодавчих вимог.
Також прийняття стандарту системи управління безпекою та здоров’ям на роботі ISO 45001 (аналогічно ISO 14001 для екологічного управління), у нього той самий принцип постійного вдосконалення, просувається в Україні, так і в Європі.
І, звісно, компанії зобов’язані дотримуватися місцевих законодавчих вимог, це є не тільки правовим обов’язком, а й важливим елементом ESG-стратегії, який впливає на репутацію компанії.
❓ Як європейські компанії інтегрують аудит безпеки праці у свої ESG-звіти?
Аудит безпеки праці стає невіддільною частиною внутрішніх і зовнішніх оцінок. Компанії зазвичай:
❓ Чи існують приклади, коли недотримання стандартів безпеки праці вплинуло на репутацію чи фінансові показники компаній ЄС?
Так, існують численні приклади, коли порушення норм охорони праці призводило до серйозних наслідків:
АДАПТАЦІЯ ESG-ПІДХОДІВ В УКРАЇНІ
❓Які кроки, на вашу думку, мають зробити українські компанії, щоб відповідати європейським стандартам безпеки праці і як позначається війна в Україні на потенційні перешкоди?
Перша порада це — лідерство власника, керівника. Власник бізнесу передусім має розуміти, що безпека — це не витрати, це інвестиції в розвиток людей. Доведена в світі цифра: 1 долар, вкладений у безпеку, повертає 2,4 долара.
З війною багато відповідальних власників зрозуміли, що не можуть далі травмувати людей на робочих місцях, працівники зараз на вагу золота, й самі почали звертатися по допомогу налаштувати систему безпеки праці. Але не всі, відверто зазначу, багато власників ще досить цинічно ставляться до людей. Упевнена, в Євросоюзі таким не місце, або їх ставлення до безпеки і довкілля має змінитися, або вони не знайдуть своєму бізнесу місце в цивілізованому світі.
Якщо ж ви впевнено вирішили підвищити рівень безпеки, варто починати з наступних кроків:
❓ Чи є приклади українських компаній, які вже інтегрували принципи ESG у систему управління безпекою праці?
Так, вже є позитивні приклади, в основному, це міжнародні компанії, які мають виробничі потужності в Україні. До них долучаються українські компанії, які виходять на міжнародний ринок. Ці компанії орієнтуються не лише на відповідність законодавству, а й на забезпечення високої якості робочого середовища, що сприяє залученню іноземних інвестицій та підвищенню конкурентоспроможності. Є й приклади державних підприємств, але їх поки замало.
❓Як українські роботодавці можуть забезпечити відповідність локальних стандартів безпеки праці міжнародним вимогам?
Наразі українські вимоги та вимоги провідних країн не дуже збігаються. Наприклад, візьмемо розслідування причин нещасних випадків. За українським порядком розслідування у більшості випадків достатньо зробити висновок, що винен працівник, який був необережним при виконанні роботи, тому й травмувався. Це неприпустиме формулювання з позиції європейського фахівця з безпеки. Причиною нещасних випадків завжди є системна помилка: недостатній нагляд, інструктаж або недосконалий спосіб роботи, невдало проведена оцінка ризиків, тому ризик виявився неконтрольованим. Роботодавець зацікавлений усувати причини травматизму, аби вони не повторювалися. Такі розходження мають багато причин, у тому числі і радянське минуле, коли всі виробничі потужності належали державі, а держава, тим більше СРСР, винною себе не призначить. На жаль, за часів незалежності ми не просунулися в бік європейських підходів до безпеки праці. Це втрачений час, і українське законодавство має зазнати кардинальних змін тепер, що в умовах війни значно важче робити.
Тому роботодавцям рекомендую переглянути системні вимоги стандарту ISO 45001, тоді ви будете готовими до євроінтеграції набагато швидше, ніж просто дотримуючись державних правил.
❓Які складнощі можуть виникнути під час адаптації стандартів безпеки праці в українських реаліях?
