На жаль, до складу робочої групи не увійшли представники України; неясно, чи це формально взагалі було можливим (українська влада висловила готовність допомогти не в розслідуванні, а з відновленням електропостачання, але це було оперативно зроблено протягом доби відповідними службами Іспанії, Португалії, Франції і Марокко). 

Одразу після блекауту у світових ЗМІ ретранслювалися повідомлення про «рідкісне атмосферне явище» як його причину, однак жодних підтверджень цьому не надано. Тим часом суддя вищого національного суду Іспанії на запит генеральної прокуратури після публічних заяв  прем’єр-міністра країни оголосив розслідування інциденту таємним, посилаючись на міркування національної безпеки; цей суд має мандат виносити рішення, пов’язані з кримінальною діяльністю, зокрема актами тероризму, кібер-нападами, тощо. Проте версія умисного зовнішнього втручання в електромережу наразі не набула особливого розголосу, ані жодного фактологічного підтвердження, а окремі вкиди у ЗМІ про нібито причетність проросійських хакерських груп можуть бути іпсо для нагнітання панічних настроїв. 

Окреме розслідування в Португалії не проводиться, оскільки первинний осередок відключень стався на території Іспанії. 

На основі відкритих незасекречених національних даних, якими керується і ENTSO-E, встановлено хронологію подій в день блекауту. 

Використовуючи ці офіційні дані, фахівці Інституту досліджень у сфері електричної енергії (Electric Power Research Insitute – EPRI, California), який накопичив солідний експертний досвід протягом 50 років своєї діяльності, провели попередній аналіз інциденту. Аналіз не містить спекуляцій про причини (це в належний час встановить РГЕ ЕС), але дає важливі попередні висновки і рекомендації, які доречно взяти на замітку всім операторам електричних мереж, котрі мають комбінований і розмаїтий мікс генерації, зокрема глибоку інтеграцію ВДЕ, як і розгалужену систему транскордонних конекторів.    

• • • Відхилення від норми коливання частоти струму, які спостерігалися за півгодини до блекауту, самі по собі не є його прямою причиною, але здатні вивести мережу поза межі нормальної операційної діяльності, оскільки система дуже чутлива до найменших частотних аберацій. Розуміння режимів допустимого коливання частоти струму і їхніх згладжувальних характеристик є критичним для стабільності системи.
    • Ще важливішим за моніторинг частоти струму є контроль за його статичною і динамічною напругою, яка в цьому випадку продемонструвала високий стрибок. Для її ефективного контролю необхідно мати достатню кількість реактивної потужності електроенергії. Ці параметри стають особливо вразливими, коли мережа містить значні обсяги генерації від ВДЕ, тому що переважна більшість СЕС і ВЕС функціонують в режимі контролю заданої потужності струму, а не контролю вольтажу.   
    • Коли на системах захисту окремих електростанцій встановлені тотожні параметри відповідно до коду електромережі або вимог інтерконекторів, вони будуть одночасно вимикатися у випадку порогових відхилень від норми; відтак необхідна належна координація систем захисту для запобігання каскадному ефекту. 
    • Для електромереж з великою часткою генерації від ВДЕ критично важливим є встановлення нижнього порогу інерційного відгуку: як для регулювання частоти струму, так і для підтримки синхронізації різних елементів мережі у випадку аварій.
    • Особливу увагу слід приділяти синхронізації обертального моменту турбін конвенційних генераторів як фактору стабільності системи, зокрема на тлі додачі до неї несинхронізованої генерації від вітрових, сонячних та гідроелектростанцій. Теоретичні моделювання сценаріїв функціонування електромережі, яка складається повністю з несинхронізованої генерації від відновлювальних джерел, проводилися науковцями ще 15 років тому і показують певні виклики.
    • Остання рекомендація стосується важливості «польового» тестування генераторів в режимі реальних навантажень за абнормальних умов.

Як зазначалося вище, фінальну крапку в розслідуванні блекауту на Іберійському півострові мала би поставити незалежна робоча група під егідою ЕС. Швидкість проведення розслідування, як і доступ широкої громадськості до його результатів стане вельми показовим маркером. Судячи по заявах іспанських, португальських та інших європейських політиків, найстрашнішим кошмаром для них буде не версія зловмисної кібер-атаки – тут завжди можна прикритися звільненням відповідальних і посиленими заходами кібер-захисту – а несподіваним одкровенням про те, що якраз ВДЕ з їхньою дуже примхливою й нестабільною генерацією стали головною причиною блекауту і що зарадити цьому без серйозних економічних витрат на захисні, компенсаційні і накопичувальні потужності практично неможливо. Наслідки такого висновку важко переоцінити, адже вони поставлять під загрозу всю зелену трансформацію в світовому масштабі, в яку вкладені вже чималі гроші. Але наразі дочекаємося офіційних висновків…