Якщо під стандартами розуміти в першу чергу європейські законодавчі акти, директиви, то треба зосередитися в першу чергу на адаптації вже згаданої рамкової Директиви 89/391/EEC — це одна з вимог для вступу України до Євросоюзу. Вона має назву «Директива щодо запровадження заходів для заохочення поліпшення безпеки та здоров’я працівників на виробництві». У словосполуці «заохочення поліпшення» є велика мудрість і велика складність. Бо кожна країна Євросоюзу далі сама створює національний закон для реалізації принципів Директиви. І тут перед Україною постають великі виклики через відсутність тристороннього діалогу «держава — роботодавці — профспілки», і через наявність великих розбіжностей у поглядах сторін на те, як має виглядати безпека праці в майбутньому.
ПРАКТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ З БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
❓Які інноваційні технології використовують європейські компанії для забезпечення безпеки праці?
Щоб відповісти на це питання, запрошую вас відвідати виставку А+А, що проходить що два роки у Дюссельдорфі, найближча очікується в листопаді 2025-го. Я обов’язково буду там й поділюся новинками зі співвітчизниками. Загалом виділила б такі напрямки:
❓Чи існують державні програми в ЄС, які підтримують бізнес у впровадженні стандартів безпеки праці?
Загалом державні системи запобігання нещасним випадкам країн ЄС дуже відрізняються від української. Запобіжними заходами займаються соціальні страхові державні фонди, і це логічно. Що більше вони зможуть допомогти підприємствам упередити травматизм, то менше страхових виплат їх прийдеться платити.
Крім української моєї діяльності, я наразі зайнята у державній страховій системі Німеччини, також з метою зсередини побачити, як працює ця система. І я спостерігаю, скільки матеріалів, порад, консультацій, тренінгів надають підприємствам так звані страхові інспектори. Вони не приходять на підприємство за штрафами, вони приходять допомогти підприємству зміцнити безпеку праці. Це входить у вартість страхового обслуговування, й у процентному сенсі воно не перевищує соціальні відрахування, які є в Україні. Просто в Україні ці кошти не спрямовуються на профілактику травматизму, будемо відвертими.
❓Як працівники в ЄС залучаються до розробки та впровадження стандартів безпеки праці?
Знов-таки страхові державні організації розробляють стандарти з безпеки. Для їх розробки створюються робочі групи, до яких обов’язково входять представники держави, роботодавців, профспілок.
❓Які механізми контролю за дотриманням норм безпеки праці є найефективнішими?
Найефективнішими вважаються комплексні підходи, що містять:
Але основа цієї системи — чесність. Щойно ви і ваші працівники почнете приховувати реальні ситуації, і говорити «у нас все добре», ви можете викинути вашу систему на смітник. Так само аудит, якщо вам його провели і написали у звіті, що у вас усе без зауважень, просто не платіть їм. Тому що ви не отримуєте того самого постійного поліпшення, яке вкрай необхідне для безпеки.
РОЛЬ ДЕРЖАВИ ТА РЕГУЛЯТОРІВ
❓Як органи влади ЄС підтримують бізнес у впровадженні ESG-ініціатив, пов’язаних з безпекою праці?
В ЄС значний фокус на питаннях безпеки, тому що цінність людського життя набагато вища.
Наприклад, є Європейська агенція з безпеки та здоров’я на роботі EU-OHSA, яка надає численні рекомендації до впровадження директив, проводить навчальні та консультаційні заходи, стимулює гармонізацію національного законодавства з європейськими директивами. А також надає практичні інструменти, як-от OiRA, електронна бібліотека оцінок ризиків різними мовами ЄС, щоб підприємства могли завжди знайти референтну інформацію з оцінки ризиків для професій, що їх цікавлять. Це гарна допомога для малих підприємств, наприклад, перукарень, автомайстерень, фермерів. Нагадаю, що оцінка ризиків обов’язкова для всіх роботодавців в ЄС, та, звісно, малим підприємствам її важко самотужки робити.
Я постійно на зв’язку з EU-OHSA, і щойно Україна просунеться з євроінтеграцією й дійде черга до безпеки праці, у нас буде багато активностей.
❓Чи існують штрафи або санкції в ЄС за недотримання стандартів безпеки праці?
Так, недотримання стандартів може призводити до:
Але не варто боятися суворих законів, якщо роботодавець виконав усе, що вимагалося законодавством у сфері безпеки праці, він не може бути звинувачений. Колись дуже влучно це підсумувала інспекторка праці з Польщі: якщо роботодавець оцінив ризики, попередив про них працівника, надав йому засоби захисту, навчив його працювати безпечно, перевірив, що нема протипоказань до роботи, такий роботодавець може спати спокійно.
❓ Як держава може стимулювати бізнес в Україні вкладати більше ресурсів у безпеку праці?
Теоретично наша держава багато може. Але лідерство перших осіб, як основа будь-якого свідомого бізнесу, стосується і держави. Ви коли-небудь чули, щоб бодай хтось із перших осіб країни публічно сказав, що безпека праці є важливою? Я 20 років у цій сфері, і я особисто не чула. Проте праця займає для кожної людини найбільшу частину її життя, а травма може змінити абсолютно все за секунду. Наприклад, Велика Британія зробила безпеку основою національної ідеї. Це записано в національних програмах, що країна стимулює не тільки безпеку в Британії, а й за її межами.
Коли ж виникне бажання зміни, то кроки можуть бути такими:
❓Чи впливає гармонізація українського законодавства з європейським на зростання рівня безпеки праці?
Безсумнівно, гармонізація сприяє підвищенню стандартів безпеки через впровадження ризикоорієнтованого підходу. Наразі у нас підхід детерміністичний, описаний правилами. Тобто дотримуйся правил, наприклад, веди журнали обліку, а чи допоможуть вони безпеці чи ні, байдуже, роби і все. І це ще й державні інспектори перевіряють. Так ніхто вже не працює.
Тому в майбутньому через контроль ризиків можна буде:
Ще цікаво дивитися, як іноді посадовці кажуть, що ми будемо розвивати своє, нам не треба Європа. На жаль, це не патріотизм, а блюзнірство. Ми так тут «наоохоронялися», що смертельний виробничий травматизм й до війни в Україні був у 3-4 рази вищий, ніж в Європі, а не смертельний травматизм в Україні взагалі майже не існує, він на 80-90 % прихований. Європейці бачать ці цифри і жахаються.
Іноді небажання інтеграції просто викликане тим, що люди елементарно не знають англійської мови, і почуваються невпевнено. Тому ми з колегами відкрили англійський розмовний клуб з безпеки праці, щоб розвивати й мову і безпеку. Всесвітньо відомі експерти проводять у нас лекції англійською, тож євроінтеграцію ми почали з основ.
КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ
❓Як ESG-принципи впливають на роль керівників компаній у забезпеченні безпеки праці?
ESG-принципи роблять керівництво більш відповідальним за:
❓Які моделі корпоративного управління дозволяють досягти високих стандартів безпеки праці?
Ефективними є моделі, які включають:
❓Чи практикується в ЄС залучення незалежних експертів до оцінки стану безпеки праці в компаніях?
Так, це є усталеною практикою.
Наша українська спільнота з охорони праці ESOSH входить до європейської мережі фахових організацій з безпеки ENSHPO (так би мовити, наша фахова спілка вже в «Євросоюзі безпеки праці», ми відповідаємо їх вимогам), і ми часто виступаємо як незалежні експерти для провідних підприємств. Але державні органи, які здійснюють регуляторну діяльність у сфері охорони праці, хоч і знають про нашу експертизу і євроорієнтацію, нечасто нас запрошують для консультацій. Причина проста — вони хочуть залишити в дії наявні схеми, наприклад, систему дозволів, якої немає в розвинених країнах, вона несумісна з оцінкою ризиків, звісно, їм неприємно чути критику. Це той самий момент, коли небажання чути правду може погано скінчитися для тих, хто гальмує прогресивні зміни. Ці зміни обов’язково стануться.
❓Як українським компаніям впровадити ESG-механізми, щоб зробити систему безпеки праці прозорішою?
Поки держава не стимулює прозору звітність, варто почати з бенчмаркінгу по галузях. Як виходець з нафтогазової галузі, хочу почати саме з неї, потім агрокомплекс і ритейл. Є потужні й відповідальні компанії, які готові рахувати й управляти. Як незалежна фахова спілка, ми готові виступати майданчиком для обміну даними. Аналіз причин травматизму, превентивні заходи критично важливі для запобігання травматизму. Обмін такою інформацією між підприємствами — усталена практика в світі, а нас же поки підприємства ховаються за ширмою «у нас усе гаразд».
Друге, але не за значенням, це культура безпеки. Іншими словами, це те, як безпечно ми все робимо. Формувати культуру відкритості та співпраці: Заохочувати співробітників до участі в розробці заходів безпеки через внутрішні робочі групи та системи зворотного зв’язку.
ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
❓Які вигоди бізнес отримує від інтеграції безпеки праці в ESG-стратегії?
Інтеграція безпеки праці дає низку переваг:
Але головне, коли люди захищені, вони почуватимуться впевненішими, сильнішими, їх продуктивність зростає, їх ментальне здоров’я зміцнюється, що під час війни має вирішальне значення.
❓Чи є безпека праці фактором залучення іноземних інвесторів для українських компаній?
Безумовно, високі стандарти безпеки праці є суттєвим сигналом для інвесторів про відповідальне управління компанією.
І світовий банк, і ЄБРР мають велику кількість вимог з безпеки до реалізації своїх проєктів, до реципієнтів фінансування. Наразі в розробці декілька проєктів, як саме донести до українських підприємств, що високий рівень безпеки — обов’язкова умова відбудови і інвестицій.
❓Що, на вашу думку, має стати пріоритетом для українського бізнесу у сфері безпеки праці?
Перше — почніть із себе, якщо ви керівник, потім наведіть лад у своїй організації, потім спробуйте вплинути на підрядників. Ви точно зробите добру справу, ви збережете життя людей й покажете приклад іншим. Це лідерство.
Якщо говорити більш структуровано, пріоритетами мають бути:
❓Які кейси з країн ЄС можуть стати взірцем для України?
Останнім часом поширюється такий модний тренд, коли топменеджери великих корпорацій, CEO, власники виступають на фахових конференціях з безпеки і говорять саме про безпеку. Іноді вражає, як глибоко вони знають тему, детально розуміють, як компанія досягла вагомих результатів з безпеки. Адже це завжди тема, що об’єднує, вона зміцнює дух компанії, збільшує довіру до керівництва. Можу назвати Siemens, Dräger, Bosch, BASF, їх багато. Абсолютно впевнена: у нас теж такий тренд буде.
Також ставайте частиною безпекових спільнот, яких чимало в Європі, а Україна майже ніде не представлена. Проте українців чекають, нам раді, це теж крок до євроінтеграції, до подолання нашої ізольованості від європейських процесів. Від імені ISSA, основної міжнародної організації з профілактики травматизму, запрошую українські підприємства до членства і співпраці. І деякі компанії вже розмірковують над цим.
І загалом вважаю, що, враховуючи реалії війни, через які проходять українські підприємці, саме українські компанії можуть стати в майбутньому лідерами безпеки світового рівня й показувати приклад стійкості всьому світові.
Увага! Стаття є невідʼємною складовою цифрового журналу «Sustainability leaders guide» №2, 2025 від Офісу сталих рішень
З питань, що виникають:
Підписатися на розсилку
Заявку отримано, наш менеджер зв’яжеться з Вами.
ЗакритиАвторизація
